Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив керівникам МЗС та Міносвіти зустрітися з послами країн ЄС та роз’яснити їм положення нового закону про освіту, зокрема в частині використання мов національних меншин. Про це повідомляє у вівторок урядовий портал.
«Дав доручення очільникам МЗС, МОН, запросив виконувача голови Комітету з питань освіти Верховної ради України, аби вони спільно провели зустріч з послами європейських країн і повністю пояснили деталі закону – які механізми будуть працювати», – сказав Володимир Гройсман.
Він додав, що Україна віддана демократичним цінностям і виконує свої зобов’язання щодо дотримання прав національних меншин, але державною мовою в Україні є українська.
«І закон про освіту дає можливість забезпечити нормальний доступ до мов національних меншин та одночасно надати нові можливості для розвитку української мови», – зазначив Гройсман.
5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який започатковує реформу освіти в Україні. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова, українська.
Новий закон, а саме його розділ про мову освіти – державну, – викликав критику влади і правих екстремістів в Угорщині. Влада Закарпатської області, де найчисельнішою національною меншиною є угорці, закликала президента Петра Порошенка ветувати закон про освіту і повернути його у Верховну Раду з правками. Із критикою закону також виступили Румунія, Польща і Росія.
Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу. У МОН заявили, що перехід школярів із рідної мови навчання на українську буде не одномоментним, а поступовим.
Як розповіла міністр освіти і науки України Лілія Гриневич в інтерв'ю «Громадському радіо», за новим законодавством, у закладах дошкільного і початкового рівнів викладання рідною мовою меншин збережеться, але наголос робитимуть на оволодінні державною українською мовою. Проте у школі базового рівня (5–9-й класи) навчання здійснюватиметься тільки українською мовою, щоб діти були готові вступати до національних вишів і могли спілкуватися державною мовою.
