Чи є проблемним питання зменшення вивчення російської мови в українських школах, зокрема, в південному регіоні? Що відомо про навчальний процес у закладах на окупованій частині півдня? Яка співпраця в освітній сфері вважається колабораціонізмом? Для чого російська окупаційна влада збирається проводити «перепідготовку» вчителів з південних областей України? Про це – в новому випуску програми проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- В Україні все частіше пропонують не набирати класи для вивчення російської мови і замінити цей предмет у навчальних планах. Однак у деяких випадках російську мову таки будуть викладати у закладах освіти.
- Освітній омбудсмен Сергій Горбачов назвав умови, за яких цей предмет можна вивчати у школі: «У кожної людини є право вивчати рідну мову, а для багатьох російська мова залишається рідною, незважаючи на те, що це – мова країни-агресора, і тому тут треба йти за чинним законодавством».
- Освітній омбудсмен уточнив, якщо у класі абсолютно всі батьки погоджуються, що до навчальних планів треба включити російську мову як предмет варіативної складової, тоді її можуть викладати. Водночас, якщо викладання російської мови хочуть не всі батьки, діти не вивчатимуть цей предмет. У випадку, коли російську мову вивчатимуть, кожен урок, на думку освітнього омбудсмена, має починатися з нагадування, що Росія – це країна-агресор».
- 16 квітня уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь запропонував із нового навчального року прибрати із вивчення у школах предмет «російська мова» і замінити його іншими предметами (або ж через збільшення частки вивчення наявних дисциплін). Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет сказав, що підтримує таку ініціативу.
«Російську вивчають 450 тисяч школярів»
Начальник управління загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко розповів «Новинам Приазов’я», що в Україні вивчають російську мову близько 450 тисяч дітей.
«Класи, де йде навчання лише російською мовою – таких 35, а там, де навчання і з російською, і з українською мовами – їх близько 400. У 424 закладах освіти у нас здійснюється навчання російською мовою, або повністю всі класи, або частково – є класи і з українською, і з російською мовами. Це навчання, де діти навчаються російською мовою, – таких дітей загалом 82 700 в Україні. Крім того, є ще 3 951 заклад загальної середньої освіти, де вивчається російська мова. Таких дітей, які вивчають російську мову – близько 450 000», – сказав Кононенко.
Кількість дітей, які навчаються російською мовою або вивчають її в школі, постійно зменшуєтьсяЮрій Кононенко
Він також розповів, що кількість дітей, які навчаються російською мовою або вивчають її в школі, постійно зменшується.
«У 2013 році було понад 1100 шкіл, де всі класи були із навчанням російською мовою. Зараз тільки 35 таких шкіл залишилося. Так само значно скоротилася кількість дітей, які вивчають російську мову», – зазначив Кононенко.
Разом з цим він підкреслив, що українська система освіти має забезпечувати можливість для вивчення російської мови тим учням, чиї батьки висловлюють таке бажання.
«Якщо ми говоримо про права людини, то право на навчання тією чи іншою мовою належить людині. Якщо ми говоримо про неповнолітніх, то це – батьки. Якщо вони хочуть, щоб дитина певною мовою навчалась (за умовчанням дитина навчається державною мовою), мовою нацменшин чи мовою корінного народу, то вони можуть це в заяві зазначити й далі є певні умови формування класів – клас формується за наявністю не менше ніж 5 дітей. 5 дітей – найменша кількість дітей, які можуть бути в класі. З урахуванням цих заяв, школа формує мережу класів і свою навчальну програму», – пояснив Кононенко.
Представник МОН зауважив, що проблем із перекваліфікацією вчителів російської мови наразі не існує.
«Зараз такої масової проблеми немає, немає такої кількості вчителів, що б про це можна було говорити. Як правило, заклади вищої освіти, якщо і готували вчителів російської мови та літератури, то це були суміжні спеціальності, або з українською мовою та літературою, або із зарубіжною. Тобто такої проблеми в останні роки зовсім не існує», – підкреслив він.
Що відбувається в школах окупованої частини півдня?
Директорка школи з окупованого Мелітополя Запорізької області Анжеліна Коваленко розповіла, що ще до повномасштабної війни у місті майже всі школи перейшли на українську мову викладання, а російську школярі могли вивчати факультативно.
