Україна входить до десятки «лідерів» світу за часткою самогубств – такі дані минулорічного дослідження Світового банку. Серед груп ризику – і молодь, і люди старшого віку. Однак самі українці часто соромляться звертатись до лікарів і проходити психотерапію, зазначає психіатр Ірина Коваль. При цьому серйозні психічні хвороби, як і фізичні, не минають самі собою, додає вона.
10 жовтня у світі відзначають День психічного здоров’я. Цю дату запропонувала Всесвітня організації охорони здоров’я, маючи на меті поширювати обізнаність про проблеми психічного здоров’я.
Відзначаючи цю дату 2018 року, ВООЗ звертає увагу на важливість виявлення та лікування розладів у молодих людей. За даними організації, у половині випадків психічні хвороби починають розвиватися в дітей, молодших за 14 років. Самогубства посідають друге місце як причина смерті людей віком від 15 до 29 років.
«Інвестиції урядів і залучення громадськості, освітян і працівників охорони здоров’я у розбудову всеохопних, інтегрованих та побудованих на доказах програм є ключовими для здоров’я молодих людей», – переконані у ВООЗ.
Тим часом в Україні
В Україні тема ментального здоров’я як дітей, так і дорослих досі поза фокусом суспільної уваги, кажуть фахівці. У травні 2018 року Міністерство охорони здоров’я оприлюднило шість міфів про психічні хвороби та їх розвінчання.
Саме хибним уявленням про саму сутність психічних розладів психіатр, доктор наук, доцент кафедри психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені Богомольця Ірина Коваль пояснює те, що українці часто соромляться говорити про психічне здоров’я.
Визнавати своє бажання або потребу отримати допомогу лікаря-психіатра чи лікаря-психотерапевта значною частиною українців сприймається як визнання власної ущербності, неповноцінностіІрина Коваль
«Визнавати своє бажання або потребу отримати допомогу лікаря-психіатра чи лікаря-психотерапевта значною частиною українців сприймається як визнання власної ущербності, неповноцінності. Лікування у психіатра соромляться і приховують діагноз навіть від близьких. Це можна пояснити дуже обмеженою обізнаністю людей як з переліком психічних захворювань, так і з хибними уявленнями про перебіг психічних хвороб і «загрози», які нібито несуть такі хворі для оточення», – пояснює вона.
Таке ставлення, на її думку, формується через презентацію людей із порушеннями психічного здоров’я як агресивних і небезпечних у засобах масової інформації та в мистецтві.
Такі хвороби, як панічні атаки чи депресія, не минуть самі, а потребують лікування, додає Коваль.
Психічні хвороби не можна «заговорити» розмовами з психологом, «затопити» алкоголем чи просто нехтуватиІрина Коваль
«Коли йдеться про психічні хвороби, їх не можна «заговорити» розмовами з психологом, «затопити» алкоголем чи просто нехтувати. Зараз люди достатньо обізнані, мають змогу отримати інформацію з різних джерел, і знають, що кожну хворобу потрібно лікувати. І робити це повинен лікар. Жодна людина не погодиться, щоб найпростіше оперативне втручання їй проводив перукар, щоб ліки від хвороби серця призначав провізор, щоб зуби виривав коваль», – аргументує лікар.
Читайте також: Що таке панічні атаки і як їх долати?
Згідно з результатами дослідження ментального здоров’я в Україні, яке Світовий банк здійснив у жовтні 2017 року, Україна входить до десятки країн світу з найвищими показниками самогубств – 24-32 випадки на 100 тисяч людей.
До думок про самогубство, за даними дослідників, схильні молоді люди, що пережили травматичні події, мають проблеми з вживаннями алкоголю та супутні розлади.
Однак до групи ризику відносять і людей старшого віку (чоловіки віком 45-54 роки, жінки від 65-ти), переважно жителів східних регіонів, які страждають на депресію, стикаються з економічними складнощами, а також мають випадки самогубств у родині.
В окрему категорію виносять учасників бойових дій на Донбасі та внутрішньо переміщених осіб, які можуть страждати на депресію або посттравматичний синдром.
Читайте також: «Плече побратима може врятувати солдатське життя і на війні, і в мирному житті» – психолог
Депресію, яку не слід плутати з сезонним погіршенням настрою, важливо вчасно діагностувати, зазначає Ірина Коваль.
Особливої уваги потребують вагітні жінки, породіллі, підлітки, люди похилого вікуІрина Коваль
«Особливої уваги потребують вагітні жінки, породіллі, підлітки, люди похилого віку, які не лише більш схильні до депресивних розладів, а й сприймаються оточенням як соціальні групи, схильні до «капризування і привернення до себе уваги». Саме у цих групах дуже високі показники суїцидів», – констатує вона.
Дослідження вказують на зв’язок між психічними та фізичними хворобами: так, депресія та посттравматичний синдром можуть стати одним із факторів ризику при ішемічній хворобі серця.
Коваль висловлює переконання, що душа і тіло неподільні, хоча підкреслює, що зв’язок між ними – складна тема: «Існують психосоматичні хвороби, про які в двох словах не скажеш. Психічні розлади провокують маніфестацію хронічних соматичних захворювань, ускладнюють їх перебіг, продовжують тривалість хвороби».
В більшості випадків, за словами Коваль, людина здатна визначити, чи потрібна їй медична допомога через стан психічного здоров’я.
Головне, додає вона, – прийти на обстеження і в разі потреби почати лікування в психотерапевта. В разі ж, якщо людина здорова, проте має окремі проблеми, що її тривожать, достатньо буде походу до психолога.
