Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поспілкувалися з військовими аналітиками про гібридні атаки Росії на країни Європи, а також проаналізували можливі сценарії російської агресії.
10 жовтня 2025 року група озброєних людей у формі без розпізнавальних знаків з'явилася на кордоні Естонії. Місцевість, де стався інцидент – так званий «Саатсеський чобіт». Це частина території Псковської області РФ, яка вклинюється в Естонію.
Через Росію проходить кілометрова ділянка дороги між естонськими селами Вярска і Саатсе. Після появи військових проїзд там закрили.
Це явно були не прикордонникиМарек Кохв
«Це явно були не прикордонники. Їхнє спорядження дозволяє припустити, що це або спецназівці, або воєнізовані формування. Але вони перебували на території Росії, і Росія, звичайно, може робити на своїй території все, що хоче», – каже експерт Міжнародного центру оборони і безпеки у Талліні Марек Кохв.
Багатьом ці кадри нагадали так званих «зелених чоловічків» у Криму або на Донбасі в 2014 році. Багато експертів, коли розмірковують про можливі сценарії російської атаки на НАТО, в першу чергу говорять про країни Балтії.
Естонія є першим кандидатомСергій Ауслендер
«На мою думку, Естонія є першим кандидатом. Вона ніби відгороджена Фінською затокою, її буде важко постачати морем. Якщо за допомогою дронів перекрити логістику з Латвії, то можна її взагалі відрізати від інших країн Балтії», – вважає ізраїльський військовий оглядач Сергій Ауслендер.
За його словами одним із варіантів може бути так звана «стратегія факту» – коли РФ не оголошує війну, а просто захоплює шматок території і, наприклад, погрожує ядерною зброєю.
Професор Національної академії сухопутних військ Андрій Харук впевнений, що таким чином Росія може поставити перед країнами НАТО дилему – чи повинні солдати Німеччини або Нідерландів воювати за «два-три села»?
В першу чергу це буде чобіт не солдатаАндрій Харук
«В першу чергу це буде чобіт не солдата. Це буде чобіт «повстанця», представника якоїсь «освободительной армии», переодягненої з російської уніформи. Це буде операція, яку спочатку і не сприймуть як військове вторгнення. Щось на кшталт загону Гіркіна, який зайшов і пройшов через усю Донецьку область до Слов'янська», – зазначає Андрій Харук.
Латвія – ще одна країна, яку розглядають як потенційну ціль Кремля. І тут також є своєрідний гібридний сценарій. Латгалія – регіон на сході, що межує з Росією та Білоруссю. У 2014-му окремі проросійські діячі просували ідею так званої «Латгальської народної республіки». Потім історія затихла, але минулого року «Белсат» опублікував розслідування про своєрідну реанімацію цього задуму.
«Є відповідний телеграм-канал, адміністратори якого щиро визнають, що вони латгальської мови не знають і ведуть канал російською. Є заява так званих «латгальських повстанців» про перехід до збройної боротьби і фотографії, які підтверджують їх участь у бойових діях у складі російських військ проти України», – розповідає Андрій Харук.
Водночас третій і, мабуть, найбільш обговорюваний сценарій, гіпотетичної атаки Росії – Сувалкський коридор. Так називають місцевість на кордоні Литви і Польщі. По прямій це близько 65 кілометрів від Білорусі до Калінінградської області Росії. Удар тут повністю відрізає країни Балтії від інших членів НАТО.
«Якщо Росія перебуватиме у вигідному становищі в Україні, це зробить напад на Європу більш імовірним. Думаю, це залежить і від того, що робить НАТО? Наскільки НАТО діє узгоджено?» – вважає співробітник аналітичного центру Європейської ради з міжнародних відносин Рафаель Лосс.
Гібридні атаки дронів
Багато експертів, з якими спілкувалися Донбас Реалії, кажуть, що фактично гібридна війна Росії проти європейських країн НАТО вже триває.
«Дрони відіграють важливу роль у кампанії Росії з підриву довіри європейської громадськості до своїх державних інститутів, до здатності НАТО, ЄС і національних урядів захищати людей та інфраструктуру по всій Європі. І європейці, безумовно, не бажають реагувати симетрично, відправляючи свої власні дрони до Росії», – вважає Рафаель Лосс.
10 вересня в повітряному просторі Польщі зафіксували щонайменше 19 безпілотників. Польські, шведські та нідерландські винищувачі піднялися в небо і збили приблизно три БПЛА. Після такого масового вторгнення газета The Times зафіксувала ще як мінімум 87 провокацій у 15 країнах НАТО з появою повітряних об'єктів біля цивільних аеропортів, військових авіабаз, складів боєприпасів або казарм.
Поліція буквально ганялася за дронамиДевіс Еллісон
«За розповідями з Північної Бельгії, поліція і збройні сили буквально ганялися за ними. Тому що, звичайно, для розслідування їм фізично потрібен дрон, щоб вони могли завантажити з нього дані і з'ясувати звідки він прилетів», – розповідає аналітик Центру стратегічних досліджень у Гаазі Девіс Еллісон.
Бельгії чи не найбільше дошкуляють «невідомі» дрони. Тільки в листопаді їх помічали біля атомної станції, авіабази, де зберігається ядерна зброя США, і, регулярно, в районі аеропорту Брюсселю. До країни вже прибули британські, французькі та німецькі фахівці з боротьби з БПЛА.
Війна показала, наскільки це проста і ефективна технологіяСергій Ауслендер
«Війна проти України показала, наскільки це проста, дешева і вкрай ефективна технологія. Там навіть не потрібна фізична присутність людей. Хтось проїхав, покидав ці дрони по полях поруч з аеропортами. Раз на кілька днів один з них піднімають у повітря, аеропорт закривають на кілька годин, що створює колосальні збитки. І грати в цю гру можна хоч 20 років поспіль», – каже Сергій Ауслендер.
Після недавньої диверсії на польській залізниці, яка веде до України, начальник Генштабу Польщі заявив, що суперник почав підготовку до війни і створюються умови для потенційної агресії. Одна з дилем, яку намагаються вирішити в європейському експертному співтоваристві – чи може Росія організувати повноцінну атаку на одну з європейських країн під час активних бойових дій в Україні? Або це можливо лише після зупинки війни?
«Це той випадок, коли одна акція дозволить реалізувати кілька завдань. Перш за все, це підрив стабільності цієї, умовно кажучи, прикордонної держави. Це може бути відволікання уваги від війни з Україною. Бо ті ж самі атаки дронів викликають реакції: а навіщо засоби протиповітряної оборони давати Україні? Нам вони самим потрібні», – вважає Андрій Харук.
Він також додає, що найбільш далекосяжна мета Росії – підрив єдності НАТО. І в цьому ж контексті одна із політичних цілей – підвищення популярності проросійських політичних сил у країнах Європи.
Це своєрідний сигнал слабкостіМарек Кохв
«Росія продовжує гібридні дії проти Європи. Але водночас це своєрідний сигнал слабкості. Вони не можуть досягти успіху в Україні. І в той же час вони намагаються вплинути на наше суспільство, щоб ми злякалися і, можливо, зменшили підтримку України. Але, наскільки я можу бачити, кожного разу, коли Росія щось робить в європейських країнах, це насправді їх зближує і посилює співпрацю», – переконаний Марек Кохв.
Глава Кремля Володимир Путін час від часу повторює, що заяви про плани Росії нібито напасти на країни НАТО – це «неймовірна брехня». Водночас очевидно, що саме від результатів війни РФ проти України буде залежати подальший розвиток подій по всій Європі.
Форум