Президент Польщі Навроцький наклав вето на ухвалений раніше Сеймом законопроєкт, який передбачав соціальну підтримку для біженців з України, які виховують дітей до 18 років. Йдеться про так звану програму підтримки «800+» злотих.
Разом із цим Кароль Навроцький представив президентський законопроєкт «Про внесення змін до Закону про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом на території цієї держави та деяких інших законів». Польський президент пропонує внести зміни до кількох законів одним пакетом. Зокрема, там є і заборона «бандерівської ідеології» на території Республіки Польща (РП).
Заяви та законодавчі ініціативи Навроцького спричинили неоднозначну реакцію. Зокрема, проявилися розбіжності між президентом і урядом, очолюваним Дональдом Туском.
А пересічних поляків хвилює, а що буде, якщо українські біженці виїдуть з Польщі? Хто буде працювати, оскільки польська молодь дуже часто обирає роботу в інших країнах ЄС, зокрема у Німеччині?
Радіо Свобода зібрало інформацію про це.
Президент Польщі Кароль Навроцький, який ще не цілий місяць, як обійняв посаду глави сусідньої держави,пропонує внести зміни до закону про допомогу біженцям, офіційно – зі статусом UKR.
Суть пропозицій Кароля Навроцького
- щодо допомоги біженцям із дітьми
Президент Польщі пропонує залишити виплати допомоги 800+ злотих лише працевлаштованим українським біженцям у Польщі і тим, хто веде там підприємницьку діяльність.
А ті, хто не працює, хоч і має дітей віком до 18 років, допомоги на дітей не отримуватимуть.
Соціальну допомогу польського уряду «800+» батьки та опікуни дітей можуть витрачати на навчання, екскурсії, їжу, оренду житла. Українці, щоб отримати виплату, повинні легально перебувати у Польщі, мати номер PESEL UKR, тобто статус. Умовами до отримання виплати є зарахування дитини до польського освітнього закладу і відвідування польської школи або дитячого садочку.
Польща отримала від українців у 8 разів більше, ніж надала допомогу біженцям та Україні. У 2024 році українські біженці додали €22,7 млрд до польського ВВП. Це більше, ніж 2,7% усієї економіки країни.
- щодо доступу до медичної допомоги
Доступ до безкоштовної медицини теж хочуть напряму прив'язати до працевлаштування. Ключовим тут є тип договору, за яким працює біженець з України.
У Польщі роботодавці сплачують за працівника внески до ZUS лише за трудовим договором (umowa o pracę) або договором доручення (umowa zlecenie). Як і поляки, громадяни України зі статусом UKR, які працюють за договором підряду (umowa o dzieło), не матимуть доступу до медицини через NFZ, якщо тільки вони не сплачують внески до ZUS добровільно
- заборона так званої «бандерівської ідеології»
Президент Навроцький пропонує внести зміни до статті 225 Кримінального кодексу Польщі, що передбачає позбавлення волі до 3 років за публічну пропаганду нацистської, комуністичної, фашистської або іншої ідеології.
Кароль Навроцький пропонує подати статтю у такій редакції:
«Таке саме покарання застосовується до кожного, хто публічно пропагує нацистську, комуністичну чи фашистську ідеологію, ідеологію Організації Українських Націоналістів, фракції Бандери та Української повстанської армії, або ідеологію, що закликає до застосування насильства для впливу на політичне чи суспільне життя»
Також президент РП пропонує внести зміни до закону про Інститут національної пам'яті у такому трактуванні:
«Злочини, скоєні членами та спільниками Організації українських націоналістів, фракції Бандери та Української повстанської армії, а також іншими українськими формуваннями, що співпрацювали з німецьким Третім Рейхом»;
«Злочини членів і колаборантів ОУН ( Бандери) та УПА, інших українських формувань, що співпрацювали з німецьким Третім Рейхом, у значенні закону включають злочин геноциду, скоєний на території Другої Польської Республіки у 1943-1945 роках, а також інші дії, пов'язані із застосуванням насильства, терору чи інших форм порушення прав людини щодо осіб або груп населення польської національності або громадян Польщі інших національностей»
- щодо набуття польського громадянства
Ще одна пропозиція польського президента ‒ посилити вимоги щодо отримання польського громадянства. Зараз громадянином Польщі можна стати після трьох років проживання, а пропонується цей термін збільшити до 10 років.
Реакція українців у Польщі
Дві історії
55-річна Марина Артюх виїхала з Запоріжжя з сином у березні 2022 року. Вона легально проживає у Польщі. Працювала і на трьох роботах. Нині проживає у Вармінсько -Мазурському воєводстві. Також під її опікунством донька українки, яка змушена була повернутися додому.
