Що таке посттравматичний стресовий розлад (ПТСР,)? Наскільки до нього схильні люди, які перебували у зоні бойових дій чи в окупації? За який час може розвинутися ПТСР, і як довго триває лікування, щоб його позбутися? Як вплинув досвід Другої світової війни на ставлення до посттравматичного стресового розладу сьогодні? Відповіді на ці запитання шукав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- 52% маріупольців мають ознаки посттравматичного стресового розладу. Такі дані показало соціологічне дослідження, яке провела компанія UkrSocStandart. Презентація відбулася 27 березня у «Медіацентрі Україна». В опитуванні взяли участь жителі Маріуполя, які виїхали з окупації та перебувають зараз в Україні або Європі, це близько 250-300 тисяч осіб. З цієї сукупності соціологи опитали в онлайн-режимі кожного 200-го жителя Маріуполя.
- Соціологи знайшли певний зв’язок між тим, який стан розладів має людина з датою виїзду із Маріуполя. Найменший стрес пережили маріупольці, які виїхали в перший тиждень повномасштабного вторгнення Росії. Згідно з дослідженням, це приблизно 20 тисяч осіб (понад 3% населення міста). Найбільший рівень стресу отримали маріупольці, які виїхали з 15 по 24 березня. Після цього був ще один піковий стресовий період – у травні 2022 року.
- Згідно з опитуванням, лише половина маріупольців вказала, що змогла розв’язати питання постійного житла та близько 40% опитаних – постійного місця роботи. Тому, за даними дослідників, рівень охочих повернутися до Маріуполя понад 80%. Втім, переважна частина – 65% маріупольців готові повертатись виключно після деокупації Маріуполя. Крім того, люди хочуть бачити нормальні умови для життя, наявність роботи. На думку експертів, значна кількість людей повернеться до Маріуполя тимчасово (з певною місією), а ті, що готові будуть там жити, повертатимуться поступово – залежно від того, як будуть відновлюватися умови для життя у місті.
Що посилює стрес?
Керівник проєктів компанії UkrSocStandart, кандидат політичних наук Денис Под’ячев розповів «Новинам Приазов'я», що дослідження проводили за міжнародно визнаним опитувальником, який зазвичай застосовують для вимірювання ПТСР у військових. За його словами, і за кластерами симптомів, і за сумою балів дослідження показує приблизно однакову картину: від 52% до 60% – це наявність ознак ПТСР охопленої аудиторії.
Коли людина спочатку вибирається з пекла, вона відчуває потужне полегшення, радістьДенис Под’ячев
«Ми звернулися до фахівців з психології та дійшли спільного висновку, що це взагалі-то знижений показник, що він почав зростати десь наприкінці минулого року та перебуває в процесі зростання. На це вплинув феномен так званого відкладеного ПТСР, коли людина спочатку вибирається з пекла, вона відчуває потужне полегшення, радість, що вона вибралася з того пекла», – пояснив Под’ячев.
Після того, як людина виїхала з Маріуполя, вона може стикатися з проблемами суспільної адаптації. Зокрема розвʼязувати проблему постійного житла та роботи. В такому стані прояви ПТСР можуть посилюватися, зазначив дослідник.
Організм під час перебування в блокаді мобілізувався, люди в той час могли не хворітиДенис Под’ячев
«Починають накочуватися спогади, потрібно десь дітей прилаштовувати, якісь фізичні проблеми. Маріупольцям була притаманна така фізична проблематика, що організм під час перебування в блокаді мобілізувався, люди в той час могли не хворіти на простудне, на щось сезонне. А потім, коли вони опинялися десь у Запоріжжі, їх одразу просто клало на лікарняний. Організм відчував, що все закінчилося, що мобілізуватися більше не потрібно, людина починала хворіти. Тобто це все накопичувалося», – розповів він.
Вплив фізичних травм
Соціологи намагалися визначити взаємозв'язок між досвідом, який отримала людина у Маріуполі під час бойових дій, і окупації та проявами у неї посттравматичного стресового розладу. Одна з ознак такої перевірки – чи була людина свідком загибелі людей?
