24 лютого міністри закордонних справ 27 країн-членів ЄС розпочнуть своє засідання із хвилини мовчання, вшановуючи памʼять загиблих у російській війні проти України. Залу засідання підсвітять у синьо-жовтих кольорах і міністри обговорюватимуть нову ідею головної дипломатки ЄС Каї Каллас щодо допомоги Україні.
Радіо Свобода поспілкувалося з низкою дипломатів у ЄС та чиновників у Раді Євросоюзу, аби дізнатися, яку саме допомогу готує Києву Брюссель.
Нова ініціатива
«У нас є одна нова ініціатива, яку я ще не можу оприлюднити», – розповів естонський міністр закордонних справ Маргус Тсахкна в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода минулої неділі у Мюнхені після термінового засідання, яке Кая Каллас збирала на полях Мюнхенської безпекової конференції.
У нас є одна нова ініціативаМаргус Тсахкна
За кілька днів до цього міністр оборони США Піт Геґсет та віцепрезидент США Джей Ді Венс донесли до Європи чіткі меседжі: Сполучені Штати більше не будуть головним донором для України, Європа має взяти на себе справедливу і значно більшу частину військової допомоги Україні.
Порадитися про план дій Кая Каллас одразу зібрала присутніх на конференції міністрів закордонних справ – на сніданок о 7:30 в неділю 16 лютого. За словами естонського міністра, учасники зустрічі обговорювали, що можна зробити швидко для підтримки України. «Фонди, військова підтримка, а також заморожені російські активи. Я вважаю, що ми можемо справді ухвалити рішення. 300 мільярдів – це великі гроші», – повідомив Маргус Тсахкна.
Наступного дня звʼявився проєкт цієї нової ініціативи, який є у розпорядженні Радіо Свобода. У ньому йдеться про півтора мільйона артилерійських боєприпасів великого калібру, системи протиповітряної оборони, високоточні ракети великої дальності, безпілотники, а також підтримку відновлення бригад ЗСУ.
Сума допомоги стартувала від 5 мільярдів євро. Згодом західні видання писали про суми від 6 до 10 мільярдів. Саме узгодження остаточної цифри та визначення, які країни готові взяти участь у цьому проєкті, і стане однією із тем обговорення на засіданні міністрів закордонних справ ЄС 24 лютого, повідомили Радіо Свобода кілька дипломатів у ЄС, які не уповноважені давати офіційні коментарі ЗМІ.
|
За даними Європейської Ради, ЄС та держави-члени надали Україні військову підтримку на суму 48,7 мільярда євро від початку повномасштабного вторгнення. |
Новий пакет, якою б не була його сума, має стати доповненням до існуючих зусиль. Тобто сума у 6 чи 10 мільярдів євро на амуніцію та тренування військових не є повною ціллю на 2025 рік.
За словами одного з дипломатів, ціль ЄС надати Києву цьогоріч значно більше, ніж торік, а торік це була військова допомога на близько 20 мільярдів євро.
«Коаліція добровольців»
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас сподівається узгодити новий пакет допомоги для України шляхом консенсусу 27 країн-членів. Саме так зазвичай у Євросоюзі ухвалюються рішення щодо зовнішньої політики. Дипломати, тим часом, сигналізують, що Угорщина, ймовірно, намагатиметься заблокувати таке рішення. Немає певності і щодо Словаччини. «Спойлерів може бути більше, ніж один», – повідомив один із дипломатів.
Переговори щодо затвердження нового пакета можуть тривати до саміту в березні, де на країни, які будуть намагатися накласти вето, спробують вплинути інші учасники ЄС. «Конструктивне утримання (від голосування - ред.) – це чудовий спосіб, ми використовували його в минулому», – зазначив чиновник у Європейській Раді, не уповноважений давати офіційні коментарі. Вочевидь, він мав на увазі ухвалення допомоги у 50 мільярдів євро для України на саміті наприкінці 2023 року, коли угорського премʼєра Віктора Орбана німецький канцлер Олаф Шольц попросив піти попити кави на час голосування. Така практика тоді отримала назву «конструктивне утримання».
