(Рубрика «Точка зору»)
ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ
Ірина Костенко, Ірина Халупа
«Україна завжди прагнула бути вільною». Ці слова Вольтера присвячені Івану Мазепі – великому гетьману, який робив перші державотворчі кроки на шляху до незалежності, проголошеної 24 серпня 1991 року.
Показово, що, попри три століття часу, засади державного будівництва Івана Мазепи і до сьогодні лишаються незмінно актуальними.
Щоправда, про них в незалежній Україні дуже мало говорять і ще менше знають. Ба більше – у столиці, яка коштом і зусиллями Мазепи та його найближчих соратників отримала дивовижної краси архітектурний лик, донині немає пам’ятника великому будівничому Української держави.
Це красномовно свідчить про незмінне торжество кремлівських ідеологем у головах багатьох чиновників суверенної країни, або ж – як влучно означив Михайло Грушевський – про їхні комплекси «собачого обов’язку перед Москвою».
Але на 30-му році Незалежності України ситуацію все ж треба змінювати. Адже вшанування пам’яті великого гетьмана у Києві перш за все свідчило б про плекання українцями традиції своєї, української влади. А ще – нагадувало б про ті пріоритети, донині актуальні, якими керувався гетьман Мазепа у своїй стратегії державного будівництва. Стисло про них нагадаємо.
Боротьба за молоде покоління
Головний сенс державного будівництва гетьман вбачав у формуванні високоосвіченої аристократії, як опори впорядкованої держави.
Києво-Могилянська академія (за Мазепи вона іменувалася Могилянсько-Мазепинською) стала духовним і науковим центром всієї України.
«Виростити покоління, здібне перебрати й перенести – на переломі століть – історичну пам’ять Державної Нації у майбутнє. Виплекати викохати покоління, що переховало б суверенний дух нації. І Мазепа це робив мимо всіх протиріч і перешкод своєї доби», – писав культуролог-енциклопедист Євген Маланюк. – Київська академія – це був справжній модерний університет, лабораторія ДЕРЖАВНОЇ ІДЕЇ, якої бракувало Хмельницькому».
Могилянсько-Мазепинська академія стала alma Mater для багатьох визначних імен в історії українського народу. В її стінах – стверджує доктор історії Олександр Оглоблин – «формувалися ідеї, які визначали політичну ідеологію козацької аристократії і мали поважний вплив на українську державну політику».
Про рівень цього навчального закладу свідчить визначний символ Української державності і демократії – Конституція 1710 року. Її автори – Пилип Орлик та представники козацької старшини – випускники академії. Орликова Конституція з’явилася на 77 років раніше за американський «Основний Закон» і на 81 рік раніше за польську Конституцію.
Економіка
За правління гетьмана Україна зберігала свою економічну самостійність. Мазепа і його уряд всіляко сприяли малому і середньому підприємництву, заохочуючи його ініціаторів та організаторів різними пільгами економічного й правового характеру. В часи Мазепи значно розширилася національна торгівля і особливо із закордоном.
Україна в господарському відношенні аж ніяк не залежала від МосквиБорис Крупницький
«Експорт та імпорт були орієнтовані на Захід. Туди вели традиційні українські торгові шляхи. Це, зокрема, свідчить про те, що Україна в господарському відношенні аж ніяк не залежала від Москви», – стверджує професор історії Борис Крупницький.
А ще Мазепа був першим гетьманом, який заповзявся припинити хижацьке винищення лісів.
Розбудова української церкви
Мазепа був віруючим християнином . Він будував нові церкви (26 церков, соборів і дзвіниць), відновлював старі, оздоблював храми, надавав церквам і монастирям земельні володіння, ставив церковні привілеї вище, ніж права міст і підданих усіх станів.
Його називали патроном православної віри на Південному Сході й особливо в Туреччині
«Ідея гармонії церкви і держави завжди була близька серцю Мазепи, – писав історик Олександр Оглоблин. – Велике культурне піднесення України – Гетьманщини в кінці XVII – на початку XVIII століть – було б неможливе без активної участи і допомоги української церкви, а зокрема без тої гармонійної співпраці, яка весь час була в стосунках її й гетьмана Мазепи»
Мазепа творив щедрі пожертви як українській, так і зарубіжним церквам. Його називали патроном православної віри на Південному Сході й особливо в Туреччині.
Донині в Єрусалимі, у храмі Гробу Господнього зберігається стільниця для причастя (антименсіон) із золота і срібла з тонким різьбленням Христового погребіння і написом: «Коштом його ясновельможности Івана Мазепи, гетьмана руського».
«Жоден з гетьманів, – вважає професор історії Борис Крупницький, – не зробив для віри і духівництва так багато, як Мазепа».
«Нема подібного до нього і не буде», – таку оцінку діянь гетьмана давав його сучасник – чернігівський ієромонах Антоній Стаховський.
Відродження Києва як стародавньої столиці Української держави
Масштаби величного і пишного будівництва у Києві в добу гетьмана Мазепи порівнюють лише з одним періодом в історії української столиці – часами великих київських князів.
