В Міністерстві закордонних справ Росії назвали «ворожим антиросійським випадом» оголошення США (разом із Євросоюзом) чергових санкцій проти Росії, зокрема у зв’язку із справою російського опозиційного політика Олексія Навального.
«Абсурдність торжествує, коли приводом для введення санкцій оголошується навмисно влаштована провокація з нібито «отруєнням» О.Навального якимись «бойовими хімікатами». Все це лише привід для продовження неприкритого втручання в наші внутрішні справи. Миритися з цим не маємо наміру. Реагувати будемо, виходячи з принципу взаємності, не обов’язково симетрично», – цитує сайт МЗС Росії слова речниці відомства Марії Захарової.
Захарова заявила, що «якщо США не готові до рівноправного діалогу на розумних засадах, це – їхній вибір».
«Незалежно від американських «санкційних пристрастей» продовжимо послідовно і рішуче відстоювати національні інтереси, даючи відсіч будь-якій агресії. Закликаємо колег не гратися з вогнем», – заявила Захарова.
2 березня Сполучені Штати Америки внесли у санкційний список сімох російських чиновників через справу російського опозиційного політика Олексія Навального. У списку опинилися голова Федеральної служби виконання покарань Росії Олександр Калашников, голова управління адміністрації президента з внутрішньої політики Андрій Ярин, генеральний прокурор Ігор Краснов, директор ФСБ Олександр Бортников, заступники міністра оборони Олексій Криворучко і Павло Попов та перший заступник керівника адміністрації президента Сергій Кирієнко.
Раніше сьогодні також почали діяти санкції Євросоюзу проти чотирьох високопоставлених російських чиновників через «справу Навального». В офіційному журналі ЄС з’явилися імена голови Слідчого комітету Росії Олександра Бастрикіна, керівника Росгвардії Віктора Золотова, директора Федеральної служби виконання покарань Олександра Калашникова і генерального прокурора Ігоря Краснова за переслідування опозиційного політика Олексія Навального.
20 серпня 2020 року Навальному стало зле в літаку із Томська в Москву. Через кілька днів його шпиталізували в Німеччині. За даними експертів, його отруїли нервово-паралітичною речовиною «Новачок». Опозиціонер звинувачує у своєму отруєнні російську владу. Кремль відкидає причетність до отруєння Навального.
У січні політик повернувся до Росії після реабілітації в Німеччині. Його затримали в аеропорту одразу після прибуття до Росії. 2 лютого Симонівський суд Москви скасував умовний термін Навальному і засудив його до трьох з половиною років колонії загального режиму. Фактично Навальний має провести в колонії 2 роки і 8 місяців, адже суд врахував ті 10 місяців, які політик провів під домашнім арештом.
Сторона звинувачення наполягала на тому, що Навальний мав з’являтися до інспекції двічі на місяць, аби підтверджувати виконання свого умовного терміну. Сторона захисту наполягала, що Навальний не міг відвідувати інспекцію, адже перебував у Німеччині на лікуванні після отруєння.
Російський опозиціонер Навальний і Україна
Восени 2014 року Олексій Навальний у відповідь на запитання про статус Криму риторично запитав: «Крим – це бутерброд із ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?». Він визнав, що Росія порушила міжнародне право, окупувавши український півострів, але заявив, що Крим «де-факто російський».
Згодом опозиціонер зазначав, що метафора з бутербродом не найбільш вдала, але вона встигла стати крилатою.
Хоча Навальний заявляв, що Росія захопила півострів незаконно, у 2015-му в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода і «Голосу Америки» він сказав, що «питання Криму» не вдасться швидко вирішити. Політик пояснив це тим, що там нібито мешкає 3 мільйони людей із російськими паспортами. Виходом із ситуації тоді він назвав «чесний референдум», перед яким можливість агітувати матимуть українська влада і кримські татари.
Однак вже в 2017 році Навальний заявив, що «не бачить вирішення кримської проблеми», і цю проблему, на його думку, «не вирішить ані президент Путін, ані президент Навальний».
Читайте також: «Вражений бацилою російського шовінізму». Українські оглядачі про затримання Навального
У 2017 році Навальний визнав, що в Україні воюють російські війська, і пообіцяв вивести їх в разі перемоги на президентських виборах 2018 року (до участі в яких зрештою не був допущений). Водночас він заявляв про необхідність надати жителям Донбасу амністію та гарантії захисту від репресій.
При цьому опозиціонер у коментарі DW називав тему України «периферійною» для внутрішньої російської політики, а її обговорення – хоч і важливим, але таким, «чого хоче Путін», аби нав’язувати свій порядок денний.