«У Мелітополі практично всі школи перейшли на українську мову викладання, залишилися ще дві школи, які раніше були російськомовними, але програма там була українська, це по-перше. По-друге, практично вже всі школи стали україномовними, а ті класи, які до 5-го класу навчалися російською мовою, а з 5-го переходили на українську мову, там залишились факультативи», – розповіла директорка школи.
Зараз, за її словами, в Мелітополі немає можливості організувати навчальний процес у дистанційній формі, оскільки в місті не працює інтернет. Водночас в деяких школах російські окупаційні сили відновили навчальний процес.
Приходять учні з 3-го до 9-го класів і в один клас заводять дітей 5-го, 7-го і 9-го класів, проводять урок географіїАнжеліна Коваленко
«Є батьки, які зголосилися вести дітей до школи, тобто вони приводять своїх дітей. Наприклад, моя школа, там, де я була директором і в душі залишаюсь ним, хоча і написала заяву на звільнення, там у нас на початок війни було 1177 учнів, зараз приходять на навчання, от останні такі відомості, 20-25 учнів. Приходять учні з 3-го до 9-го класів і в один клас заводять дітей 5-го, 7-го і 9-го класів, проводять урок географії. Так само відбувається навчання з математики. Тобто вчителі, які зараз викладають дітям у Мелітополі, – це ті вчителі, які зголосилися співпрацювати з окупантами», – підкреслила Коваленко.
За її даними, серед таких вчителів – люди, які працювали асистентом вчителя, лаборантом, робітником з обслуговування.
Робітник з обслуговування в моїй школі викладає фізику, а лаборант інформатики викладає інформатикуАнжеліна Коваленко
«От зараз робітник з обслуговування в моїй школі викладає фізику, а лаборант інформатики викладає інформатику, вчителі, які до цього працювали помічниками вчителів, вони намагаються викладати англійську мову, працювати викладачами початкових класів. Якщо директор, якого призначили, дає оголошення і в цьому оголошенні купа помилок, то можна вже говорити про рівень цього директора. Ось така освіта зараз у Мелітополі», – розповіла жінка.
Також директорка школи Мелітополя повідомила, що російські окупанти обіцяють виплачувати вчителям і українську, і російську заробітну плату.
«Російські стандарти»
У Мелітополі Запорізької області російські окупанти вже «призначили» «директором» гімназії №1 Володимира Тоцького, який до цього моменту керував іншим навчальним закладом цього міста. В інтерв’ю російським медіа Тоцький розповів, що незабаром у гімназії розпочнеться навчання російською мовою і за російськими програмами. Але поскаржився, що дітей у місті мало, і, до того ж, він не має доступу до особових справ учнів і вчителів гімназії.
Журналіст із Каховки Херсонської області Олег Батурін розповів про те, що в місті російські військові та призначені ними колаборанти «залякують освітян і стверджують, що невдовзі навчальна система перейде на російські стандарти».
Їздили по освітніх закладах, намагалися влаштувати такий собі «перепис майна, інвентаризацію»Олег Батурін
«Відомо, що минулого тижня у Каховці місцеві колаборанти, окупанти «призначили» так би мовити «начальницею» управління освіти Ірину Махньову. Вона зайняла один із кабінетів в будівлі Каховської міської ради і звідтіля «керує» освітою. Вона почала з того, що почала залякувати освітян, адміністрації шкіл, позашкільних закладів, заявляти про те, що невдовзі вся система освіти перейде на російські стандарти освіти. Я знаю про те, що вони їздили по освітніх закладах, намагалися влаштувати такий собі «перепис майна, інвентаризацію», – повідомив Батурін.
За словами Батуріна, навчальний процес у Каховці зупинився 8 квітня, наразі в місті немає інтернет-зв'язку для організації навчання в онлайн-форматі. Таким чином в Каховці нічого не ведеться, жодного освітнього процесу немає, стверджує журналіст.
Проблеми з продовженням онлайн-освіти в регіоні підтвердив мер Олешок Херсонської області Євген Рищук: «Школи організовують онлайн-навчання, і наскільки можуть, настільки організовують. Тут теж проблеми, інтернет не у всіх селах є нормальний, скажімо так. Проблеми є свої, але далі продовжують онлайн».
До Криму на «перепідготовку»
Окупанти збираються перевести на «російські стандарти» навчання в школах на захоплених ними територіях України. Так, призначений Росією «керувати» окупованим Росією українським Кримом Сергій Аксьонов заявив, що так звані курси «перепідготовки» для вчителів відбудуться на півострові влітку. За словами Аксьонова, начебто йдеться про педагогів з Херсонської, Запорізької, Харківської областей, а також про вчителів з ОРДЛО.