«Є статистика загибелі цивільних по Україні, а є статистика загибелі цивільних у Маріуполі. І друга цифра у декілька разів більша за першу, бо вона ще не встановлена. Друге – в яку фазу блокади вона (людина – ред.) виїхала – в перших числах чи може наприкінці. Тобто побачила вона все, чи частково. Наскільки заміновано будинок в опитуваного? Бо це важливий момент може бути. І далі первинний набір ознак: чи потерпала від фізичного травмування себе або рідних, чи бачила загибель рідних, чи втрачала дитину», – пояснив Подʼячев.
Найбільш впливовим фактором розвитку ПТСР виявилося отримання фізичної травми безпосередньо опитуваним або кимось із рідних. Наслідками цього надалі є поява хронічних діагнозів, проблеми з пошуком житла та роботи.
Наявність невирішених проблем подовжує наявність ознак ПТСРДенис Под’ячев
«Ми встановили двосторонній зв’язок. Тобто не тільки наявність ознак ПТСР впливає на те, що людина продовжує поневіряння по світу, але наявність цих невирішених проблем подовжує наявність ознак ПТСР», – зауважив Под’ячев.
Він вважає, що в Україні на державному рівні мають працювати програми психологічної підтримки для людей, які мають ПТСР.
«Спогади повертаються у нічних жахіттях»
«Новини Приазовʼя» поспілкувалися з жителькою Маріуполя Анною, яка виїхала з міста у травні минулого року. Вона розповіла, що їй діагностували ПТСР. Зараз українка працює з психологом, але спогади все одно повертаються.
Повернення до тих подій бувають занадто реалістичними. Це флешбеки з картинки подій, що відбувалисяЖителька Маріуполя Анна
«Це, по-перше, нічні жахіття, повернення до тих подій і вони бувають занадто реалістичними. Це флешбеки з картинки подій, що відбувалися. У когось це більш панічні атаки, в мене більше депресивні стани через пережите, як один із факторів. Я почала відчувати це одразу, як тільки вибралася з Маріуполя. Коли вже все нормально, психіка видає назад всі ці емоції, страхи та реакції, які вона не мала змоги переживати. Якби вона переживала це в ті моменти, то з'їхала б з глузду від того, що відбувається», – поділилася дівчина.
Бачила перед собою тільки ці чорні квартири, що повні попелуЖителька Маріуполя Анна
«Я пам'ятаю, що в перший день, коли я виїхала з Маріуполя, зайшла у квартиру в Запоріжжі, я бачила тільки дійсність. Це була гарна квартира, а я бачила картинку, як вона згорить, тому що бачила перед собою тільки ці чорні квартири, що повні попелу, квартири, в які влучили снаряди», – додала жителька Маріуполя.
За її словами, найбільше у пам'яті закарбовуються моменти, коли було «надстрашно» – моменти вибухів, пострілів, бомбардувань.
«І потім загальні фони того, як твоє місто зруйновано, як воно виглядає та в яких умовах ти живеш ці 2 місяці. Абсолютно без будь-яких речей, без будь-чого. І це все загалом створює таку картинку, яку важко забути», – пояснила Анна.
Зараз дівчина перебуває за кордоном і продовжує лікування ПТСР, але робить це з українським психологом. Вона пояснила, чому це важливо.
«Бо терапія це така штука, яку краще робити своєю мовою. Я зверталася в лікарню до спеціаліста (закордонного – ред.) і вони реагують, вони співчувають, мені виписали антидепресанти саме на базі того стану, з яким я приїхала. Тобто лікарі тут розуміють, що це таке. Тут практика цього не є для них чимось новим», – каже жителька Маріуполя.
«Допомога психолога – це не соромно»
Волонтерка з Маріуполя Лілія Болбат розповіла, що їй діагностували ПТСР у 2020 році. Цьому передували події 2015 року, коли вона з родиною потрапила під обстріл мікрорайону «Східний» в Маріуполі. Вогонь вели з окупованої території Донецької області. Тоді загинули цивільні люди.
«В мене донька з сивим волоссям після цього була, а потім діагностували вітиліго, це коли плями білі по тілу. І це теж, кажуть, від стресу. Я розумію, що буде відбуватись з тими людьми, які пережили події у 2022 році в Маріуполі», – поділилась волонтерка.
Вона розповіла, що звернулася до лікарів після того, як у неї почалися панічні атаки.
