«Відбувається руйнування берегів, захисних зон. Важкою гусеничною технікою повністю зруйнований ґрунтовий покрив».
«Впливає велика кількість азотних речовин, які знаходяться у річці, ще з’являються фосфати».
«Знищення Каховського водосховища спричинить ще більші зменшення водності річок як Приазов’я, так і у всього південного регіону».
Діяльність російських окупантів вбиває річку Молочну в Мелітопольському районі, повідомили цього місяця у Центрі національного спротиву. В організації стверджують, що російські військові скидали в річку будівельне сміття, у тому числі залишки зруйнованих російськими бомбами українських будинків. Також днями в мережі зʼявилися фотографії з місцевих пабліків, на яких видно, як вода в річці Молочна стала яскраво-зеленою. Користувачі писали, що раніше так рано водорості в річці не поширювалися.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» вирішив дослідити, що відбувається з малими та середніми річками на півдні України, який частково окупувала Росія. Як на водойми загалом впливає війна та окупація?
Річка Молочна вважається найбільшою у південно-західному Приазов’ї. Вона має протяжність 197 кілометрів і впадає до Молочного лиману Азовського моря. Кандидат біологічних наук, доцент Мелітопольського державного педагогічного університету Сергій Подорожний у експедиціях кілька разів об’їжджав річку від витоку до гирла, разом з її притоками. Науковець розповідає, що ця річка має велике значення і для екосистеми, і для господарської діяльності в прибережних селах.
Ця вода не використовується для водопостачання, але для худоби, для фермерських господарств це має велике значенняСергій Подорожний
«Басейн цієї річки – майже 3,5 тисячі квадратних кілометрів. Це величезна територія для Запорізької області. І вона значним чином формує екологічну ситуацію не тільки в Пологівському та Мелітопольському районах, а взагалі на узбережжі Азовського моря. Я нагадую, що ріка Молочна формує великий приморський естуарій. Це Молочний лиман, який є міжнародним водно-болотним угіддям, який входить до переліку Рамсарської конвенції. Ця вода не використовується для водопостачання, але для худоби, для фермерських господарств це має велике значення. Ще скажу про біологічне значення, тому що це приблизно 600-700 видів вищих рослин, з них десь приблизно 15, які входять до переліку європейського і світового «червоних» списків. І це я не кажу про фауну, що це дуже величезний і потужний екологічний коридор, попри невеличкий розмір. Тобто значення її дуже важливе для регіону в цілому», – зауважив він.
Яскраво-зелений колір річки біолог пояснює забрудненням та достатньо високою температурою повітря.
«Там десь два тижні було майже +20 градусів. Крім того, впливає велика кількість азотних речовин, які знаходяться там, ще з’являються і фосфати. Я пам’ятаю, коли я провів місяць в окупації, поки не виїхав, як за цей місяць магазини наводнили різними дешевими синтетичними миючими засобами невідомого виробництва. Тому що в нормальних фірм такі засоби вже безфосфатні. А тоді велику кількість такого миючого засобу привозили – і місцеве населення його купувало. Отже, велика кількість фосфатів, яка попала у річку, і тепла погода могли спровокувати локальне цвітіння синьо-зелених водоростей», – припустив він.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Водою з річки поливають поля»
Проблеми з річкою Молочна були і до повномасштабного вторгнення Росії. У 2021 році заступник директора Приазовського національного природного парку Валерій Санько розповідав журналістам «Суспільного. Запоріжжя» про те, що фермери звели на Молочній близько сотні несанкціонованих гребель та ставків. Воду забирали на поля, через що її русло зміліло.
Незаконний відбір води з річки Молочної для поливу дослідники фіксують і зараз, каже фахівець з екологічної безпеки мережі «Довкола» Максим Сорока.
«Є випадки, коли зафіксоване використання так званого мотопомпового поливу. Тобто не перекид води на великі території відбувається, а мотопомпи ставляться і просто з русла ріки забирається вода, це відбувається на полях в радіусі 2-3 кілометри. Такі випадки, є, але будемо відвертими, така практика абсолютно незаконна була і до окупації цієї території. І тут можна зробити таке припущення, що це не обов’язково окупанти роблять, а можуть робити недоброчесні сільськогосподарські виробники, які це робили при будь-якій владі, їм байдуже на природоохоронні нормативи», – зазначив Сорока.
«Провальний план окупантів»
У вересні 2023 року окупаційна адміністрація заявила про початок робіт з розчищення річки Молочної. Ішлося про 12-кілометрову ділянку в межах Мелітополя. Проте, як пояснював директор Приазовського національного природного парку Дмитро Воловик «Центру журналістських розслідувань», насправді ж окупанти своїми діями порушували гідрологічний режим. А мул скидали на березі. Заболочена місцевість мала б уповільнити просування Сил оборони України у разі успішного контрнаступу, припустив він.