Гетьман будував незалежну національну державу. Держава потребувала символів і національний архітектурний лик столиці був одним із них. Саме тоді Київ окрасили дивовижні шати українського бароко.
Гетьман Мазепа був великим будівничим незалежної Української держави. Й тому став найбільшим ворогом імперії
Про часи правління Мазепи до сьогодні свідчать найіменитіші архітектурні перлини столиці. Бо саме за ініціативою гетьмана, його коштом і мистецьким хистом збудовано або перебудовано: Софію Київську, Києво-Печерську лавру, Михайлівський Золотоверхий монастир, Кирилівську церкву – це з того, що лишилося. А до комуністичного шабашу 1930-х років величною окрасою Києва були ще Микільський собор у Пустинно-Миколаївському монастирі і Богоявленський собор – у Братському монастирі.
«В добу Мазепи, – пише Оглоблин, – відроджується Київ як духовний центр України. Його значення і вплив поширюється далеко на схід і південь, в країнах Східної Європи і Православного Сходу».
Понад 300 років Москва «затирає й випікає найменший слід, найменшу згадку…
Гетьман Мазепа був великим будівничим незалежної Української держави. Й тому став найбільшим ворогом імперії. Понад 300 років Москва «затирає й випікає найменший слід, найменшу згадку… «Нєт, нє било і бить не может», – писав Євген Маланюк. Вочевидь саме з цієї причини у столиці й досі немає пам’ятника Мазепі. І це дуже показово. Бо скільки б років не було українській незалежності, але пошанування чи зневага пам’яті великого гетьмана завжди буде показником повноти і змісту цієї незалежності.
Путін не проминув традиційно назвати Мазепу «зрадником»
У своєму останньому опусі на тему української історії Путін не проминув традиційно назвати Мазепу «зрадником».
Прокоментуємо цю заїжджену імперську ідеологему словами доктора історії Ярослава Дашкевича: «Якщо сьогодні, у хвилину нових небезпек, що нависли над Україною, яку хочуть ще раз позбавити незалежності, за чимось шкодувати, то хіба за тим, що Мазепині мрії майже три століття тому не здійснилися та що вірних Україні державних мужів – і нібито «зрадників Росії» – в українській історії було так мало».
Ірина Костенко, Ірина Халупа – журналісти
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
_________________________________
Інші матеріали з циклу «ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ»:
Не просто Україна, а Україна-Русь. Як Михайло Грушевський захищає державні кордони?
Чому Москва досі боїться гетьмана Івана Мазепи?
Сім чудес Трипільської культури. Куди ж поділися трипільці?
«Повість» Нестора Літописця – пам'ятка української мови, історії та літератури
Чому написане у Києві Остромирове Євангеліє – «достояние России»?
Тисячолітній меч і українська мова. Що кажуть про це в Музеї історії України?
Києво-Печерська лавра. Хто поверне українську святиню до заповітів Феодосія?
Тисячолітнє державотворення в Україні. Чому про нього не розповідають в музеях?
Період княжої України-Русі. Чию історію популяризує заповідник «Софія Київська»?
Віталій Кличко і будинок Сікорського. Коли мер Києва виконає обіцяне?
Церковна мова давньої України – дослідження першоджерел
«Скрепи» імперської історії. Чому вони досі панують у музеях України?
Руїни історичного Києва. Що залишиться нащадкам?
Княжа Україна-Русь і церква Спаса на Берестові. В історії храму замовчують найголовніше
Київ горщиків і черепків. «Русский мир» та особливості екскурсії в Музеї історії Києва
Музей літератури України і національний зміст держави. Як їх поєднати?
Полтавська битва та українська історія. Вирішальне слово за Мінкультом
Тест на державність: Музей рідкісної книги у Ніжині подає приклад іншим
Керівництво КНУ і Голодомор: університет й досі вшановує організатора геноциду 1932–1933 років
Українська мова і церква: Нестор Літописець – перший історик України-Руси
Декомунізація монумента «Батьківщина-Мати». Хто повинен захищати Київ?
Музей «Поле Полтавської битви». Чому влада України не реагує на загрозу державній безпеці?
Ярослав Мудрий, косоворотка і музейники Софії Київської. Хто тримає цей союз?
Конституція України і музейники: звідки взялися у Софії Київській однодумці Володимира Путіна?
Чи свідчить архітектурна спадщина Києва про «європейськість» мера Кличка і міністра культури Нищука
Вкрадена українська святиня й досі у Москві. Богородиця Володимирська чи Вишгородська?
Що замовчують екскурсоводи у Києво-Печерській лаврі (до 300-ліття великої лаврської пожежі)
Провінційні комплекси Львівської національної галереї мистецтв імені Возницького
Політика Кремля і вища освіта України. Як роз’єднати цей союз?
Московські холопи і музейна справа України
Українська мова і подвійна мораль у КПІ імені Сікорського
Як вилучити малоросійський канон з українського простору НХМУ
Малоросійські штампи Національного художнього музею України
Києво-Печерська лавра. Кому служать лаврські музейники?
Київські князі розмовляли українською. Музейники це замовчують
