Як живуть деокуповані села Херсонської та Запорізької областей? Чи повертаються туди місцеві жителі? Наскільки змінюється з часом гуманітарна ситуація у прифронтових населених пунктах півдня України? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- В Херсонській області станом на 1 серпня Збройні сили України деокупували 46 населених пунктів. Більшість із цих сіл зруйновані обстрілами російських військ. Про це повідомив на той час тимчасовий виконувач обов'язків голови Херсонської обласної військової адміністрації Дмитро Бутрій. За його даними, переважна більшість деокупованих сіл та селищ розташовані на півночі Херсонщини й межують з Дніпропетровською областю. Також є деокуповані села на межі з Миколаївською областю.
- Як повідомляв Бутрій, є села, які знищені на 90 відсотків: зруйновані електромережі, водо- та газопостачання, а робити ремонти під обстрілами, що тривають, – неможливо. Бутрій зазначав, що з частини сіл жителі виїхали, але в деяких населених пунктах ще лишаються люди.
- 15 серпня голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич на своїх сторінках у соціальних мережах повідомив, що в цій області російські військові намагаються утримувати свої позиції та ведуть бої на вже деокупованих територіях. За словами очільника Херсонської ОВА, стабільно важка ситуація у громадах Каховського та Бериславського районів. Крім того, через бойові дії населені пункти цих та сусідніх районів щодня обстрілюються з різного виду зброї. Внаслідок цього, «села на межі знищення, є поранені люди, масово горять ліси та поля». За словами Янушевича, лише за минулий тиждень рятувальники зафіксували 65 пожеж. Велика територія області залишається замінованою, зазначив він.
- Водночас 15 серпня стало відомо, що «Укрпошта» почала виплачувати пенсії у деокупованих селах Херсонської області, повідомив генеральний директор компанії Ігор Смілянський.
«Без комунікацій»
Голова Високопільської об'єднаної територіальної громади Ганна Шостак-Кучмяк розповіла «Новинам Приазовʼя, що на сьогодні з 22-х населених пунктів громади 12 вже звільнені від російської армії.
Відповідно, 10 досі перебувають в окупації. За словами голови громади, звільнені села «знаходяться у важкому стані – російські військові знищили більшість їхньої інфраструктури». Крім того, зараз саме там пролягає лінія фронту.
На першій лінії люди не можуть жити й там не проживають, просто фізично цивільному населенню в тих умовах не вижитиГанна Шостак-Кучмяк
«Я не кажу назви цих населених пунктів, тому що там наші ЗСУ, а там де ЗСУ, ворог нищить все нещадно, попри те, що це соціальна сфера, будинки, садки, клуби – усе зруйновано, усе знищено. На першій лінії люди не можуть жити й там не проживають, просто фізично цивільному населенню в тих умовах не вижити. А вже друга-третя лінія населені пункти – є люди, проживають, це люди, які не хочуть полишати домівки. Хоча, це теж небезпечно і теж у будь-яку хвилину можуть бути прильоти та туди», – поділилася Шостак-Кучмяк.
Голова Високопільської громади зазначила, що від початку окупації в регіоні не було електрики, газопостачання та води. Зараз світло подають за допомогою генераторів, також намагаються налагодити постачання технічної води.
«Один плюс в тих людей – що вони можуть виїхати вільно на нашу підконтрольну територію в магазини, скупитися і самі собі придбати ту воду. По-перше, людям треба умови. Війна війною, але люди хочуть і мають право, щоб було освітлення. Наближається 1 вересня, в нас там є діти школярі, треба буде їм навчатися дистанційно, треба зв'язок. Зараз, поки немає світла, включаємо генератори, погодинно подаємо воду, хоч і технічну, на пару годин на добу», – розповіла посадовиця.
За її словами, Державна служба з надзвичайних ситуацій проводить розмінування звільнених територій, але російські військові продовжують «шкодити» населеним пунктам.
Були нерозірвані на полях снаряди, гради та міни ворог кидаєГанна Шостак-Кучмяк
«Постійно працюють ДСНСніки наші, були нерозірвані на полях снаряди, гради та міни ворог кидає. Зараз ворог почав кидати міни на парашутах. Люди це добре розуміють, не ходять по тих місцях, поки не пройдуть і не розмінують ДСНсніки. Фермери не могли прибрати врожай, пшеницю косити, доки ДСНСки не розмінували поле», – каже жінка.
