Доступність посилання

ТОП новини

«Розкидало людей вибуховою хвилею». Історії переселенців з окупованої частини півдня, які нині живуть у Львові


Дитячі іграшки у модульному містечку для переселенців у Львові
Дитячі іграшки у модульному містечку для переселенців у Львові

Про життя у Львові та покинуті домівки – переселенці з нині окупованих територій півдня України розказали свої історії проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я». Кореспонденти проєкту побували в одному з модульних містечок для переселенців, облаштованих у місті.

Пес, який живе в модульному містечку для переселенців у Львові
Пес, який живе в модульному містечку для переселенців у Львові

Світлана, 34 роки, родом з Маріуполя:

– Ми ще у 2014 році виїхали з Маріуполя у Харківську область до знайомих, там і залишилися. Батьки кликали назад, а ми чи то відчували, чи що… Ми там звикли вже. У гості кожного року їздили до батьків. Маріуполь став таким гарним за цей час, зробили парки, фонтани… Коли все почалося 24 лютого, ми увімкнули новини, оголосили, що війна, і почали одразу батькам телефонувати. Додзвонитися до них ми не змогли, зв’язок зник. І потім самі вони 6 березня зателефонували з «Феніксу» (оператор мобільного зв’язку на підконтрольній угрупованню «ДНР» території – ред.).

Можливо, мама подумала, що буде, як у 2014 році, постріляють і все
Світлана

Мама чоловіка розповіла, що квартира згоріла, що вони в цей час були у підвалі цього будинку. Було потрапляння у другий або третій поверх. І за ніч усе стліло, згорів весь будинок. Дуже рідко виходять на зв’язок. Моя мама досі на зв’язок не вийшла. Ми з нею спілкувалися ще 2 березня... Попросили рідних піти до неї… Я так зрозуміла, що, можливо, мама подумала, що буде, як у 2014 році, постріляють і все. Запитали батьків чоловіка, щоб вони їхали сюди. Я чула, що вивозять людей на Бердянськ, з Бердянська на Запоріжжя і потім сюди. Вони кажуть: «Кому ми потрібні?». Нібито вони там комусь потрібні. У них була, як я зрозуміла, «комісія» «ДНР» щодо квартири. Я їм кажу, що їм там ніхто нічого не відбудує…

Поряд з нами недалеко Ізюм, Краматорськ, Слов’янськ, Лозова. Над нами літали ракети. Ми коли сюди їхали, потрапили у Лозовій під обстріл. Ми бачили, як розкидало людей вибуховою хвилею. Ми ніби у пекло потрапили.

У містечку для переселенців ми вже два тижні. До цього жили у школі. Кішку з собою привезли, бо донька без неї не може. Як нам тут? У школі ні покупатися, ні випратися. А тут, як то кажуть, сам собі хазяїн.

Дарина, 26 років, Херсон:

Переселенці з окупованих територій України розсіляються у модульному містечку у Львові
Переселенці з окупованих територій України розсіляються у модульному містечку у Львові
Навіть якщо у тебе зарплата 20 тисяч гривень, там жити нереально
Дарина

– Зараз там важко. Кажуть, що намагаються рублі вводити. В перші дні ми сиділи у підвалі. Лютий, холодно. У підвалі в нас стілець стояв, діти голодні, декілька днів сиділи на воді та печиві. Там ціни дуже високі. Навіть якщо у тебе зарплата у 20 тисяч гривень, там жити нереально, дуже дорого. Мене дуже дратувало, коли почала з’являтися російська продукція.

Завозять ковбасу, цигарки та горілку. Яйця – з Криму
Дарина

Ліки – це окрема тема. Знаю, що ті, у кого хвора щитоподібна залоза, спробували купити російську подобу «Тироксину», один раз приймали і казали, що це пресована крейда, російські ліки ні від чого не допомагають. Завозять ковбасу, цигарки та горілку. Яйця – з Криму. З самого початку люди скооперувалися, почали роздавати, у кого що є. Я теж віддавала, що у мене є – наприклад, дитячі речі, тому що розумію, що цього хтось потребує. Є тварюки, по-іншому не скажеш, які лізли у чужі будинки, намагалися зламати.

