Обмін ув’язненими з Росією і можлива видача їй визначного свідка у справі MH17 є випробуванням для президента України, пише оглядач агентства Bloomberg. Американське видання National Review публікує огляд недавніх заяв президента Дональда Трампа з приводу Росії і нагадує йому про вторгнення Росії в Україну і анексію Криму. А японське видання Nikkei Asian Review аналізує, як Україна стала новим полем битви за вплив між США й Китаєм.
«Обмін ув’язненими з Росією став випробуванням для президента України: те, чи Зеленський вирішить віддати визначного свідка у справі MH17, проллє світло на його політику щодо сходу України» – так оцінює обставини навколо очікуваного обміну утримуваними оглядач агентства Bloomberg Леонід Бершидський.
Нагадуючи, що переговори про цей обмін між Україною і Росією тривають уже місяцями, автор звертає увагу: коли такий обмін усе-таки відбудеться, «подивіться, чи буде це ім’я серед виданих Росії, – Володимир Цемах». Цей колишній командир підрозділу протиповітряної оборони угруповання «ДНР» є визначним свідком у розслідуванні збиття літака рейсу MH17 «Малайзійських авіаліній» у липні 2014 року, нагадує оглядач.
Якщо Цемах буде у списку обміняних, це «стане важливим сигналом про наміри президента України Володимира Зеленського на подальших переговорах із Росією», звертає увагу автор статті – російський журналіст, засновник російського ділового щоденника «Ведомості» і сайту «Слон.ру».
На його думку, наявність чи відсутність Цемаха серед обмінюваних «допоможе зрозуміти, чи планує Зеленський дотриматися непримиренної позиції його попередника Петра Порошенка, чи піти на болісні поступки, щоб покласти край війні».
Розповівши читачеві всі перипетії навколо обміну, який, попри чутки, досі не відбувся, автор додає: «Ціла низка українських засобів інформації і блогерів, серед них і ті, кого я особисто знаю і яким довіряю, висунула теорії, що Росія втопила домовленість своєю оголошеною останньої миті вимогою, щоб Україна віддала Цемаха».
За словами оглядача, переговори про обмін тривають далі, бо і президент Росії Володимир Путін, і Зеленський «були б вкрай не раді розчарувати» президента Франції Емманюеля Макрона і канцлерку Німеччини Анґелу Меркель, які хотіли б провести мирні переговори вже цього місяця, а без обміну сподівань на такі переговори практично немає.
«Якщо обмін відбудеться і Цемаха передадуть Росії, це означатиме, що Зеленський хоче використати свій значний політичний капітал (його підтримують 70 відсотків українців), щоб узяти за пріоритет гуманітарні питання, а не притягнення Росії до відповідальності за спустошення нею сходу України», – мовиться у статті. Такий підхід, на думку оглядача, також означав би, що Зеленський, імовірно, підтримає широку амністію для сепаратистів, чого вимагає Москва. «Обмін Цемаха також був би сигналом, що прагнення Зеленського закінчити війну, що підтримує значна більшість його виборців, перевищує всі інші міркування», – додає автор.
Якщо ж Цемаха не буде у списках обміну, то це, вважає оглядач, може означати одне з двох: або вимога Росії видати його була фальшивою чуткою, або Путінові настільки не терпиться відновити мирний процес, що він ладен віддати слідству у справі MH17 визначний об’єкт зацікавленості, мовиться у статті.
Оглядач завершує її словами: «Для молодого президента України обмін стає випробуванням. І який би не був результат, він визначить напрямок гри, яку йому доведеться грати протягом наступних чотирьох років проти безмірно більш досвідченого Путіна».
А в американському виданні National Review його старший редактор Джей Нордлінґер пише про недавні заяви президента Дональда Трампа з приводу Росії і нагадує йому про вторгнення Росії в Україну і анексію Криму.
