- Коментар у виданні Financial Times попереджає про ризик повернення небезпечної ідеї про припустимість анексії після захоплення Росією українського Криму – яка, на думку оглядача, вже «спрацювала».
- Прем’єр-міністр Грузії закликає в щоденнику Washington Times надати його країні членство в НАТО, згадуючи про агресію Росії проти України в Криму і на Донбасі.
- Видання New York Times і Washington Times, серед інших, публікують матеріал про судову боротьбу фірми зі США за візу для неоціненного для неї програміста з України.
«Анексія: повернення небезпечної ідеї», – застерігає головний політичний коментатор британського видання ділових кіл Financial Times Ґідеон Ракман у коментарі з такою назвою і підзаголовком: «Змінювати кордони не є нелегітимно, але це необхідно робити через переговори».
Автор у першу чергу згадує як найважливішу подію в цьому напрямку захоплення Росією в України Криму 2014 року. «Тільки така строката компанія, як країни на кшталт Північної Кореї, Венесуели й Зімбабве, визнали російський суверенітет над Кримом. Але й через п’ять років Москва все зміцнює свій контроль над цією територією. Більша частина світу нині мовчки приймає факт, що перспектив повернення Криму Україні майже немає. В цьому сенсі анексія спрацювала», – вважає автор.
Він звертає увагу, що нещодавнє опитування американського Дослідницького центру П’ю, здійснене в майже двох десятках головно європейських країн, засвідчило: разюче велике число європейців не задоволене кордонами своїх країн. На запитання, чи існують «частини сусідніх країн, які насправді належать нам», позитивно відповіли 67 відсотків угорців, 60 відсотків греків, по 58 відсотків болгар і турків, 53 відсотки росіян і 48 відсотків поляків. Такі настрої є і в Західній Європі: 37 відсотків іспанців, 36 відсотків італійців чи 30 відсотків німців теж погодилися з тим твердженням.
«Ідея анексії, що давно була табу в міжнародній політиці, вповзає назад у глобальну політичну дискусію», – констатує коментатор.
Він пригадує, що коли міжнародні кордони змінювалися останніми роками, це майже завжди було наслідком успішної боротьби за незалежність нової країни, нерідко після історії придушення, і це дуже відмінне від того, щоб дозволити країні, що вже існує, силою захопити частину території сусіда.
Табу на анексію твердо впроваджували в останні десятиліття 20-го сторіччя, зазначає автор. Саме тому Британія пішла в бій проти Аргентини через захоплення нею Фолклендських островів 1982 року, а США зібрали міжнародну коаліцію 1991 року, щоб вибити Ірак після його вторгнення до Кувейту.
«Рік першої іракської війни також був роком розпаду Радянського Союзу, що призвело до створення 15 суверенних держав. До честі Росії, розпад СРСР 1991 року відбувся переважно мирно і з міжнародною згодою. Рішення ж Москви анексувати Крим через 23 роки становило повернення до односторонньої агресії. І воно має залишитися одиничним прикладом, а не провісником нової доби», – наголошено в коментарі.
Ґідеон Ракман, автор коментаря, головний політичний коментатор видання Financial Times: «Мій останній коментар про небезпеку того, що табу на захоплення земель у сусідньої країни, можливо, руйнується»
Дії Росії проти України, починаючи з анексії Криму і продовжуючи війною на сході України, непокоять Тбілісі. «Грузія заслуговує на членство в НАТО. Ця країна життєво важлива для геополітичної безпеки в Чорному морі», – пише в коментарі в щоденнику Washington Times прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Ґахарія.
Поновлення бойових дій в Україні останніми днями знову підкреслює, що стоїть на кону в регіоні Чорного моря як фокусу уваги геополітичних потуг-суперників, наголошує він. Тим часом тиск Росії на інші причорноморські держави зростає, його збільшило захоплення Криму в України, а перед тим – незаконна окупація Росією близько 20 відсотків території Грузії 2008 року, яка триває досі, нагадав автор.
Росія продовжує виступати проти повноправного членства Грузії в НАТО, але нині настав час для НАТО дати відповідь на прохання Тбілісі про членство, заявляє грузинський керівник. За його словами, «більше Грузії в НАТО і більше НАТО в Грузії змінить безпеку Чорного моря і Заходу і також посилить демократію і зростання економіки Грузії».
Агентство Associated Press публікує, а щоденники, такі, як New York Times чи Washington Times, передруковують матеріал про те, як хімічна фірма у США бореться в судах за візу для програміста з України, який виявився для неї незамінним.
Як мовиться у статті, фірма 3V Sigma USA Inc. подала позов до федерального суду, заявляючи, що адміністрація президента США Дональда Трампа несправедливо відмовила в візі Михайлові Солтису, щоб той провів у США три роки над втіленням складної комп’ютерної системи на виробництві, яку компанія вважає вирішально важливою для свого бізнесу.
Ідеться про вузько спеціалізоване програмове забезпечення для управління системою постачання, продажу, маркетингу, виробництва й інших аспектів роботи компанії, що виробляє спеціалізовані хімікати для багатьох різновидів промисловості – таких, як виробництва засобів гігієни, текстилю й паперу.
Солтис почав працювати над ним іще 2016 року і за цей час отримав високо спеціалізовані знання і вміння, необхідні для того, щоб система запрацювала, наголошують у компанії.
Вона просить федерального суддю наказати державним посадовцям, зокрема зі Служби громадянства й імміграції США, схвалити візу для українця.
Посадовці, відмовивши йому в візі, заявляли, що його обов’язки рядові і з ними впорається будь-який професіонал у цій галузі. Але компанія заявляє у своєму позові, що раніше витратила понад 1 мільйон доларів як оплату за консультаційні послуги іншій програмістській компанії в невдалій спробі створити необхідну їй систему, перш ніж знайшла Михайла Солтиса.
