Протягом минулого тижня європейські країни, переважно представлені Францією, Німеччиною та Великою Британією, намагалися активно долучитися до переговорів між США, Україною та Росією. 17 квітня у Парижі відбулися кілька зустрічей на високому рівні, а ще одна – у Лондоні 23 квітня, попри те, що американські димпломати вирішили знизити її рівень. 26 квітня президент США Дональд Трамп зустрівся з українським лідером Володимиром Зеленським, коли вони вони обоє відвідували церемонію похорону папи Римського Франциска у Ватикані.
Після розмов із кількома європейськими дипломатами, обізнаними з ситуацією, Радіо Свобода стало зрозуміло, що у відповідь формується певний план дій.
Що робить Європа для просування мирних переговорів між Росією та Україною?
Першим пріоритетом є збереження участі американців у процесі та забезпечення їхнього діалогу з українцями.
Наскільки успішною буде ця мета – поки що незрозуміло, адже Вашингтон пригрозив вийти з переговорів, якщо незабаром не буде досягнуто прогресу.
Втім, посадовці, з якими я спілкувався, вважають, що це може бути лише тактичний хід, для тиску на Україну. Вони зазначають, що Трамп має схильність демонструвати жорстку позицію публічно, а згодом повертатися до переговорів – як це вже траплялося нещодавно з його різкими митними обмеженнями, які він то запроваджував, то скасовував.
Європейці ж прагнуть забезпечити так зване «поетапне врегулювання» – спочатку припинення вогню, дотримане обома сторонами, а потім – сталий мир.
Вважається, що такий підхід може краще гарантувати безпекові інтереси України і не дозволити, щоб усе відбувалося на умовах Москви. Є надія, що готовність України дотримуватися режиму припинення вогню протягом останнього місяця – на відміну від Росії, яка цього не зробила – демонструє, що Київ діє сумлінно, на відміну від Москви.
Меморіали, сльози та руїни: місце удару балістичної ракети в Києві на наступний день після трагедії (фоторепортаж)
Це також дало б Європі час для формування так званих «сил гарантування безпеки» в західній частині України з бодай певною політичною підтримкою з боку США – хоча, за словами європейських дипломатів, безпосередня участь американців наразі виключається.
Нинішня концепція полягає не стільки в розміщенні наземних сил, скільки в повітряному патрулюванні з метою гарантування безпеки аеропорту у Львові та навколишніх територій як ключового транспортного вузла України.
Крім того, Європа має намір і надалі надавати військову допомогу Україні.
Хоча є усвідомлення, що повністю заповнити порожнечу після США буде неможливо, існує надія, що європейське фінансування продовжиться, а новий уряд Німеччини, який сформується на початку травня, буде більш відкритим – зокрема, щодо надання Україні давно очікуваних крилатих ракет Taurus.
А як щодо заклику США визнати Крим російським?
Що стосується деяких вимог США у межах потенційної мирної угоди, європейці мають чітку позицію: де-юре визнання Криму частиною Росії ніколи не відбудеться – якщо, звісно, сама Україна не погодиться на це.
Питання ж де-факто визнання територій, які нині перебувають під контролем Росії, – інше.
Також прийнятним вважається варіант, за якого членство України в НАТО буде відкладене або зняте з порядку денного.
Кілька європейських країн у минулому фактично прикривалися позицією США, коли адміністрація Байдена на самітах НАТО у Вільнюсі (2023) та у Вашингтоні (2024) заблокувала запрошення України до альянсу.
А от потенційне членство України в ЄС – інша справа. Брюссель і всі ключові європейські столиці однозначно наполягають: Москва не має жодного голосу в цьому питанні.
За словами дипломатів, обізнаних із деталями запропонованої США мирної угоди, Росія погоджується з тим, що Україна може приєднатися до Євросоюзу. Найвірогіднішим варіантом називають так званий «кіпрський сценарій»: тобто вся територія України формально вважатиметься частиною ЄС, хоча фактично – лише ті її частини, які перебувають під контролем Києва.
Одне з положень, яке наразі зникло з обговорень – на велику радість європейців – це заклик до проведення нових виборів в Україні. Дипломати кажуть, що ця вимога, яка раніше звучала як потенційна умова, тихо зникла з риторики США. Водночас, за деякими джерелами, Росія все ще може наполягати на її поверненні.
Чи може Європа послабити санкції проти Росії?
Що стосується санкцій, то хоча Сполучені Штати запропонували Росії полегшення санкцій, європейці не підтримують таку ідею. Для того, щоб скасувати нинішні санкції, потрібна одноголосна підтримка, а такої єдності наразі немає.
Насправді, мені сказали, що Париж і Берлін прагнуть збільшити тиск на Росію і, зокрема, ввести ще більш жорсткі заходи в найближчі тижні.
17-й раунд обмежувальних заходів проти Кремля готували після смертоносних російських атак на Суми та Кривий Ріг на початку квітня, і Брюссель тепер прискорить ці зусилля.
ЄС також завершує блокування активів і введення візових заборон проти 15 громадян РФ, яких звинувачують у проведенні гібридних атак на ЄС в окремому пакеті санкцій.
Як і у випадку з усіма питаннями, пов'язаними з Росією, посадовці ЄС визнають, що буде важко отримати згоду Угорщини, тому наступний пакет санкцій, ймовірно, буде символічним, а не болючим.
Європейцям також потрібно отримати згоду Будапешта на продовження секторальних санкцій проти Росії в липні. Є багато побоювань, що цього не станеться, і що навіть інші держави-члени почнуть вибирати санкційні заходи, які їм не подобаються. Тому зараз тривають пошуки альтернативних варіантів, щоб підтримати дію санкцій.
Єдине, що більшість країн хоче зберегти – це майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів у ЄС. Це важливо не лише через те, що ЄС хоче використовувати цю суму як важіль тиску на Москву для фінансування відновлення України.
Прибутки від заморожених активів наразі фінансують військові потреби України, а кредит у розмірі 45 мільярдів євро від Групи семи (G7) для підтримки макрофінансових потреб Києва на 2025 рік забезпечений цими замороженими активами як заставою. Тому Європа буде прагнути зберегти хоча б деякі санкції проти Росії в майбутньому.
Форум