Ось уже понад три роки українська армія активно використовує супутниковий інтернет, щоб протистояти Росії у війні. Цього разу проєкт Української служби Радіо Свобода «Донбас Реалії» розбирається у тому, чому Starlink – такий важливий для України на полі бою? Що говорять про нього військові і чи є альтернатива для його заміни, якщо супутниковий інтернет для України відключать?
Цей текст – фрагмент щотижневої програми «Донбас Реалії». Увесь випуск у відеоформаті ви можете переглянути нижче:
Можливість використовувати термінали Starlink в Україні з'явилася наприкінці лютого 2022 року. Відтоді тільки від міжнародних партнерів і донорів Україна отримала понад 50 тисяч терміналів. Майже 30 тисяч із них оплатила Польща, заявив у квітні цього року міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. Це допомагає налагодити зв'язок на деокупованих територіях – для шкіл, лікарень тощо. Але основний користувач, усе-таки, армія.
Тепер є побоювання, що Starlink може бути використаний США як важіль тискуЮліана Зюсс
«Ще, напевно, близько сотні тисяч – це те, що оплачується малими фондами, оплачується приватними особами. І ось ця вся велика кількість Starlink приносить великий прибуток власнику. Фактично цей прибуток, за моїми оцінками, перевищує прибуток від решти Європи.
Перевага Starlink у тому, що супутників в один момент сотні, кожен супутник має високу пропускну здатність, і це забезпечує швидкість на фронтах. І всі, хто користується Starlink на фронтах, бачать, що це теж проблема. Тому що там, де угруповання користувачів Starlink велике, щільне – там швидкість ділиться на всіх, і вона падає», – пояснює спеціаліст у сфері радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов.
Незважаючи на комерційну вигоду від терміналів в Україні, наприкінці лютого видання Reuters, посилаючись на джерела, написало, що в Сполучених Штатах розглядають можливість відключити «Старлінк» – як важіль тиску в переговорах з Україною. Цю інформацію, зрештою, спростував власник компанії Ілон Маск, але з'явилися наслідки, каже дослідниця Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки Юліана Зюсс.
«Очевидно, ми бачимо, що Starlink не завжди є найбільш політично надійним сервісом. І ми бачили це в минулому. Наприклад, коли SpaceX, компанія, що стоїть за Starlink, заявила, що сервіс не повинен використовуватися в наступальних цілях у війні в Україні. Я думаю, що ця дискусія, здебільшого, затихла. Але, знову ж таки, очевидно, тепер є побоювання, що Starlink може бути використаний США як важіль тиску. Тому я думаю, що ці побоювання, безумовно, збережуться. І, очевидно, вони також впливатимуть на ставлення до компанії в усьому світі, а не тільки у Європі», – зазначає вона.
Про незастосування у війні в Україні у SpaceX заявили у 2023 році. Українські військові відчули обмеження в роботі Starlink на практиці – тоді сили оборони почали їх використовувати в безекіпажних катерах для ударів по кораблях Чорноморського флоту РФ і фіксували втрату зв’язку в акваторії Чорного моря.
Втім, термінали і зараз продовжують використовувати для управління різними дронами. Повітряними або морськими, або в інших системах озброєння. Але основна функція – не в цьому.
«У разі відключення Starlink, насамперед, постраждали б автономні групи, які перебувають, скажімо так, віддалено: пілоти БПЛА, яким треба переміщатися. Це віддалені точки РЕР і РЕБ, які включені в єдину систему. Це точки ППО. Ліс простягається на десятки кілометрів, мобільного зв'язку немає, оптоволоконного зв'язку немає. Вони там сидять на генераторах, і для них Starlink, звичайно, єдиний зв'язок.
Хоча серед сотень тисяч терміналів супутникового інтернету тисячі, все ж таки, використовуються не лише для військових потреб, каже Бескрестнов.
«Напевно, половина цих Starlink використовується, найімовірніше, не тільки з військовою метою, а з особистою метою, – зауважує він. – Але це все дуже важливо і критично для наших військових, тому що це єдиний канал зв'язку військових з родичами, з сім'ями і з близькими».
Проєкт OneWeb був розрахований на корпоративних користувачів. Тому антенна система там коштує дуже дорого – від $2 до $6 тисячСергій Бескрестнов
Як і у випадку з озброєнням, як допомогти Україні щодо супутникового інтернету почали думати в Європі. Але достатнього альтернативного угруповання супутників просто не існує. У Starlink на середину квітня – понад сім тисяч супутників на орбіті. У європейської OneWeb, яка теж працює в Україні, близько 650. Тому допомога Європи у цьому питанні може бути лише фрагментарною і саме доступ до інтернету через супутники – не єдине рішення через низку причин. На реалізацію проекту IRIS² – супутникового інтернету країн Євросоюзу для безпеки й оборони підуть роки.
