Угорщина видала дозвіл, який дасть змогу російській державній компанії «Росатом» побудувати два нових ядерних реактори.
Дозвіл прокладає шлях до розширення атомної станції в південному місті Пакш, яка зараз має чотири реактори, до шести реакторів. Очікується, що проєкт обійдеться приблизно в 12,4 мільярда доларів і збільшить потужність АЕС більш ніж у два рази.
«Це великий крок, важлива віха, – заявив міністр закордонних справ Петер Сійярто у фейсбуці 26 серпня після того, як національний регулятор опублікував дозвіл. – Тепер ми можемо перейти від етапу планування до будівництва. Ви побачите це на майданчику Пакш найближчими тижнями».
Прем’єр-міністр Віктор Орбан підтримує тісні відносини між Угорщиною, яка є членом ЄС, і Росією, незважаючи на санкції Європейського союзу проти Москви після її неспровокованого повномасштабного вторгнення в Україну в лютому.
Росія профінансує більшу частину проєкту кредитом у 10 мільярдів доларів, а Угорщина виплатить решту 2,4 мільярда доларів.
Об’єкт у Пакші, єдиній атомній електростанції в Угорщині, був побудований у 1980-х роках за радянськими технологіями. Сійярто сказав, що нові реактори можуть бути запущені до 2030 року і що вони захистять Угорщину від «диких коливань цін на енергоносії».
Європейський союз, який переживає рекордні ціни на електроенергію та природний газ, нещодавно представив план, який заохочує членів блоку відмовитися від російської енергії. Угорщина, яка значною мірою залежить від імпорту російського газу, отримала виняток, який дозволяє їй підтримувати більш високий рівень імпорту.
«Росатом» не потрапив під дію санкцій Заходу проти Росії, незважаючи на заклики українських активістів і неурядових організацій внести гіганта атомної енергетики в чорний список.
У травні Фінляндія, яка є членом ЄС, скасувала запланований проєкт атомної електростанції, в якому мали використовуватися російські технології, через повномасштабне вторгнення РФ в Україну.
У березні чеська енергетична компанія CEZ оголосила тендер на будівництво нової АЕС у Чехії, до участі в якому не допустили російський «Росатом» і китайську China General Nuclear.
У червні CEZ відмовився від поставок російського ядерного палива для АЕС Темелін на користь французьких і американських компаній.
