Відвідуючи Харків у травні 2017 року, в інтерв’ю інтернет-радіостанції Holos fm я сказав, що в Києві сфера обслуговування стає вже «гарячою», на відміну від «першої столиці України». Майже через 4 роки ця сфера не охолола – навпаки, продовжує розігріватися по всій Україні. І цьому є пояснення – набуття чинності норми закону про мову обслуговування. Але це пояснення не вичерпне.
Чи могла Україна спокійніше переходити до статті 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної»? Могла, якщо б влада не протистояла суспільству, гальмуючи природні процеси українізації.
Держак від граблів буде влучати в президентове чоло ще сильніше
Доводиться констатувати, що президент Володимир Зеленський і сформована ним монобільшість у законодавчій і виконавчій владі продовжує наступати на ті самі граблі, що і його попередники – можливо, за винятком Віктора Ющенка. Тож нічого дивного, що держак від граблів буде влучати в президентове чоло ще сильніше.
Влада
Почну з міністра культури та інформаційної політики. Очолюване Олександром Ткаченком міністерство – єдиний центральний орган виконавчої влади, який відповідає за «забезпечення формування та реалізацію» державної мовної політики. Це є першим основним завданням Мінкульту.
Яку мовну політику намагається реалізувати Ткаченко?
І коли міністр закликає відкласти виконання мовного закону в частині штрафів за порушення норм закону в інтерв’ю, то перше запитання, що виринає, таке: «Яку ж мовну політику намагається реалізувати Олександр Ткаченко?»
А він продовжує політику свого попередника, Володимира Бородянського, за якого в бюджет Мінкульту на 2020 рік, фактично, не було закладено коштів на сферу державної мовної політики. Українська мова фігурує там «в контексті загальнодержавних заходів».
В іншому недавньому інтерв’ю Олександр Ткаченко визнав, що грошей у бюджеті 2021 року на гучну прорекламовану програму з підтримки і промоції української мови включно з безкоштовними курсами державної мови немає, бо спочатку ця програма має бути «затверджена, як концепція».
Зареєстрували два законопроєкти («поганий» і «добрий»). Вони є у переліку розкладу засідань Верховної Ради на 2–5 березня 2021 року
Парламентська монобільшість теж не заспокоїлася і продовжує спроби нівелювати ключові норми мовного закону. «Слуги народу» йдуть двома колонами, розігруючи відомий підхід про «поганого і доброго полісмена». Для цього вони зареєстрували два законопроєкти, і якщо «поганий» – Бужанського і Ко – не пройде, то «добрий» – Потураєва, голови парламентського комітету з питань культури, і Ко – має шанси. Останній законопроєкт не скасовує механізму захисту мови, але відкладає штрафи на півтора року.
Парламент квапиться розглянути зазначені законопроєкти невідкладно. Вже 3 березня заплановано їхній розгляд на засіданні Комітету гуманітарної та інформаційної політики. Вони є також у переліку розкладу засідань Верховної Ради України на 2–5 березня 2021 року.
До речі, співавтором «поганого законопроєкту» є Олексій Устенко, син радника президента Олега Устенка. Отже, якщо так думають Устенки, яких Зеленський привів до влади, можна припустити, що так думає і він.
Між іншим, у своєму «тріумфальному» монолозі про закриття каналів Медведчука Володимир Зеленський вирішив звернутися до українського суспільства російською мовою. Якими б не були його мотиви, це кричуще порушення Конституції. До того ж, його монолог не супроводжувався бодай українськими субтитрами.
Інший призначенець Зеленського, Олексій Арестович, теж вирішив висловитися на тему мови обслуговування. Норму, яка стала чинною 16 січня 2021 року, він охарактеризував так: «Українізатори, які жалілися, що страждали від доносів, не придумали нічого розумнішого, як прописати в законі стукацтво і штрафи за невикористання державної мови у сфері послуг».
Додаймо до цього, що брутальні висловлювання Геннадія Балашова, заклик голови Білгород-Дністровської районної ради Одеської області Григорія Мельниченка не виконувати закон, принципова неодноразова відмова депутата Миколаївської міської ради Максима Невінчанного виконувати «дебільний закон», кричуще рішення Ладижинської міськради Вінниччини змінити регламент, щоб дозволити мерові Валерію Коломєйцеву, який практично не володіє державною мовою, «законно» виступати на сесії міськради російською, досі не одержали адекватної реакції ні від президента, ні від голови СБУ, ні від міністра внутрішніх справ, ні від генпрокурора.
Показова також ситуація з реакцією на публічні висловлювання професора Національного педуніверситету імені Драгоманова Євгенії Більченко, яка оголосила себе представницею російської цивілізації і на знак протесту проти мовного закону вирішила перейти на російську. При цьому Україну вона назвала «американською колонією». Пішов другий місяць, але Більченко лише відсторонена від лекцій. Ректор Віктор Андрущенко начебто не збирається її звільняти. Так само було й з правою рукою Дмитра Табачника Іриною Зайцевою, якій ректор дав роботу, але після протестів громадськості змушений був звільнити. А Зайцева була, між іншим, науковим консультантом докторської дисертації з русистики рідної сестри Марини Порошенко.
Позиція ж Міносвіти викликає хіба що гомеричний сміх: «Нас, україномовних та російськомовних, об’єднує те, що ми всі – українці. І ми всі маємо турбуватися про нашу країну та нашу мову».
До речі, також показово, що колишній президент, а тепер лідер опозиції Петро Порошенко ніби води в рот набрав. Підтримує позицію Більченко чи не хоче посваритися з ректором вишу, в якому його своячка працює деканом?
Суспільство
Українське суспільство за останні роки змінилося і вже не хоче жити за інерцією колишніх часів.
Сфера обслуговування змінюється швидко
Під впливом справедливих вимог громадських активістів, підкріплених законом, відбувається закономірний перехід на державну мову обслуговування. Про це, зокрема, йдеться в заяві найбільшого інтернет-супермаркету України «Розетки», в повідомленні головного редактора журналу «НВ» Віталія Сича про повний перехід на українську і в оголошенні українського онлайн-сервісу для вибору товарів і порівняння цін «Hotline.ua».
Низка українців після 16 січня констатують, що сфера обслуговування змінюється швидко. Наприклад, Наталя Фіцич повідомила, що вперше за багато років тренувань у різних залах» вона займалась на груповому занятті українською мовою.
А за порушення статті 30-ї мовного закону вже є наслідки: звільнили касирку супермаркету NOVUS, яка відмовилася обслуговувати клієнтку українською мовою, і за те саме – працівницю кав'ярні в Дніпрі.
Вкотре повторюю: я історичний оптиміст.
Тарас Марусик – журналіст, публіцист, експерт з питань мовної політики
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