Конструктивне утримання – це чудовий спосіб, ми використовували його в минуломуЧиновник Європейської ради
Інший сценарій – діяти «коаліцією добровольців», кажуть дипломати, тобто обʼєднуватися групами країн, які готові посилити допомогу Україні. Хто може бути у таких коаліціях, можна зрозуміти, поглянувши на саміти, які цього тижня збирав у Парижі французький президент Емманюель Макрон. У понеділок Макрон провів переговори в Єлисейському палаці про миротворців для України та іншу допомогу Києву з Великою Британією, Німеччиною, Італією, Іспанією, Нідерландами, Польщею (яка представляла країни центрально-східної Європи) та Данією (від імені скандинавських держав).
У середу Макрон радився переважно онлайн з ширшою групою країн ЄС, які не були присутні в понеділок, хоча і не всіх (Угорщина, Словаччина і деякі інші держави не були присутні).
Фінальна сума нового пакета та те, чи його затвердять, залежатиме від того, «наскільки сильною є воля інших держав-членів ЄС знайти обхідний шлях» та подолати вето інших держав, зазначив один із дипломатів, наполягаючи, що серед більшості держав-членів є розуміння нагальності ситуації.
Наразі президент Європейської Ради Антоніу Кошта інтенсивно проводить двосторонні переговори з лідерами усіх країн-членів – телефоном та на зустрічах.
Обговорюють і допомогу Україні, і спрощення правил ЄС для оборонної індустрії. На засіданні міністрів у понеділок очікується не стільки ухвалення рішення, скільки обговорення ідеї про допомогу Україні від очільниці зовнішньополітичного відомства Каї Каллас.
«На цьому етапі пропозиція від Європейської служби зовнішньої дії полягає в тому, щоб перевірити політичні апетити держав-членів», – пояснив один з дипломатів.
Заморожені активи
Країни Балтії, Східної та Центральної Європи, як і головна дипломатка ЄС Кая Каллас, послідовно наполягають, що швидко збільшити обсяги допомоги Україні можна було б завдяки використанню 200 мільярдів євро заморожених російських активів, які фізично знаходяться у бельгійському центральному депозитарії цінних паперів Euroclear.
Торік Євросоюз погодив і розробив механізм використання прибутків, які генеруються замороженими активами. Проте тему самих активів на довгий час закрили. «Якщо ми маємо посилити військову допомогу Україні та наші оборонні витрати, ми повинні говорити про використання заморожених активів», – наполіг один із дипломатів з країн цього регіону.
Якщо ми маємо посилити військову допомогу Україні та наші оборонні витрати, ми повинні говорити про використання заморожених активівДипломат
Проти використання російських активів послідовно виступають Бельгія, Німеччина, Люксембург та Європейський Центробанк. Франція наразі готова порушити дискусію, проте вважає питання «вкрай складним», повідомили кілька дипломатів. Оскільки основна сума із заморожених російських 300 мільярдів знаходиться саме у Європі, тут побоюються, що конфіскація коштів може вилитися у недовіру до європейських фінансових інституцій, і грошові потоки перейдуть до Китаю та США, послабивши євровалюту.
Тим часом агентство Reuters з посиланням на джерела пише, що Росія може погодитися на використання своїх заморожених в Європі суверенних активів для відновлення України, якщо частина цих грошей буде витрачена на п’яту частину країни, яку контролюють російські війська.
Один з дипломатів, з якими спілкувалось Радіо Свобода, оптимізму від таких новин не виявив. За його словами, навіть якщо США скажуть Європі: «Користуйтеся російськими активами», гарантій, що Дональд Трамп не відкриє у США аналог Euroclear, тобто депозитарій цінних паперів, де країни зберігають свої валютні резерви, немає.
Перед європейськими міністрами у понеділок стоятиме низка складних питань: як належним чином допомогти Україні, як забезпечити Європі місце за столом переговорів, як підтримувати відносини зі США і як вберегти економіку Європи від потрясінь. «Це буде одне з найскладніших засідань в історії», – резюмував один із дипломатів.
Форум