Україна очікує на першому етапі 1 млрд доларів від безперешкодного втілення так званої «зернової угоди», яку підписали в Стамбулі за участі ООН, Туреччини та Росії. Про це сказав експерт Офісу реформ Кабінету міністрів України Максим Гардус в інтервʼю проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Він також розповів про те, як зараз формується ціна на українське зерно, що ускладнює використання інших шляхів експорту та дав прогноз на цьогорічний врожай зернових в Україні.
«Це вигідно Росії»
– Чи є віра в те, що зерновий маршрут з портів України на експорт буде успішно працювати?
Єдине, на що ми можемо розраховувати, якщо бути чесними, що це вигідно Росії
– Звісно, що дуже важко це передбачити, бо Росія вже порушила дуже багато міжнародних договорів та угод, декларацій, меморандумів тощо. Єдине, на що ми можемо розраховувати, якщо бути чесними, що це вигідно Росії, через те, що вона зараз дуже активізувалась в пошуку підтримки країн Близького Сходу та Африки.
– Нещодавно МЗС Росії, а саме керівник Сергій Лавров їздив країнами Африки, до того були візити на Близькому Сході, де вони, звісно, подавали маніпулятивну інформацію про те, що нібито, звісно, «Захід винен у зерновій кризі». Проте кожного голову держави, який був, він запевняв в тому, що Росія готова допомогти розв'язати цю кризу. І, як тільки буде можливо, вони це зроблять. Таким чином вони доклали до цього багато зусиль, і ми сподіваємося, що їхня власна егоїстична вигода буде причиною того, що вони дотримуватимуться цієї угоди.
– Якого Україна очікує економічного ефекту від підписаної у Стамбулі угоди за її успішного втілення?
Зараз мова йде про 1 млрд доларів на першому етапі. Проте, якщо система працюватиме стабільно, ця сума може збільшитись
– За попередніми підрахунками, зараз мова йде про 1 млрд доларів на першому етапі. Проте, якщо система працюватиме стабільно, ця сума може збільшитись. Чому це важливо? Річ у тім, що в агровиробників циклічний хід виробництва. Вони посіяли, зібрали, продали, на ці кошти знов посіяли. Таким чином, якщо цьогоріч в них не буде виручки за врожай минулого року, їм просто буде ні на що сіяти в наступному.
– Таким чином та зернова криза, яка зараз є, буде дуже гарним часом в порівнянні з наступним роком. Їм (аграріям – ред.) вже потрібні кошти на закупівлю насіннєвого матеріалу, паливно-мастильних матеріалів, добрив, техніки і, зрештою, для виплати заробітної плати – без цього посівна не пройде, це по-перше.
Вже зараз відчутний дефіцит потужностей для зберігання зерна, і відчутно на них через це зросли ціни
– По-друге, вже зараз відчутний дефіцит потужностей для зберігання зерна, і відчутно на них через це зросли ціни. По-третє, критично впала закупівельна ціна на зерно, вона в деяких регіонах доходила до 50 доларів за тонну. Для порівняння: торік вона була 250 доларів. Це цілком неприйнятно, з точки зору будь-якого фінансового планування. Тож вирішення цієї проблеми дозволить сподіватися, що проблема цін також буде вирішена.
«Деякі шляхи по Дніпру заміновані»
– Зараз експортується врожай минулого року переважно? Чи є місця, куди складати цьогорічний?
– В цілому агрологістика виглядає таким чином: зібране прямо з поля збіжжя зберігається на невеликих складах, потім воно звозиться для більших партій і вивозиться автомобільним транспортом, як це було в мирний час, або до залізничних станцій, або до річкових портів. Далі – або залізницею, або річковим транспортом – до ще більших партій в морські порти. В морських портах формуються великі партії. Тобто мова йде про судна «річка-море» від 5-15 тисяч тонн – і до величезних «Панамаксів» (клас великих суден – ред.) по 100 тисяч тонн.
На полі чи в якомусь селі неможливо зберегти 100 тисяч тон, і таких елеваторів дуже мало, і навіть в порту не може одночасно бути 100 тисяч тонн
– Тобто вся система може працювати як великий конвеєр, на полі чи в якомусь селі неможливо зберегти 100 тисяч тон, і таких елеваторів дуже мало, і навіть в порту не може одночасно бути 100 тисяч тонн в одного агровиробника – це все йде потоком. Таким чином порушення цього ланцюжка в одному місці спричиняє порушення у всьому іншому.
– На цей час це виглядає так: порти не вивантажують. Що встигли завантажити в судна, так в них і лежало. Залізниці не йдуть в порти, з портів не йдуть на призалізничні ділянки, річковий вивіз не відбувається, бо шляхи по Дніпру деякі заборонені, деякі заміновані, а деякі обстрілюються, тому дуже річкою не повозиш. І вивозити не дуже куди є, тільки залишилась залізниця – або на західний кордон, або дунайські порти. Тому, звісно, що так не може працювати система, все повинно рухатися.
«Тривають обстріли та пожежі»
– Чи є прогнозні цифри щодо цьогорічного врожаю?
