Один з адвокатів Сергія Стерненка Андрій Писаренко у справі про вбивство Івана Кузнецова заявив відвід головуючому судді Віктору Кічмаренку – вже вдруге, але за тими ж мотивами – некомпетентність і необ’єктивність.
Минулого разу Писаренко заявляв відвід 19 березня – фактично минулого засідання, оскільки з тих пір засідання не відбувались або через хворобу суддів, або через апеляційні засіданні по іншій справі, які призначали в ті ж дні.
За словами Писаренко, вдруге подати заяву про відвід він вирішив 26 березня – після ознайомлення із усіма матеріалами справи, зокрема аргументацією попередньої відмови Кічмаренка, його рішення щодо мови судового засідання (потерпіла говорила російською), відмови розглядати клопотання про зміну Сергію Стерненку запобіжного заходу по іншій справі і зауваження, яке Кічмаренко зробив через неявку обвинуваченого – той перебував на іншому судовому засіданні.
Сутички біля суду у справі Стерненка у 22 фото
Адвокат заявив, що Кічмаренко не має достатньо компетенції, щоб слухати цю справу, та є зацікавленою особою. Колегія суддів відмовила у відводі головуючого.
Прокуратура запропонувала вивчити речові докази у справі – ніж Сергія Стерненка і його годинник, який був на пораненій руці. Втім Кічмаренко частково погодився із аргументами захисту, які нагадали, що 19 березня суддя ухвалив інший порядок дослідження – спочатку мають заслухати свідків обвинувачення.
На думку судді, коректніше і ефективніше буде досліджувати докази під час допиту експертів. «Я не фахівець в цих ножах, ну побачу я його, і що. Треба, щоб експерти їх дослідили», – заявив Кічмаренко.
Наступне судове засідання відбудеться 4 червня. Прокуратура планує допитати під час нього трьох свідків обвинувачення – дівчину Стерненка Наталю Усатенко, яка була разом із ним під час нападу, Наталю Суслову і Леваду (ім’я не повідомлялось). Дві останні, за словами Стерненка, нібито були очевидцями нападу і бійки.
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.
