Доступність посилання

ТОП новини

Колишній держсекретар США Кіссінджер підтримав членство України в НАТО


Колишній державний секретар США Генрі Кіссінджер
Колишній державний секретар США Генрі Кіссінджер

Російське збройне вторгнення в Україну демонструє, що немає сенсу утримувати Київ від вступу до НАТО. З такою заявою на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму в Давосі виступив по відеозвʼязку 99-річний колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер, який раніше не підтримував членство України в альянсі.

«Ідея нейтральної України за цих умов уже не має сенсу», – наголосив Кіссінджер. Він також сказав, що членство в НАТО для України було б «належним результатом» у ситуації, що склалася.

Наприкінці травня 2022 року Кіссінджер пропонував Києву погодитися на територіальні поступки заради мирного договору з Росією. Український президент Володимир Зеленський розкритикував ідею. Втім, Кіссінджер продовжує виступати за припинення вогню «по лінії вторгнення», щоб не допустити ескалації війни. Згодом, як випливає з його заяви в Давосі, мирний діалог може призвести до інших домовленостей.

Премʼєр-міністр Фінляндії Санна Марін на форумі в Давосі висловила сподівання, що Захід «засвоїв для себе уроки того, як поводитися з Росією». Якби Україна була членом НАТО, то в цій країні зараз би не було війни, наголосила Марін. За її словами, саме з цієї причини Фінляндія та Швеція подали заявку на приєднання до НАТО. «Ми хочемо стати членом НАТО, тому що ми більше не хочемо війни у Фінляндії. Ми вже воювали із Росією», – додала Санна Марін.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила лідерам світового бізнесу на форумі у Швейцарії, що ЄС не має наміру послаблювати підтримку України за умов російського повномасштабного вторгнення. Брюссель збереже цей підхід стільки, скільки буде потрібно, і підтримуватиме своїх «українських друзів», сказала вона. Фон дер Ляєн додала, що здійснена 17 січня перша виплата у розмірі 3 мільярди євро із пакету допомоги на суму 18 мільярдів стала «впевненим сигналом» підтримки фінансової стабільності України.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.

XS
SM
MD
LG