– На зараз уточнюється, бо, на жаль, тривають як обстріли, так і пожежі на окупованих і на неокупованих територіях, недостатньо техніки, щоб гасити, бо, знову ж таки, продовжуються обстріли на окупованій території. Але він буде значно менший, ніж тогорічний. В тому році був рекорд, а в цьому році, я думаю, буде антирекорд за всі роки незалежності. Зараз складно фіналізувати, але набагато менше, ніж минулого року.
– Які зараз світові ціни і які прогнозуються на майбутнє?
Для того, щоб наситити фізичний дефіцит в країнах Північної Африки та Близького Сходу, звісно, мало буде одного судна з кукурудзою
– Ціни світові зараз зростають, проте користі від того нашим агровиробникам дуже мало, бо через логістичні проблеми цю дельту закладають саме в закупівельну ціну фермерів. Якщо коридор працюватиме стабільно, то ми побачимо, що ф'ючерсні ціни будуть падати надалі, і ф'ючерси дуже залежать від новин, від психологічного фактора. А ось для того, щоб наситити фізичний дефіцит в країнах Північної Африки та Близького Сходу, звісно, мало буде одного судна з кукурудзою. 26 тонн було, навіть одного каравану не було. Щоб збити цей (дефіцит – ред.) треба, щоб коридор працював декілька місяців.
– Що впливає на ціну зерна зараз?
Значна частина експорту зерна з України – це експорт кормового зерна, тобто того, який їдять сільськогосподарські тварини
– В принципі на це впливає попит та пропозиція, попит зростає синхронно з населенням землі та підвищенням рівня доходів в окремих країнах. Але не забувайте, що значна частина експорту зерна з України – це експорт кормового зерна, тобто того, який їдять сільськогосподарські тварини. Як тільки рівень життя в якійсь країні покращується, люди їдять менше каш і більше м’яса, а для цього потрібні корми. Тому в нас також і специфічні покупці, це не найбідніші країни світу, це зростаючі країни, в яких поступово життя стає кращим. Негативно на пропозицію впливають всякі природні катаклізми, посухи, повені тощо та воєнні дії.
– Як зараз впливає безпекова складов на ціну українських зернових?
– Вона впливає дуже неоднозначно, бо ціну за страхування вкладають в закупівельну ціну фермерів. Тобто, якщо тонна коштує на міжнародному ринку – через те, що ти її вивозиш під обстрілами, вона дорожче йтиме на продаж. Різницю треба кудись забити, і, на жаль, вона забивається не в інтересах українських агровиробників, бо в них немає іншого виходу, вони не можуть більше нічого з цим зерном зробити. Тому, з іншого боку, якщо коридор працюватиме стабільно та страхових випадків не буде, і, виходячи звідси, не буде страхових виплат, то ми маємо надію на те, що будуть повторні перемовини щодо зменшення виплат по рівню страхування.
Без альтернатив
– Які є альтернативні шляхи вивозу українського зерна. Наскільки це дорожче?
– Для вивозу всього зерна альтернативи немає. Залізниця в кращому випадку може перевезти 7 млн тонн на рік. Є дуже багато угод, дуже багато роботи на те, щоб збільшити цю кількість, для цього потрібні інвестиції в зерновози, нові прикордонні переходи, нові потяги, умови страхування та ліцензування, європейська колія на українських ділянках і т.д. Тобто більшість цього займе кілька місяців, кілька років роботи і потребуватиме дуже великих інвестицій, яких в нас немає, ми ще повинні довести їхню необхідність для Європейського союзу, щоб вони їх вклали, ці гроші.
Другий шлях, який зараз використовується, – це дунайські порти, це південний порт Одеської області, це порт «Ізмаїл», але їхня пропускна спроможність дуже маленька, дуже багато років не інвестувалося туди коштів, там дуже застаріла перевантажувальна техніка, там дуже маленькі глибини, а чим менша глибина, тим менша осадка в судна, яке може підійти до причалу, і треба більше суден, щоб тягати ці вантажі. На жаль, в українського Дунайського пароплавства замало флоту для цієї операції.
Треба застосовувати всі шляхи, які в нас є. Це залізниця, це Дунай і це морський коридор
Тобто вони роблять все, що можуть, і навіть більше, вони працюють дуже багато годин на добу, але там величезні черги, і цей шлях також усе зерно не допоможе вивезти, це неможливо. А для того, щоб розширити і інвестувати в новий флот, це проблема не одного місяця, це проблема на роки. Звісно, вирішувати її потрібно, проте швидко вона не вийде. Таким чином треба застосовувати всі шляхи, які в нас є. Це залізниця, це Дунай і це морський коридор.
- 22 липня, представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди, які спрямовані на розблокування експорту зерна з України на тлі глобальної продовольчої кризи, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії на українську територію. Проте наступного дня, 23 липня, Росія атакувала Одеський морський торговий порт крилатими ракетами типу «Калібр».
- Перше судно з українським продовольством 1 серпня вийшло з Одеського порту, повідомив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков. За його словами, йдеться про судно Razoni, яке під прапором Сьєрра-Леоне попрямувало до порту Тріполі у Лівані. Воно рухатиметься коридором, безпеку якого підтверджено гарантами – ООН та Туреччиною. 2 серпня президент Украъни Володимир Зеленський повідомив, що судно з українським зерном прибуло до Туреччини. 3 серпня представники України, Туреччини, ООН та РФ завершили інспекцію першого судна із українським зерном, що вийшло з одеського порту 1 серпня.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