Вармінсько -Мазурське воєводство вважається депресивним і робота обмежена. Переважно низькокваліфікована праця. Обмаль жінок працюють по спеціальності.
Марина Артюх нині працює у фундації для українців «Два крила». За її словами, поруч з нею проживають переважно жінки з дітьми, які втекли від війни. Більшість працюють. Але є й такі, зокрема багатодітні чи ті, хто має дітей із особливими потребами, які не працюють.
Марина Артюх прокоментувала ситуацію Радіо Свобода:
Дуже неприємна ситуація, найуразливіші верстви українців отримують дуже важкий ударМарина Артюх
‒ Вони і так ледве виживали за допомогу 800 + і додаткової виплати для дітей з особливими потребами. Ще є 300 злотих допомоги на підручники, зошити ручки, олівці.
Ми приголомшені новинами і це вдарить по пенсіонерах, бо їм досить тяжко. Вони отримують тільки різницю між 1200 злотих і тією пенсією, яку мають в Україні. Єдина праця їм доступна ‒ прибирання і це неофіційно. Зараз вони взагалі втратять навіть цю допомогу. Тому дуже неприємна ситуація, найуразливіші верстви українців отримують дуже важкий удар.
Навіть, якщо з дитиною і отримуєш допомогу, працюєш, то це виживання, насправді. Оплата помешкання, продукти. Ми зіштовхнулись з проблемою, що є тут осередок, де проживають люди з вадами зору, до 90% втрати зору, зараз закінчується фінансування і 30 вересня всі люди мають виїхати. Не знаємо що робити. Фундація шукає додаткове фінансування. звідти мають виїхати люди і ми не знаємо що робити.
Тих жінок, які не працюють і виховують дітей невеликий відсоток, до 10%. Багато з них мешкають в осередках, де дозволено проживання безкоштовно.
Я їжджу у Запоріжжя раз два на рік. Страшно останній раз коли поверталась попала під обстріл і в Києві. Дістала оперізуючи лишай. Мене лікували у Польщі 4 місяці, це нервова хвороба. Я попала під страшну атаку дронів у Києві.
Я ще на статусі UKR, ще не робила карту побиту. Я маю доступ до безкоштовної медицини. Для прикладу, до лікаря записалась і через 9 місяців потраплю. Якщо до гарного лікаря, то чекай. До окуліста 2-3 місяці чекати. І мій син має доступ до медицини.
Марина Артюх каже, що їй телефонують українки, які схвильовані після заяв польського президента і не розуміють, що їх чекає у Польщі далі.
Люди панікують. Особливо ті, хто вже пенсійного віку, або ті, хто працює неофійно, бо не всі поляки хочуть офіційно працевлаштовувати.
Більшість українських біженців у Польщі працюють офіційно, але на таких умовах, що це не дає їм права на відпустки, на лікарняні і інші соціальні потреби.
Інша співрозмовниця Радіо Свобода Марія К. попросила не називати її прізвище, бо боїться.
Жінці – 73 роки, вона пенсіонерка. Виїхала з Вінниці у березні 2022 року, коли російська техніка була на Житомирській трасі. Відтоді живе у Польщі, 100 км від Варшави, у будинку для біженців. Проживання – безкоштовне. Щодня українцям привозять обіди, а у тиждень люди отримують по 135 злотих, за які можуть придбати продукти і побутові товари у спеціальному магазині.
Я на інвалідності і працювати мені важкоМарія К.
«Маю доступ до медичного забезпечення, але як буде далі – не знаю. Деякі ліки можна було отримати безкоштовно. З медичним обслуговуванням не все так просто.
Я лікуватися їздила в Україну, потрібно було оперуватися. Українцям важко пояснити лікареві у Польщі про свої захворювання. Не завжди розумієш. Я на інвалідності і працювати мені важко», ‒ розповідає жінка.
Змінилося ставлення поляків до біженців
Українські біженці, які проживають у Польщі, стверджують, що останнім часом дуже змінилося ставлення поляків до українців.
Жінки, які розмовляли з Радіо Свобода, кажуть, що часто чують на свою адресу звинувачення у тому, що «їм допомагає Польща, а вони не мають це робити, що ці гроші мали б отримувати поляки, а українці повинні за все платити».
Тут люди не афішують, що вони українціМарія К.
«Тут люди не афішують, що вони українці. Стараються промовчати. Там, де я живу, у мене раніше на якісь події брали український прапор, а цього року ‒ ні», ‒ каже Марія.
