Протягом вихідних Росія провела найбільшу повітряну атаку на Україну з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, продовжуючи тиснути на сили Києва на лінії фронту.
Майбутнє прямих мирних переговорів є невизначеним, а надії на зустріч між президентом Росії Володимиром Путіним і президентом України Володимиром Зеленським розвіюються через розбіжності між двома лідерами.
Обговорення гарантій безпеки для України затьмарюється питаннями щодо зобов'язань Вашингтона та відкритою опозицією Кремля до будь-якої присутності західних сил в Україні.
Незважаючи на зусилля президента США Дональда Трампа покласти край найбільшій війні в Європі з 1945 року, мир здається як ніколи далеким, і він натякнув, що незабаром можуть бути запроваджені нові санкції проти Росії, а Вашингтон разом із ЄС обговорює можливі заходи покарання для Москви.
Чи триватиме війна і в 2026 році? Чи є шанс на зміни? Аналізуємо, що призвело до цього моменту, і на що слід звернути увагу в найближчі дні та тижні.
Проблемні мирні переговори
Цієї весни та влітку Росія та Україна провели перші прямі переговори щодо війни з моменту початку повномасштабного вторгнення, делегації зустрілися в Стамбулі тричі в період з травня до липня. Тим часом Трамп зустрівся з Путіним на Алясці 15 серпня, а через три дні – з Зеленським та європейськими лідерами.
Переговори між Україною та Росією призвели до укладення угод про обмін полоненими та останками солдатів, але не принесли жодного видимого прогресу в напрямку миру чи навіть припинення вогню. Для багатьох в Україні та на Заході вони, насправді, посилили враження, що Путін, метою якого є підкорення України, не хоче миру на будь-яких умовах, крім своїх.
Дата нового раунду переговорів ще не визначена, а Путін відхилив пропозиції Трампа і Зеленського про особисту зустріч з українським президентом, наполягаючи, що якщо вона відбудеться найближчим часом, маючи імовірно на увазі до фактичної капітуляції України, то вона повинна пройти в Москві, що для України є очевидно неприйнятним.
Зеленський, який протягом кількох місяців пропонував зустріч у третій країні, відповів, що Путін може приїхати до Києва, що також є неможливим, але вже для Москви.
«Я не можу поїхати до Москви, коли моя країна щодня піддається ракетним ударам, атакам. Я не можу поїхати до столиці цього терориста», – заявив Зеленський в інтерв'ю ABC News 5 вересня.
Бомби та битви
Приблизно через 48 годин Росія розпочала найбільшу повітряну атаку на Україну, випустивши 810 дронів і імітатаційних БПЛА. Найбільше постраждав Київ, де було пошкоджено будівлю уряду і загинули три людини, серед яких мати з 3-місячною дитиною, повідомила місцева влада.
Після обміну заявами із Зеленським щодо місця зустрічі вибір Києва як цілі, можливо, не був випадковим. У будь-якому разі обстріл мав вигляд способу для Путіна повторити заяву, яку він зробив кілька днів тому під час візиту до Китаю: Росія досягне своїх цілей за допомогою військової сили, якщо дипломатія не принесе миру.
Однією з цілей Путіна є контроль над усією територією Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України, які він безпідставно проголосив частиною Росії у вересні 2022 року. Навіть намагання захопити решту Донецької області обійшлися величезними військовими втратами для РФ, але аналітики вважають, що Путін переконаний у перевазі Росії на полі бою.
Зеленський заявив, що Росія має близько 100 тисяч військових поблизу міста Покровськ у Донецькій області і готується до осіннього наступу.
Обійми з Путіним, ядерні ракети та Коля Лукашенко: атмосфера військового параду в Китаї (фотогалерея)
Гарантії безпеки
Поки Росія продовжує своє вторгнення, значна частина дипломатичних зусиль Заходу, і особливо європейських союзників Києва, зосереджена на обговоренні гарантій безпеки для України в разі укладення мирної угоди.
Президент Франції Емманюель Макрон, який 4 вересня провів зустріч групи під назвою «коаліція охочих», заявив, що 26 країн зобов'язалися надіслати війська «як сили гарантування в Україну або для присутності на суші, на морі чи в повітрі».
«У найближчі дні ми остаточно узгодимо американську підтримку цих гарантій безпеки. Як я вже сказав, Сполучені Штати брали участь у всіх етапах цього процесу», – заявив Макрон. Однак питання щодо потенційної ролі США залишаються відкритими, а також є ще дві інші нагальні проблеми.
Однією з них є опір з боку Росії.