У Міністерстві юстиції України роз’яснили, які саме дії вважаються, а які не вважаються колаборацією з ворогом в освітній сфері. Освітян, які продовжують навчати дітей, перебуваючи в окупації, не вважатимуть колаборантами за сам факт викладання, повідомила заступниця міністра юстиції України Валерія Коломієць в інтерв'ю для «Укрінформу».
За словами чиновниці, «колаборант – це той, хто співпрацює або очолює органи якоїсь новоствореної квазіреспубліки». Якщо ж людина в окупації просто продовжує належно виконувати свої обов'язки, покладені на неї державою Україна, – тут про колабораціонізм не йдеться», – наголосила Коломієць.
Людина, яка не змогла виїхати з окупованого росіянами міста і не вчиняла антиукраїнських дій в умовах окупації, «вважається заручником трагічних обставин, а не колабораціоністом».
Водночас понесуть покарання педагоги, які умисно пропагують російські наративи у закладах освіти, підтримують окупацію та навчають дітей за російською програмою.
Експертка «Кримської правозахисної групи» Ірина Сєдова розповіла, що після анексії Криму Росією 2014 року процес переходу на російську систему навчання на окупованому півострові відбувався поступово.
«Спочатку російські чиновники закрили українські школи, а потім ліквідували й українські класи в російськомовних школах», – зазначила правозахисниця.
На думку Сєдової, у випадку тривалої окупації півдня процес переходу на російську систему навчання в регіоні «може бути більш жорстким», ніж у Криму.
«У Криму вони намагалися удати, що вони «вежливые люди», інформаційно намагалися приховати ті репресії. Зараз вони не приховують репресій, вони викрадають активістів, журналістів, беруть в заручники міських старост, знищують підручники», – вказує вона.
Це буде те, що вони робили у Криму 8 років, намагаючись приховати ці злочини, вони зараз будуть робити це дуже швидкоІрина Сєдова
«Тобто це буде те, що вони робили у Криму 8 років, намагаючись приховати ці злочини, вони зараз будуть робити це дуже швидко: і примусову «мобілізацію», і «перенавчання» вчителів, і, на жаль, з репресіями стикаються вже вчителі і викрадали вже вчителів. Тобто це буде жорсткіше в кілька разів, на жаль, можливо, навіть із людськими жертвами», – підкреслила Сєдова.
Також правозахисниця зазначила, що вчителі української мови та української історії перебувають в небезпеці на окупованих Росією територіях, тому закликала їх залишити такі регіони.
Понад 150 кейсів саме насильницьких зникнень саме активних громадян, серед яких є і вчителіІрина Сєдова
«Освітяни – в небезпеці, особливо вчителі української мови та історії України, тому що якраз знищення історії та культурної спадщини – це основна з їхніх цілей, на жаль. Тому ми рекомендуємо всім активним громадянам або виїхати з тих територій, або мати якийсь план того, як вони будуть поводитися, якщо їх візьмуть у заручники. Це, на жаль, вже практика стала. З усіх відкритих джерел, що ми змогли назбирати, а це понад 150 кейсів саме насильницьких зникнень саме активних громадян, серед яких є і вчителі», – розповіла правозахисниця.
Факти викрадення вчителів підтвердив мер Олешок, повідомивши про зникнення вчителя Вадима Назаренка: «В мене поки немає двох відповідей: чого його забрали. І є у нас хлопець – Сергій Кот, він працював вчителем в автошколі, теж незрозуміло, чого його забрали. Кота вже немає тижнів два, а от Вадима третій день немає, інформації поки теж».
- Російські війська почали штурм Херсону 1 березня, обстрілюючи багатоповерхівки.
- Невдовзі після того до місцевої ОДА зайшли окупанти, однак голова ОДА (зараз – обласної військової адміністрації) Геннадій Лагута заявив, що адміністрація області не полишила своїх обов’язків.
- Також під контроль російських окупантів повністю потрапили Нова Каховка, Каховка, Генічеськ та низка інших міст і населених пунктів Херсонщини.
- У Херсоні все ж відбуваються акції з українською символікою, де місцеві жителі протестують проти окупаційного режиму.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