Заплатила 15 тисяч гривень, щоб виїхати на Миколаїв
Дарина

Виїхати мені допоміг знайомий, заплатила 15 тисяч гривень, щоб виїхати на Миколаїв. Їхало п’ятеро дорослих і двоє дітей. На блокпостах нам пощастило: двоє дітей репетували, тож нас не сильно дивилися, не «шмонали», тільки документи. А з Миколаєва пощастило, волонтери сюди безкоштовно довезли. Тут ми з 21 квітня, а у містечку для переселенців – тиждень. До цього від роботи допомагали з житлом.

У містечку для переселенців живеться чудово, чесно. Люди допомагають, з навколишніх будинків приносять і їжу літнім людям, і іграшки дітям. Місцеві діти граються та розмовляють з моїми, в мене вони російською говорять, і мені жодного разу ніхто не виказав претензій.

Попрані речі сушаться у модульному містечку для переселенців у Львові
Попрані речі сушаться у модульному містечку для переселенців у Львові

Наталя, 50 років, Бердянський район:

– Війна почалася у нас одразу. 26-го лютого по нашій вулиці (села – ред.) – танки, БТРи… Місяць промучилися, ні коштів не було, ні роботи, і вирішили виїхати. Виїхали спочатку з волонтерами до Запоріжжя. Там нас дуже гарно зустріли. Переночували у дитячому садку, потім сіли на евакуаційний потяг і приїхали у Львів. У мене тут син навчається, я навіть не розглядала ніяких інших варіантів. Спочатку ми жили у їдальні гуртожитку, потім стали на чергу і тут опинилися.

Містечко для переселенців у Львові
Містечко для переселенців у Львові
Ми проїхали 26 блокпостів
Наталя

Люди там зараз, в окупації, без роботи, виживають, ціни дуже високі. Хто як – хто з города, зі свого господарства живуть…
Ми виїхали 14 квітня. Я дуже довго шукала, як виїхати, через «зелені коридори» часто не пускали. Ми проїхали 26 блокпостів, з них, здається, 20 російських.

Завозять російські товари, все російське
Наталя

Бердянськ – повна окупація, російські рублі намагаються вводити, у Мелітополі спочатку навіть – йдеш на ринок, написана ціна у гривні і поряд – рублі. Запаси ліків, які були, то добре, пробували передавати з Запоріжжя – не пускали, не було коридору. З їжею так само, всі запаси, що були, виїли, а потім черги у магазинах, скандали. Зараз вже кажуть, коли телефоную туди, що завозять російські товари. Все російське.

Ні роботи, ні грошей, ні їжі, і діти боялися дуже
Наталя

Ми як побачили, що повз нас проїжджали танки з міткою «Z», я телефоную сину, кажу: може, то наші? Я спочатку не вірила (що це російські – ред.). А зараз там літають винищувачі, розвідники, вони в нас зранку і ввечері, зв'язок зникає одразу, як починається переміщення їхньої техніки. Інтернету немає, люди в такому інформаційному вакуумі там, це дуже важко… Ні роботи, ні грошей, ні їжі, і діти боялися дуже.

Нам тут подобається. Волонтери допомагають, підказують, сімейні лікарі були, приїжджали й спеціалісти з центру зайнятості, консультували. Планую шукати тимчасову роботу. Бо, мабуть, до вересня, може, і закінчиться все, а якщо ні? То не знаю. Але додому планую. Вдома є вдома. Додому будемо повертатися, якщо там буде Україна, інші варіанти я навіть не розглядаю.

Переселенці з окупованих територій облаштовуються у Львові
Переселенці з окупованих територій облаштовуються у Львові

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини півдня України редакція не може отримати офіційного підтвердження викладених свідчень чи незалежно їх перевірити.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG