Режисер Сергій Лозниця 21 травня виступив на Каннському кінофестивалі з промовою, в якій засудив бойкот російської культури. Повний текст його промови наводить російська служба Радіо Свобода.
Отримуючи нагороду за внесок у кінематограф, Лозниця заявив, що Каннський фестиваль опинився на «лінії фронту»:
«З одного боку – ті, хто вимагає заборонити російський кінематограф, та й взагалі повністю «скасувати» російську культуру. З іншої – ті, хто проти тотального бойкоту культури».
Режисер назвав вимогу бойкотувати російськомовну культуру архаїчною та деструктивною, а її саму – «також і досягненням, і багатством України».
Читайте також: У школах Житомира більше не вивчатимуть російську мову – мер
«Замість того, аби поставити російську мову, рідну мову для 30 відсотків грмадян країні, на службу Україні, говорячи нею правду про страшну війну, «культурні активісти» знемагають від безглуздої, сизіфової праці – знищити те, що незнищене», – додав він.
Низка коментаторів в українському сегменті соціальних мереж заперечила Лозниці. Зокрема, «бойкот російської культури» підтримала представниця президента України в Криму Таміла Ташева.
«Треба банити все російське, не лише у нас, але й у світі», – заявила вона.
Оглядачка каналу «Еспресо» Лєна Чиченіна висловила думку, що режисер маніпулює, називаючи російське мистецтво «російськомовним».
У 2019 році Сергій Лозниця отримав державну премію імені Олександра Довженка 2019 року за фільм «Донбас», який розповідає про війну на сході України.
Читайте також: Що буде з російською мовою, культурою і літературою після війни. Інтерв’ю з Андрієм Курковим
Російська влада намагається примусово русифікувати освіту на окупованих нею територіях України.
За даними опитування, проведеного в листопаді 2021 року Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, 78% українців вважають своєю рідною мовою українську, а 18% – російську.
Від початку повномасштабного воєнного вторгнення Росії в Україні пожвавився процес дерусифікації та декомунізації.
Активно зносяться пам’ятники російським політичним і культурним діячам, змінюються топоніми, пов’язані з Росією, деякі російськомовні українці переходять на українську мову.