У Казахстані відбуваються перші прямі вибори голів сільських адміністрацій – дотепер на такі посади призначали без виборів або обирали непрямо.
На 730 посад, вибори на які відбуваються нині, претендують 2297 кандидатів. 1419 із них зареєструвалися як незалежні, решта 878 представляють офіційно зареєстровані в авторитарній країні політичні партії.
Загалом у Казахстані майже 2 з половиною тисячі сільських округів.
Дотепер акимів (әкім – голів адміністрацій) на всіх рівнях визначали тільки адміністративним рішенням чи через непрямі вибори: президент призначав акимів 14 областей країни і трьох найбільших міст, на нижчих рівнях їх теж призначали, або ж їх обирали депутати відповідних масліхатів (рад) – які зазвичай перебувають під контролем владної партії «Нур-Отан».
За новою системою, яку запровадив 2020 року нинішній президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, тепер на посаду голови найнижчого рівня владної ієрархії може балотуватися будь-який громадянин країни, старший від 25 років, що не був раніше засуджений за звинуваченнями в корупції. Обрані сільські акими не матимуть права обіймати посаду більше від двох чотирирічних термінів.
На результати виборів очікують протягом трьох днів.
Як очікують, пізніше цього року можуть провести й прямі вибори акимів 45 з сільських районів Казахстану (загалом таких районів понад 160).
Критики кажуть, що ці зміни щодо прямих виборів є, по суті, лише косметичними і не змінять авторитарного характеру казахстанської держави, а також не призведуть до зміни практично прямого державного управління на всіх рівнях на реальне місцеве самоврядування принаймні на місцевому рівні.
За словами критиків, немає ніякої гарантії, що вибори навіть сільських акимів будуть чесними. Вони також нагадують, що аким вищого рівня матиме право усунути з посади акима нижчого рівня, навіть обраного прямим голосуванням.