У статті «Росія, Крим і ми» автор цитує слова Трампа, сказані 26 серпня під час саміту «Групи семи» у Франції, коли той виступав за повернення до цього об’єднання Росії, виключеної через анексію Криму, і критикував свого попередника Барака Обаму.
Трамп, серед іншого, твердив, що Крим «певним чином відібрали в президента Обами – відібрали не в президента Трампа, а в президента Обами». Автор, зі свого боку, наголошує: «Крим, не забувайте, відібрали в України, а не в Барака Обами».
А згадуючи про слова Трампа, що захоплення Росією Криму «можна було зупинити», автор зауважує: «Хотів би я знати, що міг би зробити Дональд Трамп, щоб зупинити анексію Путіним Криму… До речі, хотів би я знати, і що Обама і його адміністрація могли б зробити».
Також, наголошує автор, важливо втримати курс щодо Криму – не визнавати його захоплення Кремлем. «Демократичні держави хоч і вагалися, та втримали курс щодо держав Балтії протягом понад 40 років – і попри те, що контроль Москви над цими державами був кричущим, але реальним фактом», – пише він. У статті нагадано, що анексію Криму Росією визнали лише кілька держав – серед таких названі Куба, Північна Корея й Зімбабве.
Тим часом японське англомовне видання Nikkei Asian Review аналізує те, що, за його словами, «Україна стала новим полем битви за вплив між США й Китаєм». США і Китай змагаються за вплив в Україні, яка стала останньою ареною дедалі ширшої геополітичної боротьби між Вашингтоном і Пекіном, мовиться в статті.
Видання нагадує про недавній приїзд до Києва радника з національної безпеки США Джона Болтона і його зустрічі з українськими лідерами, включно з президентом Володимиром Зеленським. «Цей поспіхом організований візит, повідомило посольство США, мав на меті наголосити на підтримці з боку Америки суверенітету і територіальної цілісності України, а також її шляху до євроатлантичної інтеграції – але головною метою було заблокувати спробу Китаю купити «Мотор Січ», великого виробника двигунів для військових вертольотів», – пише автор статті.
За даними видання, США розглядають можливість підтримати заявку на купівлю «Мотор Січі» від якоїсь із американських компаній через урядове агентство, що надає підтримку компаніям зі США, які хочуть інвестувати на ринках, що розвиваються.
США, мовиться далі у статті, не приховують свого стратегічного інтересу – заблокувати інвестицію в «Мотор Січ» китайської компанії Skyrizon. «Оборонні технології, сказав Болтон українським журналістам перед зустріччю з Зеленським, не мають передаватися «потенційному противникові», і додав, що це стосується інтересів не тільки України, а й США, Японії й інших», – пише видання.
У статті нагадано про дії Китаю щодо України, які тривають уже певний час, серед яких купівлю технологій в українського авіавиробника «Антонов» чи спільний інфраструктурний проект на суму в 7 мільярдів доларів, оголошений наприкінці 2017 року: Китай хоче збудувати в Україні порт і швидкісне шосе. «Така щедрість має свій вплив: за словами одного з українських посадовців, тепер, крім проамериканської, проєвропейської і проросійської фракцій в українській політичній і бізнесовій спільноті, починають лунати також і прокитайські голоси», – мовиться у статті.
За словами її автора, Україна стає дедалі важливішою для Китаю посеред його дедалі гострішої торговельної війни зі США: щоб протистояти американським тарифам, Китай використовує Україну як альтернативного поставника сільгосппродукції. «Україна вже забезпечує близько 80 відсотків усього китайського імпорту кукурудзи. Тепер вона різко наростила виробництво соєвих бобів, які Китай раніше купував переважно у США», – пише видання.
А згадуючи й про зближення між Китаєм і Росією, автор додає: «Візит Болтона до України в час, коли Трамп перейшов на більш примирливе ставлення до Росії, схожий на намагання втримати Київ на своєму боці. Але кроки США в Україні пов’язані не так із Росією, як із відчайдушним намаганням стримати Китай».
