Президент України Володимир Зеленський дистанційно виступив зі зверненням до з’їзду Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
Він назвав переломним момент, який наразі переживає Україна і світ.
«Зараз такий момент, коли вирішується, чи пануватиме в світі груба сила. Якщо пануватиме, то наші думки їй нецікаві. І в Давосі ми можемо більше не збиратися, бо для чого? Груба сила не шукає нічого, окрім підкорення тих, кого хоче підкорити», – сказав Зеленський.
Він також висловив думку, що російське вторгнення не почалося б, якби Захід запровадив проти Росії превентивні санкції, як закликав Київ торік на тлі концентрації російських військ на кордоні.
Президент закликав посилювати санкції зараз, не чекаючи застосування нових видів зброї.
«Не чекайте застосування Росією спеціальної зброї, хімічної, біологічної, не дай Боже, ядерної. Не створюйте в агресора враження, нібито світ не чинитиме достатнього спротиву. Захищайте одразу по максимуму свободу і нормальний, корисний для всіх порядок у світі», – заявив він.
Серед таких санкцій Зеленський назвав ембарго проти російської нафти, блокування російських банків та відмову від російського ІТ-сектору та російських товарів.
«Це має бути такий прецедент санкційного тиску, який ще десятиліттями переконливо працюватиме на підтримання миру. Потрібно створити прецедент повного виходу всіх іноземних бізнесів з російського ринку, щоб ваші бренди не асоціювалися з воєнними злочинами, щоб ваші офіси, рахунки, товари не використовувалися воєнними злочинцями у їхніх кривавих інтересах. Цінності повинні мати значення», – вважає Зеленський.
Він запропонував компаніям, які залишили російський ринок, продовжити працювати в Україні, а також закликав долучитися до післявоєнної відбудови.
«Обсяг робіт – колосальний, маємо більше ніж пів трильйона доларів збитків, десятки тисяч об’єктів зруйновані. Потрібно відбудувати цілі міста, цілі галузі, і ми пропонуємо спеціальну, історично вагому модель відбудови, коли в кожної з країн партнерів, або міст чи компаній-партнерів буде історична можливість взяти шефство над тим чи іншим регіоном України, містом, громадою або галуззю. Велика Британія, Данія, ЄС та інші провідні міжнародні суб’єкти вже обрали для себе конкретний напрямок для шефства при відбудові», – розповів Зеленський.
Він висловив сподівання, що держави-партнери України та провідні компанії світу матимуть пропозиції для конференції з відновлення України в Лугано. Як заявив раніше президент Швейцарії Ігнаціо Кассіс, така конференція відбудеться в липні.
Читайте також: Що буде з українським зерном та чи зможе воно потрапити на світовий ринок?
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
