У Білому домі наразі не мають конкретного рішення щодо гарантій безпеки Україні, заявила на брифінгу 30 березня директорка з комунікацій Кейт Бедінґфілд.
«Ми перебуваємо в процесі постійних обговорень з Україною тих способів, за допомогою яких ми можемо допомогти їм гарантувати суверенітет і безпеку. Але немає жодних конкретних деталей щодо гарантій безпеки, про які я могла б говорити зараз», – сказала Бедінґфілд.
Вона також зауважила, що президент США Джо Байден не має наміру ухвалювати рішення, які призвели б до прямого конфлікту між Вашингтоном і Москвою.
«Коли президент вирішує, що саме відправити в Україну він враховує два моменти. Перше – це оцінки військових щодо того, що є найефективнішим і буде найкориснішим для українських Збройних сил... А по-друге, як він багато-багато разів казав, що не шукає прямого військового конфлікту США з російськими військовими. Він чітко заявляв, що надання літаків веде до цього – є логістичні складнощі з наданням літаків. І він не збирається ухвалювати рішення, які призведуть до прямого конфлікту між військовими Сполучених Штатів і російськими військовими», – сказала представниця Білого дому.
Водночас, за її словами, «обсяги і масштаби наданої США Україні військової допомоги є безпрецедентними».
Президент США Джо Байден 30 березня поговорив телефоном із президентом України Володимиром Зеленським. Зокрема, він заявив, що США мають намір виділити Україні 500 мільйонів доларів у вигляді прямої допомоги з бюджету.
Під час «Стамбульського раунду» переговорів між Україною і Росією щодо закінчення війни українська делегація озвучила своє бачення нової системи гарантій безпеки для України: вона схожа на 5 статтю НАТО і вибудувана так, щоб «не повторилась помилка Будапештського меморандуму», повідомив член української переговорної групи Давид Арахамія.
За словами Арахамії, країни-гаранти безпеки України, які підпишуть цей договір, у разі необхідності повинні будуть протягом трьох діб провести консультації та надати для України допомогу (за винятком окупованих територій ОРДЛО та анексованого Криму, на які ці гарантії безпеки «тимчасово не поширюватимуться»).
Серед гарантів своєї безпеки Україна, як каже Арахамія, бачить насамперед країни Ради безпеки ООН (зокрема, Британію, Китай, США, Францію, Туреччину, Німеччину, Канаду, Італію, Польщу, Ізраїль).
Низка країн із цього переліку, як зазначає він, виявили «реальну зацікавленість» і уже дали попередню згоду на приєднання до договору.
«Російська Федерація також входить до Радбезу ООН, але ми окремо про це будемо говорити», – наголосив Арахамія.
Він також додав, що іншим країнам, які виявлять бажання приєднатися до договору, буде надано таке юридичне право.
Давид Арахамія також наголосив, що під час «Стамбульського раунду» переговорів українська делегація нічого не підписувала, а лише донесла позицію України до Росії.