Вона також стверджує, що російські військові намагаються всіляко завадити збору врожаю.
«Ворог, коли побачив, що на поля виходять комбайни, нещадно обстрілювали, підпалювали поля, кидали міни, миттєві загоряння були. Дуже багато погоріло пшениці, ворог не хотів, щоб ми збирали врожай. Звичайно, вони дуже цьому заважали», – повідомила Шостак-Кучмяк.
Посадовиця зазначила, що є люди, які навіть попри наявний ризик, повертаються до звільнених сіл громади. Вона закликала всіх жителів берегти свої життя.
«5 місяців без електрики»
Керівник благодійного фонду «Українці переможуть», який надає допомогу жителям прифронтових і звільнених сіл Херсонщини, Ігор Йосипенко розповів «Новинам Приазовʼя», що гуманітарна ситуація у деокупованих населених пунктах відрізняється в залежності від близькості до лінії бойових дій.
Життя вирує, окрім вибухів, які нагадують що війна йде саме на цій територіїІгор Йосипенко
«Території, які біля Кривого Рогу, там починається життя, населення повертається, ведуть господарство. Дуже багато тих, хто не виїжджав під час окупації, залишилися вдома. Вони продовжували, в першу чергу, вести господарство. Життя вирує, окрім вибухів, які нагадують що війна йде саме на цій території і будівель, які зруйновані, більш нічого не нагадує про війну. Села, які трошки ближче до фронту, мають інакший вигляд, на сьогодні це вже пусті села», – повідомив Йосипенко.
За словами волонтера, на Херсонщині люди повертаються до тих деокупованих сіл, які на сьогодні виглядають придатними для життя. Зокрема, у прифронтовій зоні.
Йде зима і вже сьогодні люди повинні розуміти, де і як вони будуть жити зимоюІгор Йосипенко
«Дуже багато є в людей розчарувань, які шукають прихистку на території України (підконтрольній українській владі території - ред.). Не завжди є можливість знайти гідне помешкання і дехто змушений повертатися», – зауважив керівник благодійного фонду.
Йосипенко розповів, що волонтери доставляють гуманітарну допомогу жителям сіл двічі на місяць.
«Зазвичай в цих селах не те, що немає світла, води, там елементарно – не працює жоден магазин. Тобто, у людей немає можливості щось придбати. Тому, ми забезпечуємо їх всім необхідним, в першу чергу, це продукти та обов'язково важливо – гігієна. Але є і більші проблеми. Новопавлівка або Біла Криниця – там зруйнована інфраструктура, там немає електрики вже 5 місяців і фізично немає можливості поновити людям світло. Чому? Тому, що світло в найближчі села заходить через Білу Криницю, а там щодня відбуваються бойові дії», – пояснив Йосипенко.
Керівник благодійного фонду зазначив, що масштаби руйнувань у деяких деокупованих селах є величезними, і з часом ситуація лише погіршується.
Нововоронцовка майже знищена повністю. І людей там майже нікого не залишилосьІгор Йосипенко
«Такі села, як Осокорівка, востаннє там ми були тижні три тому, ще відносно там село було ціле, на сьогодні від нього нічого не залишилось, хоча також воно деокуповане, воно захищається ЗСУ. І поруч, в минулому це районний центр, гарний дуже населений пункт – Нововоронцовка. Нововоронцовка майже знищена повністю. І людей там майже нікого не залишилось», – розповів волонтер.
Йосипенко закликав не повертатися до прифронтових сіл, оскільки він переконаний – це небезпечно для життя і заважає ефективній роботі Збройних сил України.
«Прильоти кожен день»
Під постійними обстрілами російських військ перебуває також Оріхівська громада Запорізької області. Переселенець з Оріхова Дмитро Залозний, з яким кореспонденту «Новин Приазовʼя» вдалося поспілкуватися у Запоріжжі, розповів, що виїхав з міста у травні.
На п'ятий поверх залетів снаряд і все розбило у квартирі. Раніше прильоти не були так часто, а потім посилилисяДмитро Залозний
«Як почалася війна, ми були весь час там, поки снаряд не потрапив у квартиру. На п'ятий поверх залетів снаряд і все розбило у квартирі. Раніше прильоти не були так часто, а потім посилилися: більше і більше. Нестерпно було там, дуже часто, а зараз, тим паче, щодня. І ось сьогодні було зведення, що біля нашого будинку прилетіло дві ракети, ями утворилися. 80% десь пошкоджень по всьому місту», – розповів житель Оріхова.
