Тарифи. Регулювання технологічних компаній. Зелені інвестиції. Очікується значна турбулентність у відносинах між США та Європейським союзом у найближчі роки. Радіо Свобода розповідає детальніше.
На наступний день після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про намір запровадити 25-відсоткові тарифи на імпортовану сталь та алюміній, головний виконавчий орган Європейського союзу завдав удару у відповідь.
«ЄС діятиме для захисту своїх економічних інтересів. Ми будемо захищати наших працівників, бізнес та споживачів, – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у своїй заяві. – Несправедливі тарифи щодо ЄС не залишаться без відповіді – вони викличуть рішучі та пропорційні контрзаходи».
Трансатлантичні відносини вступають у нову фазу, оскільки адміністрація Трампа обирає більш жорстку, транзакційну та меркантильну зовнішню політику, спрямовану на захист робочих місць та промисловості США, а також на перегляд усталених правил міжнародної торгівлі.
Для таких суперників, як Іран чи Китай, це не є кардинальним відходом від політики попередніх адміністрацій США, які вже давно попереджають Пекін та Тегеран. У союзників і партнерів, таких як Європейський союз, це викликає занепокоєння.
«Все виглядає менш передбачуваним, ніж за першої адміністрації Трампа, і, безумовно, менш передбачуваним, ніж за більшості адміністрацій», – говорить Чейз Фостер, доцент кафедри політики у Королівському коледжі Лондона, який вивчає регуляторну політику США та ЄС.
«Сказати, що між Вашингтоном і Брюсселем виникне тертя, – це нічого не сказати», – зазначив Далібор Рогач, старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва у Вашингтоні, в коментарі для Радіо Свобода.
«Сигнали, що надходять зі США, викликають глибоке занепокоєння у традиційних європейських лідерів, – зауважив Рогач. – Безперечно, вся політика є за своєю суттю «транзакційною», але розуміння Дональдом Трампом національних інтересів Америки здається надзвичайно вузьким і персоналізованим».
«Наступні кілька років можуть стати дуже небезпечними для стабільності та безпеки Європи та поставлять трансатлантичні відносини – які приносили користь як США, так і європейським інтересам протягом останніх 80 років – під надзвичайну, можливо, навіть фатальну напругу», – переконаний Ян Бонд, заступник директора лондонського Центру європейських реформ.
Попередження: попереду турбулентність
Менш ніж через два тижні після того, як адміністрація Трампа запровадила тарифи щодо двох найбільших торговельних партнерів – Канади та Мексики – тарифи на сталь та алюміній, оголошені Трампом 10 лютого, були здебільшого очікуваними.
На відміну від попереднього оголошення, ЄС не виділили окремо; Канада та Мексика також є основними виробниками та експортерами сталі та алюмінію до США. Чиновники адміністрації Трампа також натякнули, що невдовзі можуть бути запроваджені нові тарифи – зокрема, на автомобілі та вантажівки, що матиме пряміший вплив на ЄС.
Трамп давно стверджує, що американська промисловість зазнає втрат через дешевший імпорт. Тарифи – це ключовий інструмент, який адміністрація має намір використати для переговорів щодо вигідніших угод для американських працівників, захищаючи робочі місця та водночас збільшуючи податкові надходження.
«Я очікую на певного виду торговельну війну, – сказав Фостер. – Я не кажу, що ситуація повністю вийде з-під контролю, але якщо будуть запроваджені тарифи у 10-20 відсотків на товари з Європи, я очікую, що ЄС відповість тим самим».
Адміністрація Трампа має перевагу перед Брюсселем: силу американської економіки, порівняно з економікою ЄС, яка перебуває у складному стані.
Проте є ризик зворотного ефекту, якщо торговельна політика США буде сприйнята як залякування.
«Якщо це станеться, – сказав Фостер, – європейська промисловість та їхні політичні союзники можуть дати відсіч політиці Трампа, що призведе до «економічного патріотизму» або «ефекту згуртування навколо прапора».
«Подивіться, що сталося в Канаді, – зазначив він. – Агресивна позиція, коли країна відчуває себе економічно атакованою сильнішою державою».
«Економічний патріотизм є міжпартійним явищем, – додав Фостер, – тому я можу уявити, що європейські країни відкладуть свої розбіжності і об'єднаються для захисту своїх інтересів проти США або будь-якої іншої країни, яка їх залякує».