«Я не розуміла, що зі мною відбувається. Звідкіля ці панічні атаки? А потім все почало загострюватися, почалися болі по тілу, міжреберна невралгія. Але всі обстеження показували, що я здорова. Вже коли почали більш детально зі мною розмовляти, тести проходити, мені поставили ПТСР», – згадала жінка.
Лілія Болбат радить не зволікати та звертатися до фахівців, щоби вчасно провести діагностику та почати лікування. Самостійно подолати цей стан неможливо, каже жінка. Частина людей досі вважає, що звертатися до психолога «соромно», зазначила Болбат.
Моє тіло відреагувало з болями, з панічними атакамиЛілія Болбат
«Після того, що я пережила, я сама не вірила в психосоматику, я сама вірила, що не може бути у мене посттравматичного синдрому, я здорова людина, я пережила вже колись обстріл, ну все нормально, це минуле. Але все одно, моє тіло відреагувало з болями, з панічними атаками. Краще звертатися до спеціалістів, які дійсно допоможуть. Це не соромно», – наголосила жінка.
«Підтримка з боку суспільства»
Лікарка з Херсону Ірма Андреєва, яка перебувала у місті під час окупації, зазначила, що у людей прояви ПТСР можуть бути різними. Вона розповідає, що зараз її підтримує те, що вона продовжує працювати лікарем і відчуває свою потрібність іншим людям.
«Я завжди потрібна і навіть після деокупації я була потрібна людям у своїй клініці, в лікуванні. Ну, тобто ми маємо бути потрібні, тоді у нас це пройде м'якше. Я, скажімо, всім би порадила зайняти себе, переосмислити якісь речі, щось робити. Бути потрібним, бути у колективі, бути серед людей», – вважає Андреєва.
Важливо, щоб люди з ПТСР отримували не лише допомогу від лікарів, а і підтримку з боку суспільства, вважає лікарка.
Скільки потрібно часу на реабілітацію?
Медичний психолог, психотерапевт Євгенія Ігрунова зазначила, що після травматичних подій не у всіх розвивається ПТСР.
ПТСР і реакція розвивається у 20% людей зі 100%Євгенія Ігрунова
«За результатами досліджень наших західних колег, ПТСР і реакція розвивається у 20% людей зі 100%. Це дуже важливо для усвідомлення, що для виникнення ПТСР необхідні попередні умови. Людина могла бути вже виснажена травмою, тобто в неї не стрес, а вже дистрес, виснаження після тривалого стресу», – пояснила вона.
За її словами, загострювати ПТСР можуть інші психологічні розлади, які були до цього. Посттравматичний стресовий розлад людина не можна діагностувати самостійно, наголошує психолог.
Основні симптоми в тому, що людина відчуває дисоціацію, постійні флешбекиЄвгенія Ігрунова
«Воно розвивається від місяця до трьох, може розвинутися з запізненням через пів року після виникнення стресової події. Основні симптоми в тому, що людина відчуває дисоціацію, постійні флешбеки, вона повертається до травмуючої події, яка сталася з нею або свідком якої вона була і людина почуває себе дискомфортно, постійна тривога, обмежена всім, думки тільки про травму, спогади про неї», – описала Ігрунова.
У цей період, каже вона, людина відчуває агресію, провину, сором, гнів. Є також соматичні прояви в тілі – підвищення серцебиття, тахікардія, порушення сну, нічні жахи. Це повністю знижує якість життя, зауважила психолог. За її словами, кожній людині для подолання ПТСРу потрібен свій індивідуальний час.
Якщо людина рік була в окупації, то за цією формулою необхідно пів року реабілітаціїЄвгенія Ігрунова
«Є така формула, що нам потрібно для терапії половину часу від тривалості травми. Тобто якщо людина, наприклад, травмована і діагностовано ПТСР, вона рік була в окупації, то за цією формулою необхідно пів року реабілітації. Але це не 100% і не обов'язково для всіх», – каже вона.
Ігрунова нагадала, що після закінчення Другої світової війни у країнах Радянського Союзу відбулося знецінення психологічних травм, що вплинуло на наступні покоління. Вона розповідає, що тоді люди ховали свої емоції й це багатьом навіть зараз заважає вчасно звертатися до фахової допомоги.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