Також у російських окупантів був план додатково перекидати воду з річки Молочної у зрошувальні канали. План з’явився після руйнації греблі Каховської ГЕС. Але згодом окупаційна влада відмовилися від цієї ідеї, каже еколог Сорока.
«Була в них абсолютно безумна ідея – використати стік річки Молочної після водно-болотних угідь, тобто трошки вище, ніж Мелітополь. Там є декілька технічних дамб і вони намагалися їх збільшити, створити мініводосховище, щоб підвищити робочі відмітки рівня води і далі пустити цю воду по каналах – по частині каналів південної меліораційної системи. Але цього не сталося, канали порожні. На знімках каналів минулого року видно, що там немає води, по них не тече вода. Ми між собою жартуємо, що в найкращих традиціях «русского мира» вони зробили імітацію бурхливої діяльності, розікрали кошти і поїхали. Ми сподіваємось саме на такий сценарій», – сказав еколог.
На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування греблі Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві греблі російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна адміністрація натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили греблю Каховської ГЕС. Численні експерти заявляли, що руйнування греблі відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ.
Вплив бойових дій
Додаткової шкоди екосистемі річки Молочної завдають бойові дії та переміщення російської військової техніки, зазначають фахівці. Науковець Сергій Подорожний перелічує проблеми, характерні не тільки для цієї водної артерії.
Важкою технікою гусеничною повністю зруйнований ґрунтовий покривСергій Подорожний
«Я спілкуюсь з колегами з Херсонської області. Так от там, де теж є окупанти, проблеми майже одні й ті самі. Ну, по-перше, це руйнування берегів, захисних зон. Важкою технікою гусеничною повністю зруйнований ґрунтовий покрив. Я розумію, що зараз ніякі екологічні норми не використовуються і все, що там у них під рукою, і мастила – все потрапляє в ці річки. Ще дуже велика проблема – велика кількість дамб. Їх було і до окупації багато, ми з ними боролися. Зараз же для того, щоб зручно рухалася їхня (окупантів) техніка, щоб вони не витрачали зайве пальне, вони просто підганяють екскаватор, насипають дамби і техніка просувається, де завгодно. Це дуже величезна проблема, тому що порушується річковий стік. Тобто немає течії, річка перетворюється в систему замкнутих водойм, які непроточні, які порушують там кисневий режим. Це вже, по суті, не річка, а залишки від неї», – пояснив він.
«Річки півдня надалі мілітимуть»
Восени минулого року окупаційна влада Херсонщини заявляла про план до 2027 року розчистити 37 кілометрів річки Каланчак у Скадовському районі та її притоків. Обіцяли, що з русла заберуть сміття, мул, тростинну рослинність. Також планують поглибити дно річки на ділянці 12 кілометрів.
Кандидат географічних наук Євген Коржов плани окупантів сприймає скептично.
«Реалізовувати можна що завгодно, ви ж розумієте, але буде користь лише від фахових, кваліфікованих наукових досліджень, які потрібно провести до розчищення. Тобто, по-перше, треба вивчити більш критичні зони, де це необхідно робити. Якщо робити це без наукового обґрунтування, то навіть такі заходи, як розчищення русла річки, знищення, може, якихось вищих водних рослин, які перешкоджають вільній течії, навіть ці заходи можуть навпаки нашкодити водній екосистемі річки. Без наукового обґрунтування я б цього не радив робити», – пояснив він.
За прогнозами Коржова, річки на півдні й надалі мілітимуть. Це повʼязано, зокрема, з наслідками війни та руйнацією греблі Каховської ГЕС.
«На цей час результатом війни є те, що ми отримали, наприклад, на нижній течії Дніпра абсолютно нові гідрологічні об'єкти, які функціонують зовсім інакше, які виконують зовсім іншу роль в загальній екосистемі півдня України. Навіть такий масштаб можемо вже обґрунтовано наводити. Звісно, знищення Каховського водосховища вплинуло перш за все на кліматичні зміни в регіоні, що спричинить ще більші зменшення водності річок як Приазов’я, так і у всього південного регіону. Це, звісно, тягне за собою замулення, заростання, пересихання річок і всі негативні фактори, які з цим можуть бути пов’язані», – додав він.
- За останніми даними Держводагентства, війна Росії проти України є загрозою для забезпечення водної безпеки України, створює нові глобальні ризики та породжує гуманітарну кризу, порушуючи базові права людини. У відомстві наголошують на тому, що значні, а іноді невідновні, руйнування водогосподарської інфраструктури, зокрема гідротехнічних споруд, призводять до непродуктивної втрати води.
- Під постійною загрозою функціонування питних водозаборів та подача населенню води належної якості. А внаслідок ракетних ударів та пожеж до водойм потрапляють важкі метали, нафтопродукти, токсичні та небезпечні сполуки, додають в Держводагентстві.
Текст до публікації підготувала Наталка Кошелєва
Форум