Марина Артюх зауважує, що спала «зацікавленість» у Польщі війною в Україні:
«Є погана річ, що «Конфедеренція» (Konfederacja Wolność i Niepodległość, польська політична коаліція, яка представлена в Сеймі. Має антиукраїнські і антиєвропейські погляди), проросійська, проводила акцію проти мігрантів у Польщі.
Найстрашніше, що ці мітинги проходили по всій Польщі одночасно і було дуже багато людей, риторика була дуже неприємна у бік мігрантів».
Згідно з різними соціологічними дослідженнями, антиукраїнські настрої зростають у Польщі, але не різко.
Внесок українців у Польську економіку
Однак, насправді, українські біженці принесли не збитки, а велику користь польській економіці.
- За даними Польського банку розвитку українці сплатили на майже 30% більше податків і соціальних внесків торік, ніж отримали у вигляді допомоги.
- Згідно з дослідженнями Краківського економічного університету, українські біженці не користуються послугами, що фінансуються Національним фондом охорони здоров'я Польщі більше, аніж поляки чи економічні мігранти.
- За даними Центрального статистичного управління РП, торік українські біженці та економічні мігранти користувалися 3% послугами державної охорони здоров'я (а частка становить майже 4,5%.
- Звіт організації Deloitte за замовленням ООН показує, що українські біженці згенерували понад 328,6 млрд злотих ВВП Польщі (близько 77 млрд євро) за період з початку повномасштабного вторгнення РФ, тоді як витрати Польщі на допомогу Україні та українцям склали лише 40,3 млрд злотих (близько 9,4 млрд євро)
- Польський бюджет отримав понад 51,3 млрд злотих (близько 12 млрд євро) податків та соціальних внесків від українців за 2022-2024 роки, тоді як витрати на соціальну допомогу сягнули 7,56 млрд злотих (близько 1,7 млрд євро).
У Польщі реагують по-різному
Поляки неоднозначно поставились до заяв президента Кароля Навроцького.
З одного боку, у соціальних мережах піднялася хвиля підтримки його ініціатив і на адресу українських біженців написано було багато образливих слів.
Але висловлено багато інших думок. Наприклад, якщо ставлення до українців дедалі гіршатиме і їх позбавлять допомоги, то люди виїдуть, а хто тоді у Польщі працюватиме.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск та урядовці розкритикували вето президента, наголошуючи, що не можна карати людей за втрату роботи і обмежувати допомогу на дітей.
Віцепрем'єр уряду Кшиштоф Гавковський одразу заявив, що, наклавши вето на законодавство, Кароль Навроцький також поставив під загрозу подальше фінансування Польщею супутникового інтернету Starlink для України і «Путін отримав нового союзника в Європі». Цю заяву різко підхопили у Росії.
У канцелярії Навроцького заперечили ці слова представника уряду і у відповідь речник президента Польщі Рафал Лешкевич назвав цей коментар «виявом невігластва та браку чуйності». Тобто, Starlink працюватиме.
Немає підстав для того, щоб забрати біженцям допомогуДаріуш Матерняк
«Реакція у Польщі на ці всі заяви залежить від того, хто звідки коментує. Крайні праві сказали, що треба виплати забрати, бо Польща багато допомогла. Представники влади критикують ці пропозиції. Коментарі залежать від того, хто до якої партії належить. Немає підстав для того, щоб забрати біженцям допомогу. Бо в першу чергу, більшість людей приїхали, як біженці і працюють, платять податки.
Друге, якщо хтось приїхав і має статус біженця, але не працює, він має право на захист, виплати на основі рішення ЄС та міжнародних документів. Якщо хтось не отримує 800+, то має мати умови спокійно жити у Польщі. Це міжнародне зобов’язання. Більше 80% українців не користуються підтримкою для біженців, тому що вони живуть і працюють як економічні мігранти.
Після того, як багато поляків негативно оцінило рішення президента, голова канцелярії заявив, що нічого не забираємо. Добре, що є таке тонування настроїв з боку канцелярії», ‒ розповів у коментарі Радіо Свобода польський експерт Даріуш Матерняк.
Заручники у політичній боротьбі?
Українські біженці стають дедалі частіше «заручниками» у політичній боротьбі між головною опозиційною партією «Право і Справедливості» (ПіС), яка висунула на президентські вибори кандидатуру Кароля Навроцького, і крайньою правою «Конфедерацією», яка вирізняється євроскептицизмом, українофобськими поглядами та антиукраїнськими висловлюваннями.
Політики від цих партій змагаються між собою у заявах на кшталт: «Польща забагато допомагає українцям», «українці забирають роботу у поляків», «поляки найстражденніші в Європі».