«По-перше, це обмежене покриття, якого можна домогтися, маючи лише кілька супутників на орбіті. Але тоді виникає питання, який регіон буде ним охоплений? На наступному етапі – більш регіональне і, зрештою, глобальне покриття. Я б сказала, що це питання кількох років. Наприклад, IRIS². І ми говоримо про терміни, принаймні, п'ять років – до 2030-го. І ще питання у тому, коли ми зможемо ввести супутники в експлуатацію. Тож це про кілька років. Очевидно, що Starlink має величезну перевагу не тільки в кількості супутників на орбіті, а й у тому, що стосується ринку, який вони захопили. Starlink став майже синонімом супутникового інтернету. Тому я думаю, що потрібен час, щоб з'явилися альтернативи. Як і для того, щоб ці альтернативи дійсно заявили про себе», – каже Юліана Зюсс.
«Проєкт OneWeb був розрахований на корпоративних користувачів. Тобто, наприклад, якийсь великий офіс, у якому є багато споживачів інтернету. І ось на даху цього великого офісу ставиться одна потужна супутникова система, яка «шарить» інтернет для офісу, для корпорації, для заводу.
Тобто, вони робили ставку на корпоративних клієнтів. Тому антенна система там коштує дуже дорого – від $2 до $6 тисяч за один комплект. Тобто, це не Starlink. І найголовніше, у чому сумнівається багато експертів, наскільки пропускної спроможності ось цих супутників, які перебувають на території України в один момент часу, вистачить для того, щоб забезпечувати канали [зв’язку]», – пояснює Бескрестнов.
Військові визнають – без супутникового інтернету через термінали Starlink воювати буде складно. Хоч на нього багато в чому покладаються, але все одно налагоджують альтернативний зв'язок. Хоча б тому, що супутниковий інтернет на окремій ділянці фронту можливо придушити системами РЕБ. До прикладу, у момент початку штурму.
У той же час загроза втрати супутникового зв’язку поки теоретична і для бійців на позиціях є й інші, більш актуальні проблеми, які доводиться вирішувати щодня: бойові завдання і їхнє планування, ремонт техніки та багато іншого. Але навіть імовірність втрати доступу до супутникового інтернету лягає на плечі зв’язківців.
Переїжджати щоразу і налаштовувати – це складно. Тому що має бути пряма видимість між цими точкамиСергій Бескрестнов
«Американські партнери, зокрема SpaceX, дали такий посил: хлопці, всяке може бути, не розслабляйтеся. Я вам скажу, що в армії це почули. Почули добре, і почули це і в Мінцифри, і в Міністерстві оборони теж, і в інших міністерствах і структурах. Я вам озвучу загальновідомі, загальнодоступні речі. Ми обговорюємо й інші рішення, які будуть змінювати Starlink у військах, але, водночас, ми їх публічно не озвучуємо, тому що противнику про це знати не потрібно. Вони перебувають у точно такій самій ситуації, як і ми. У них теж актуальне питання зв'язку, передачі відео, передачі інформації», – зауважує Сергій Бескрестнов.
Способів передати інформацію з огляду на швидкий розвиток технологій – маса, пояснює він. Головне – бути підготовленими до того, що основний канал комунікації може зникнути. У деяких випадках для спілкування з позиціями може бути достатньо голосового радіозв'язку. В інших ситуаціях потрібно готуватися, щоб не втратити контроль над полем бою та мінімізувати наслідки.
Російські військові теж використовують Starlink, але далеко не так масово. Більшість зв'язку там організовано через Wi-Fi мости. Сергій Бескрестнов пояснює, що це таке.
«Наші глядачі це, напевно, бачили. Це біла маленька тарілочка або коробочка, яка стоїть на даху будинку, буває на стіні. Ці дві коробочки одна на одну дивляться і передають між собою Wi-Fi на відстань. І ця відстань може бути, наприклад, від одного кілометра і залежно від розміру ось цієї тарілочки, її потужності, до, наприклад, 40-50 кілометрів. У росіян на цьому все побудовано. У них усі терекони, усі, наприклад, високі позиції, будівлі – у них усе обліплено ось цими Wi-Fi мостами, які дивляться абсолютно на всі боки.
Це, безумовно, не додає мобільності, тому що ми маємо розуміти, що з цим переїжджати щоразу і налаштовувати – це складно. Тому що має бути пряма видимість між ось цими точками. Тобто не підходить, якщо між ними гора. Ця система не працюватиме в глухому лісі, тому що вам потрібно з цією тарілочкою піднятися вище рівня лісу, що не завжди можливо», – каже Бескрестнов.
Хоча прямої альтернативи у тій же ціновій категорії Starlink немає, шукати альтернативи все одно необхідно. Американський супутниковий інтернет в Україні - послуга, яка оплачується і приносить дохід власнику. Залежність України від цієї технології показує її важливість не тільки під час війни, а й під час будь-яких надзвичайних ситуацій. Спроба відключити послугу - це, з одного боку, збитки для компанії і, ймовірно, відчутні наслідки для ситуації на полі бою, з іншого. Для України не залишається інших варіантів, крім того, як бути готовою до найгіршого розвитку подій зі Starlink.
Форум