Національний заповідник «Софія Київська» повідомив про відкриття виставкового проєкту «Раритети української козацької держави – Гетьманщини ΧVII–XVIII століть до 30-річчя Незалежності України», одним із експонатів якого є й привезений зі Швеції скорочений переклад латинською мовою договірних статей так званої «Конституції Пилипа Орлика».
«Виставка покликана висвітлити окремі моменти життя нашої держави на межі XVII–XVIII століть – часів славетних українських гетьманів Івана Мазепи (1687–1709) та Пилипа Орлика (1710–1742). Поглядам відвідувачів будуть представлені вісім оригінальних пам’яток козацької доби, розміщених у стінах Софійського собору – визначної пам’ятки архітектури та монументального мистецтва Руси-України, відродженням якої опікувався гетьман Іван Мазепа. Експонатами виставки стануть раритети, які зберігаються в архівних та музейних закладах Королівства Швеції та України», – мовиться в повідомленні.
Як інформує Софія Київська, на виставці зі Швеції будуть представлені гетьманська булава з Кабінету раритетів єпархіальної бібліотеки міста Лінчопінга і «латиномовний примірник «Пактів та Конституцій Війська Запорозького…» 1710 р. з Державного архіву Швеції у Стокгольмі».
Крім того, з українських архівних і музейних зібрань на виставці представлені п’ять універсалів 1687–1702 років, виданих у Батурині гетьманом Іваном Мазепою, з Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені Вернадського в Києві, а також «Клейнод гетьмана Івана Мазепи – Знак гідності голови Української держави» з ДП «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал» у Києві.
Виставка буде відкрита для відвідування вже з 17 серпня і триватиме до 14 листопада, повідомили в Софії Київській.
Про офіційне відкриття виставки повідомив і міністр культури й інформаційної політики України Олександр Ткаченко, який був серед учасників урочистої церемонії.
Раніше у МКІП зазначали, що оглянути виставку можна буде за вхідним квитком до Софії Київської – але, зважаючи на суспільний інтерес, вартість квитка можуть змінити. Наразі повідомлень про вартість відвідування виставки нових повідомлень не було.
Як видно з оприлюднених фотографій, на виставці представлений рукописний скорочений переклад однієї з трьох частин документу, відомого як «Конституція Пилипа Орлика», – 16 договірних статей – під заголовком «Зміст домовленостей, між гетьманом і Військом Запорозьким укладених, стисло в короткому вигляді викладений».
Оригінал документу, широко відомого як «Конституція Пилипа Орлика», складений старокнижною українською мовою, зберігається в архіві в столиці Росії Москві, в Україні є три його копії. Дві з них уже експонуються – в парламенті і в офісі президента; третя копія, як заявляли, «буде передана в Конституційний суд після його реформування». Також у московському архіві є рукописна копія цього тексту кінця 18-го – початку 19-го століття, яку іноді помилково сприймають за оригінал.
Це договір між новообраним гетьманом Пилипом Орликом і козацькою старшиною й козаками, укладений 5 квітня 1710 року в місті Бендери (сучасна територія Молдови), звідси друга широко відома назва – «Бендерська конституція».
У Бендерах пам’ятають Пилипа Орлика і українську Конституцію
Назва документа, в перекладі сучасною українською мовою, – «Договори і постановлення прав і вольностей Війська Запорозького». Він складається з широкої преамбули, яка в світлі тодішніх уявлень має довести самостійність українських земель і їхню окремішність від Московської держави, 16 статей власне договірної частини, а також присяги гетьмана.
Цей документ, ухвалений в умовах еміграції, так і не набув чинності.
В архіві в столиці Швеції Стокгольмі зберігаються два пов’язані документи латинською мовою: скорочений переклад згаданих 16 статей, нині тимчасово привезений до України, і окремо переклад преамбули.
Повний текст латинського перекладу був опублікований у середині 19-го століття в Росії, але його оригінал наразі не виявлений, тому й автентичність тієї публікації не підтверджена.
У тій публікації перекладу слова «договори і постановлення» передані латиною як «Pacta et constitutiones», при цьому слово «конституції» (у множині) не має сучасного значення «Основний закон держави». Крім того, через відсутність оригіналу немає певності, що саме так цей документ був названий латиною в оригіналі того перекладу. У текстах латинською мовою, які збереглися, цього формулювання взагалі немає.
Тим не менше, згадка про слово «constitutiones» призвела до того, що цей договір і в сучасних текстах українською й іншими мовами часто називають «Конституцією», помилково надаючи цьому слову його сучасного значення.
Гетьманська булава, що експонується на виставці, за переказами, могла належати Іванові Мазепі і/або Пилипові Орлику. Документальних підтверджень цих версій наразі не виявлено.
А згаданий «Клейнод гетьмана Івана Мазепи – Знак гідності голови Української держави» був створений у 1936–1937 роках для українського уряду в еміграції як відзнака президентів Української Народної Республіки в екзилі з використанням мощовика початку 18-го століття, який, за легендою, міг належати Іванові Мазепі. Можливі підтвердження цієї належності так само наразі не відомі.