У прифронтовій зоні перебувають також деякі села Миколаївської області. Житель села Котляреве Іван розповів кореспонденту «Новин Приазовʼя», що російські військові розміщували свої позиції поруч із цим населеним пунктом і обстрілювали звідти Миколаїв. Зараз гуманітарна ситуація в селі налагоджується, каже житель.
Був період, коли не було зовсім води, бо електрику перебивалиЖитель села Котляреве Іван
«В це село не заїхали, в сусіднє заїхали, там де воно повністю розбомблене. Звідтіля і градами, і всім вони стріляли на Миколаїв. Продуктів не було, магазини розбомбили, то гуманітарна допомога дуже виручає, особливо літнім людям, які звідсіля не поїхали. Був період, коли не було зовсім води, бо електрику перебивали, помпи, свердловини. Хлопці допомагають, ремонтують, і воду підвозили. Було скрутно», – згадав чоловік.
Село Лимани Миколаївського району не було в окупації, але лінія фронту проходить поблизу. Місцева жителька Людмила розповіла, що населений пункт обстрілюють щодня.
«З перших днів ми знаходимось в дуже тяжкому стані, з перших днів працюємо, бо тут наші діти і захисники наші, без яких ми не обійшлися б. Прильоти у нас кожен день», – каже жінка.
«Територія звільнилася від мешканців»
Селище Малинівка Пологівського району Запорізької області було звільнене від російської армії наприкінці березня. Голова Малинівської громади Володимир Шиш розповів, що на сьогодні з 12 населених пунктів цієї громади 9 залишаються окупованими.
За його словами, з понад трьох тисяч мешканців в громаді залишилося мешкати близько сотні. Більшість жителів Малинівки виїхала з села відразу після його деокупації, каже голова громади.
На момент окупації було 627 осіб, залишилося на сьогодні 14 осіб, які проживають на даний час на територіїВолодимир Шиш
«Після 22 числа в основному територія звільнилася від мешканців, тому що на момент окупації було 627 осіб, залишилося на сьогодні 14 осіб, які проживають на даний час на території. Сама інфраструктура, яка знаходиться на території села Малинівка, вся майже зруйнована. Що освітні заклади, що медицина, фермерське господарство, основне базове господарство – товариство «Батьківщина» – зруйновано, де залишилося в повному обсязі і техніка, і складське приміщення. Все зруйноване, розграбоване», – повідомив Шиш.
За словами голови Малинівської громади, з перших днів звільнення обстріли не припинялися. За добу налічувалося до 500 ударів. Зараз у Малинівці немає газу та питної води.
Він також розповів, що доставити гуманітарну допомогу проблематично, оскільки ця територія обстрілюється російськими військовими.
Є потреба у забезпеченні питною водою, хлібом, продуктами першої необхідності. У нас такої можливості немаєВолодимир Шиш
«За півтора місяця гуманітарну допомогу завезли у два села: Малинівка та Полтавка. Тим мешканцям, які там проживають, п'ять разів – це доволі непогана допомога по 10-12 кг харчові набори. У них все одно є потреба у забезпеченні питною водою, хлібом, продуктами першої необхідності. У нас такої можливості немає. При окупації взагалі води не було, люди пили з річки, ставка», – повідомив голова Малинівської громади.
Шиш сподівається на розв’язання проблеми з водозабезпеченням. Він повідомив, що вже подана заявка на генератори для підйому води, а громада активно готується до холодів.
«Ми незалежні від газу, у нас є крайній варіант – запаси дров тих людей, які виїхали. Є вугілля і дрова, є насадження, які можна використати як дрова. Ми перезимуємо, це однозначно. Світла у нас немає з 2 березня, то ми до цього звикли. Дахи всі пошкоджено, завеземо якихось матеріалів тимчасово, щоб можна було перекрити хоч оті тріщини на шифері. Шифер сам не перекриємо по можливості хоч плівкою та якимось оцинкованими листами, будемо закривати вікна, щоб протягів не було, щоб зберігалося тепло», – запевнив Шиш.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