Ще у 2023 році «Конфедерація» пропонувала скасувати чи суттєво скоротити виплати для біженців з України. Ця ідея була підхоплена у президентській кампанії.
Хто більше штурхне тих, хто втік від війни в Україні ‒ десь так виглядає змагання між «ПіС» і «Конфедерацією», вважають експерти.
Але головною темою суперництва між цими партіями в боротьбі за прихильників і тема Волинської трагедії 1942-1944 років, яку Польщі називають геноцидом.
Саму з огляду на це, президент Польщі Навроцький пропонує «заборону бандеризму», прирівнявши його до нацизму (нацисти утримували Степана Бандеру у концтаборі Заксенгаузен, його брати загинули у концтаборі Аушвіц, батька Бандери НКВС СРСР розстріляв у 1941 році, а сестер заслали у ГУЛАГ) та комунізму.
Так само президент Польщі пропонує прирівняти «символи бандерівські» до нацистських і комуністичних.
Ці пропозиції різко критикують в Україні.
Це зумисно пов’язується ситуацією з українськими біженцями, яких намагаються показати як нероб і паразитівВолодимир В’ятрович
«Не може йти мова не тільки про прирівняння. Це символи, з якими українці боролися як проти нацизму, так і комунізму. Тому це блюзнірське переписування історії, де немає нічого спільного зі спробою зрозуміти минуле. На жаль, ми бачимо, що це зумисно пов’язується з загальними антиукраїнськими істериками, які розганяються політиками аж до рівня найвищого керівництва сусідньої з Україною польської держави.
Це зумисно пов’язується ситуацією з українськими біженцями, яких намагаються показати як нероб і паразитів. Бачимо, як зумисно закручується довкола питань історії, які подаються абсолютно однобоко і зараз вже є ініціатива, яка передбачаю депортації за використання бандерівських символів. Що таке бандерівські символи важко зрозуміти, бо це і Тризуб теж бандерівський символ, синьо-жовтий прапор теж, червоно-чорний прапор, який так немилий багатьом у Польщі, але це не прапор антипольський, стяг, з яким українці захищають від російського агресора, і його можна побачити на могилах тих, хто загинув, захищаючи і Україну і Польщу», ‒ наголошує Володимир Вятрович, народний депутат, колишній керівник Українського інституту Національної пам’яті.
Як бути з тризубом на українських паспортах?
У Польщі на початку серпня виникла хвиля обурень, що «червоно-чорні прапори українських націоналістів» встановлені біля пам'ятника Польському інженерному корпусу в місті Скурч.
Польські інженери були відправлені у серпні 1944 року у цей район Поморського воєводства і під час постійних німецьких авіанальотів збудували майже дерев'яний міст, ризикуючи власним життям, вони забезпечили переправу через річку Вісла підрозділам Першої Польської армії.
Червоний і чорний кольори здавна були кольорами інженерних військ, це полякам пояснив речник Головного командувача Збройних сил Польщі. А біля пам’ятника вшанування проводиться щороку, просто про це багато хто не знав, бо дуже обурився, коли побачив світлини з заходу з червоно-чорними прапорами.
Кольори різних видів польських військ були визначені в міжвоєнний період ще задовго до операцій УПА.
Офіцери мали червоно-чорні петлиці на комірах своїх пальто, а польові сапери ‒ вставки цих кольорів. Червоно-чорні кольори саперів відомі польським військовим історикам. Ці кольори юридично закріплені в Польській армії після Першої світової війни. Інженерні війська Польської армії використовують ці кольори під час вшанувань.
Чи заборонить, можливо, польська влада і політики використання цих кольорів полякам?
Наслідки
Український політик, історик Володимир В’ятрович прогнозує, що антиукраїнські настрої, які посилюють польські політики, можуть наростати у Польщі.
І, за його словами, немає ані впливових політиків, ані моральних громадських авторитетів, які б могли зупинити цю істерію. Ба більше, мовчить у Польщі і Церква.
Це є дуже небезпечним, вважають експерти. Будь-яка провокація може призвести до важких наслідків.
Якщо не буде чинників гальмування антиукраїнських настрої, на жаль, воно може перерости в дуже негативні речі, які відіб’ються на українських біженцяхВолодимир В’ятрович
«Якщо не буде чинників гальмування антиукраїнських настроїв, на жаль, воно може перерости в дуже негативні речі, які відіб’ються на українських біженцях. Європейський Союз має реагувати на такі кроки з боку польської влади. Тим паче, ми говоримо не лише про українських біженців, але й про національну українську меншину у Польщі. Будь-які дії, що обмежують діяльність української громади у Польщі, суперечать європейським зобов’язанням Польщі і, безперечно, що воно потребуватиме реакції з боку європейських структур і це буде», ‒ вважає Володимир В’ятрович.