У Китаї Путін попередив, що іноземні війська в Україні будуть «законними цілями» доки триватимуть бойові дії. Він також заявив, що у разі укладення мирної угоди такі сили не будуть потрібні, і що дотримання Росією умов угоди не буде викликати сумнівів. Ця заява була широко відкинута в Україні та на Заході з огляду на поведінку Москви в Україні після захоплення Криму в 2014 році.
Інша проблема: щоб сили могли бути розгорнуті після закінчення бойових дій, бойові дії повинні закінчитися. На даний момент мир здається не ближчим, ніж був, коли Трамп вступив на посаду в січні після передвиборчої кампанії, під час якої він неодноразово заявляв, що може закінчити війну за день-два.
Чи очікуються більш жорсткі санкції?
Найбільшою змінною на даний момент є можливість запровадження нових західних санкцій проти Росії.
Трамп неодноразово погрожував ввести більш жорсткі санкції проти Росії, але, окрім підвищення мит на більшість індійських імпортних товарів на 25% через закупівлі Нью-Делі російської нафти, він досі утримувався від цього, незважаючи на часті висловлювання розчарування щодо опору Путіна припинити вторгнення.
Нічого не можна сказати напевно, але зараз є ознаки того, що він, можливо, як ніколи раніше, близький до введення нових санкцій.
7 вересня на запитання, чи готовий він перейти до «другої фази» санкцій, він відповів: «Так, готовий».
Окремо міністр фінансів Скотт Бессент заявив в ефірі NBC: «Якщо США та [Європейський Союз] зможуть втрутитися, ввести додаткові санкції, вторинні мита на країни, що купують російську нафту, російська економіка повністю занепаде, і це змусить президента Путіна сісти за стіл переговорів».
«Ми готові посилити тиск на Росію, але нам потрібно, щоб наші партнери в Європі підтримали нас», – сказав Бессент.
ЄС заявив, що його посланець з питань санкцій Девід О'Салліван очолить делегацію, яка з 8 вересня перебуває у США для проведення дводенних переговорів щодо координації санкцій проти Росії.
Трамп не наважився ввести мита або санкції проти Китаю, найбільшого покупця російської сирої нафти, за цю торгівлю. Крім розширення застосування вторинних мит, США, як повідомляється, розглядали можливість введення санкцій проти великих російських енергетичних компаній, таких як державні гіганти «Роснефть» і «Лукойл», а також проти російського «тіньового флоту» танкерів, які допомагають Росії ухилятися від санкцій.
«Захід може зробити набагато більше», – каже Найджел Гулд-Девіс, старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень з питань Росії та Євразії. – Використання вторинних санкцій, найпотужнішої зброї, залишається обмеженим. Захід може піти набагато далі, зокрема, в застосуванні санкцій до нафтових танкерів тіньового флоту».
«Китайські компанії уникають ризиків, коли стикаються з перспективою санкцій, – сказав він Радіо Свобода. – Ескалація санкцій, які вплинуть на них, може стати корисним сигналом про ризики, з якими стикається Китай, будучи тим, що НАТО зараз називає «вирішальним фактором» війни Росії проти України».
Переговори між ЄС і США відбуваються в той час, коли Брюссель готується запровадити новий раунд санкцій проти Росії, 19-й пакет санкцій з початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Серед іншого ЄС розглядає можливість розширення власних санкцій щодо «тіньового флоту», виключення більшої кількості банків із системи фінансових транзакцій SWIFT та застосування вторинних санкцій до окремих компаній за межами Росії за допомогу Москві у фінансуванні війни, згідно з французькими та німецькими пропозиціями, якими поділилися із іншими членам ЄС наприкінці минулого тижня, та з якими ознаймилося Радіо Свобода.
Також обговорюється питання про обмеження кількості російських дипломатів, що працюють в ЄС, та громадян Росії, які подорожують до Європи за туристичними візами, як повідомляють джерела, ознайомлені з обговореннями в ЄС.
Публічно Росія знехтувала західними санкціями і продовжувала це робити, навіть коли ходили чутки про нові заходи.
«Жодні санкції не зможуть змусити Російську Федерацію змінити послідовну позицію, про яку неодноразово заявляв наш президент», – заявив 8 вересня прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.
Участь США має вирішальне значення, зазначив Гулд-Девіс.
«Америка застосовує найсильніші санкції завдяки ключовій ролі долара в глобальній економіці. Тому участь або неучасть Америки в нових санкціях має величезне значення», – написав він у коментарі, надісланому електронною поштою.
«Це також матиме фундаментальне символічне значення: вперше президент Трамп підкріпить суворі слова на адресу Росії діями, а не поступками», – наголосив він.
Форум