Конфлікт навколо технологічних гігантів
ЄС має більш жорсткий підхід до регулювання технологічних компаній, таких як Google і Apple. Торік набув чинності закон про цифрові ринки, що визначив шість технологічних гігантів як «гейткіперів», зобов'язуючи їх дотримуватися суворіших правил. П’ять із шести компаній є американськими; шоста – китайська (материнська компанія TikTok).
Тим часом керівники Кремнієвої долини – зокрема Ілон Маск – висловлюють підтримку адміністрації Трампа, виступаючи проти регулювання в ЄС.
На саміті з питань штучного інтелекту, що відбувся цього тижня в Парижі за участю лідерів США та Європи, а також керівників технологічних компаній, віцепрезидент США Джей Ді Венс розкритикував зусилля ЄС щодо регулювання технологічного сектору.
«Ми вважаємо, що надмірне регулювання сектора ШІ може вбити цю галузь ще на стадії її зародження, – заявив Венс. – Ми докладемо всіх зусиль, щоб підтримати прагматичне зростання та політику у сфері штучного інтелекту».
Президент Франції Емманюель Макрон, який приймав Глобальний саміт ШІ, пообіцяв, що Європа скоротить регулювання, щоб сприяти розвитку штучного інтелекту. А президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запевнила, що ЄС хоче прискорити інвестиції в галузь.
«Ми хочемо, щоб штучний інтелект був силою добра. Ми хочемо штучного інтелекту, де всі співпрацюють і кожен отримує вигоду. Це наш шлях. Це наш європейський шлях», – наголосила президентка Єврокомісії.
«Я думаю, що для багатьох європейців «великі технології» сприймаються як екзистенційна загроза – як для майбутнього їхньої економіки та здатності Європи зберігати конкурентну перевагу у власних технологіях, так і як загроза європейській демократії», – сказав Фостер.
«Справа не тільки у дезінформації, яка, як усім відомо, існує в інтернеті..., а й у тому, що ці компанії розташовані переважно за межами Європи, – додав він. – Тому я не знаю, чи зможуть європейські лідери виконати вимоги, які висуває адміністрація Трампа».
Вплив на правих політиків
Також постає питання, чи сприятиме консервативний курс Трампа зростанню впливу угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана та словацького прем'єр-міністра Роберта Фіцо, які використовували популістські меседжі, змішані з консервативною політикою, щоб виграти вибори.
«Що вражає в Орбані та Фіцо, так це їхня відверто антиамериканська програма – вона спрямована на посилення позицій противників США у регіоні, таких як Росія та Китай, – сказав Рогач. – І разом з тим вони демонструють симпатію до нинішньої адміністрації, яка заявляє про курс «Америка передусім».
Орбан, який перетворив конфронтацію з ЄС на свою візитівку, зміцнив владу навколо концепції «неліберальної демократії» – підірвав незалежність ЗМІ та судів, а також закріпив правлячу партію «Фідес» як домінуючу силу в уряді.
Орбан також відкрито висловлює ентузіазм щодо Трампа та консервативних активістів у США. У день виборів у США, коли Трамп переміг суперницю-демократку Камалу Гарріс, угорський лідер опублікував тріумфальний допис «Ми перемогли!» на своїй Facebook-сторінці.
Фіцо – інша постать, ніж Орбан, зауважив словацький політолог Григорій Месежников. «Його ідеї дуже близькі до крайньо-правих, але він – не типовий праворадикал. Він також просуває проросійський і водночас антиамериканський наратив, що доволі парадоксально».
Минулого тижня Фіцо оприлюднив відкритий лист, в якому закликав Ілона Маска поділитися інформацією про словацькі «некомерційні організації, медіа та окремих журналістів», які отримували кошти від USAID.
Месежников назвав цей лист «повним фарсом», зазначивши, що USAID майже не має присутності чи фінансування в Словаччині.
«Я очікую, що адміністрація Трампа робитиме все можливе для підвищення авторитету правих популістів у Європі – не лише тих, хто вже при владі, як Орбан і Фіцо, але й тих, хто її прагне», – сказав Бонд, навівши як приклад німецьку партію «Альтернатива для Німеччини» (AfD) та французьке «Національне об’єднання».
Форум