Речник Єврокомісії Маркус Ламмерт заявив, що держави-члени ЄС зобов’язані гарантувати українцям під тимчасовим захистом доступ до медицини та засобів існування, але обсяги соцвиплат і меддопомоги кожна країна встановлює самостійно. Так він прокоментував наміри Польщі зменшити виплати та обмежити доступ до медицини біженцям з України.
Ця ситуація уже шкодить самій Польщі, бо підриває її позиції як авторитетного політичного європейського гравця.
А це дуже на руку Росії.
Кремль підживлює і підбурює антиукраїнські настрої у Польщі, щоб розпалити ненависть між двома сусідніми народами, поглибити внутрішньополітичну польську кризу, поставити Польщу у конфронтацію до ЄС, і в результаті обмежити підтримку Польщею України у її стримуванні повномасштабної російської агресії.
За його словами, він поки не бачить, щоб польські політики зважали на цю небезпеку. Не помітно, каже Матерняк, і щоб польський політикум аж так переймався тим, що пропозиції президента Польщі суперечать міжнародним зобов’язанням перед ЄС щодо біженців.
Це просто така внутрішньо політична битва за підтримку крайнього правого електоратуДаріуш Матерняк
«Важко уявити за що карати, бо я собі не уявляю ситуацію, що хтось приїжджає з України у Польщу і ходить по вулиці з портретом Степана Бандери. На жаль, це просто така внутрішньо політична битва за підтримку крайнього правого електорату. Таке почалось перед виборами президента і досі не може зупинитись. Чи можливі антиукраїнські погроми у Польщі? Такого не буде. Так, коментарі страшні у соціальних мережах, але це пише частина російських ботів, є ідеологічні люди, які мають проросійські чи антиукраїнські погляди, але вони не мають практичного впливу на ситуацію в Польщі», ‒ пояснює польський експерт.
Шлях у 3, 5 роки
На початку повномасштабної війни Росії проти України польське суспільство, влада протягнула руку допомогу Польщі. Вона була щирою, відкритою, співчутливою.
Поляки відчинили двері своїх домівок для тисяч українців. Польські волонтери допомагали усім і багато донині підтримують Україну і допомагають.
Українська влада неодноразово дякувала Польщі за цю неймовірну підтримку.
Але з кожним роком прихильність поляків до українських біженців зменшувалася. Причин для цього є багато і не лише через цілеспрямовану роботу Росії у цьому напрямку, політичну конкуренцію всередині Польщі, але й через часом незрозумілу для поляків поведінку окремих українців, які переїхали до їхньої країни, поводяться зухвало, розмовляють російською, а ще їздять на дуже дорогих автомобілях, що, звісно, викликає й заздращоі, прості людські.
Хоча, кажуть експерти, це зрештою було прогнозовано, що громадські настрої змінюватимуться через таку величезну кількість українців-біженців, які прибули у Польщу, яка ніколи стільки чужинців не приймала і стикнулася з численними викликами.
Після емоцій та ейфорії прийшли реальні проблеми, що під дією російської пропаганди та контроверсійної політики польських політичних сил можуть перейти у крайнощі.
Чимало поляків це розуміють і кажуть, що крайнощі треба не поглиблювати, а балансувати, поки не стало пізно.
Про російські впливи у Польщі теж говорять і застерігають людей від можливих наслідків. Про це почали говорити і керівники польської держави.
Президентське вето залишає сотні тисяч українців у юридичній невизначеності. Адже термін дії їхнього дозволу на проживання закінчується 30 вересня 2025 року. Навіть для тих, хто працює і сплачує податки.
Багато хто заявляє у Польщі, якщо проозиції Навроцького будуть підтримані у Сеймі, то від цього постраждають польські підприємці, в яких працюють українці.
І через цю ситуацію щодо біженців вже утворилась величезна черга українців, до двох місяців, на подання документів на громадянство Польщі. Для прикладу, на вересень у Люблінському воєводстві немає вільних місць. Кореспондент Радіо Свобода поцікавилась, на коли є місця. Назвали дату – 21 жовтня.
Тобто, велика кількість українців вирішила встигнути подати документи до кінця вересня, щоб не попасти під зміни, які пропонує президент Польщі, не 3, а 10 років перебування у країні, щоб отримати громадянство.
Дедалі менше українських прапорів на будівлях у Польщі. Дедалі тихіше українці стараються розмовляти у публічних місцях...
Форум