Всі акції та активи українського підприємства «Мотор Січ», яке виготовляє авіаційні та ракетні двигуни, заарештовані за рішенням суду. Це відбулося через два місяці після того, як президент України Володимир Зеленський наклав санкції на китайських інвесторів, які викупили понад три чверті акцій підприємства. Ще раніше санкції проти них оголосили Сполучені Штати. Контроль Китаю над стратегічним українським підприємством міг призвести до низки проблем, серед яких – доступ Росії до українських технологій, визнають експерти, опитані Радіо Свобода. Водночас вони попереджають, що тепер українському уряду доведеться подбати про збереження «Мотор Січі», про забезпечення її новими замовленнями та про пошук для неї нового надійного інвестора.
Шевченківський суд Києва 19 березня наклав арешт на 100% акцій компанії «Мотор Січ» та на її цілісний майновий комплекс. Відтепер підприємство контролює держава, а саме: спеціалізоване Нацагентство з розшуку та менеджменту активів, отриманих злочинним шляхом або внаслідок корупції (АРМА). Це стало результатом звернення до суду Служби безпеки України, яка розслідує щонайменше два кримінальні провадження щодо цього підприємства.
Напередодні секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що підприємство повернуть державі у законний спосіб.
«Була доповідь голови СБУ, в якому стані виконання рішення Ради нацбезпеки й оборони стосовно повернення у законний спосіб в державну власність підприємства «Мотор Січ». Сьогодні відбуваються певні процеси в юридичній площині. Я думаю, найближчим часом ми вас проінформуємо, в який спосіб все це відбувається», – запевнив Данілов.
Понад три чверті акцій компанії «Мотор Січ» викупили китайські інвестори, серед яких, зокрема, компанія з китайськими бенефіціарами Skyrizon, а також громадянин Китаю Ван Цзін. Китайські юридичні та фізичні особи придбали частку українського авіабудівного підприємства у 2016 році і мали домовленість про спільну концентрацію акцій компанії з державним концерном «Укроборонпром»: він мав отримати близько 25% акцій, а китайський інвестор – понад 50%. Однак вже наступного року СБУ порушило перше кримінальне провадження щодо цього факту, а крім того, Антимонопольний комітет не задовольнив заявку китайців на концентрацію активів.
Китайська сторона обіцяє відстоювати свої права в українських та міжнародних судах. На цьому неодноразово наголошувала група компаній DCH Олександра Ярославського, яка є партнером китайців. Також про це на сайті китайських акціонерів «Мотор Січі» заявив один із них – громадянин Китаю Ван Цзін.
Будь-які виступи або дії, які завдають шкоди китайським інвесторам, будуть використані як докази в судіВан Цзін
«Будь-які виступи або дії, які завдають шкоди китайським інвесторам чи обмежують законні права ПАТ «Мотор Січ», будуть використані як докази або предмет судового розгляду і передані до відповідних судових і правоохоронних органів, – наголошує Ван Цзін. – Ми готові до контролю з боку громадськості та юридичних перевірок. Ми ніколи не визнаємо дії, що викривлюють факти і насильницьким шляхом очорнюють китайських інвесторів. Ми ніколи не будемо боятися будь-яких дій, зловживання владою та незаконного тиску і готові рішуче захищати свої законні права».
Раніше група DCH повідомила, що питання «Мотор Січі» вирішується також у міжнародному арбітражі.
«Китайські інвестори ПАТ «Мотор Cіч» направили українському уряду звернення в міжнародний арбітраж проти держави Україна, відповідно до угоди між урядом України та урядом КНР про заохочення і взаємний захист інвестицій», – повідомили в компанії DCH.
Радіо Свобода зверталося до партнера китайських власників акцій, групи DCH, яка також претендує на понад чверть акцій «Мотор Січі». Однак коментарів від неї наразі не отримало.
За лаштунками арешту
Зміна української політики щодо китайських інвестицій у компанію «Мотор Січ» (яка випускає двигуни різного типу та іншу продукцію військового призначення) відбувалася на тлі поступового охолодження відносин між Китаєм, з одного боку, та США і частиною західних держав – з іншого.
Так, у 2020 році тодішній держсекретар США Майк Помпео звинуватив Китай та його керівну комуністичну партію в агресивній зовнішній політиці. Долі «Мотор Січі» та спробам Пекіна отримати її технології були присвячені переговори між Майком Помпео та Володимиром Зеленським.
Крім того, радник попереднього президента США Дональда Трампа Джон Болтон під час свого візиту до Києва у серпні 2019 року визнав, що він стривожений намаганнями Китаю «отримати економічні важелі в різних країнах світу, щоб отримати зиск від оборонних технологій, що їх розробили інші країни».
Більшість українських експертів, з якими відтоді говорило на цю тему Радіо Свобода, згадували про ризики китайського контролю над українським авіабудівним підприємством. Серед них вони називали загрозу втрати Україною виробництва і технологій, які могли бути переведені до Китаю; отримання українських технологій Росією, яка є партнером Китаю у військово-технічній співпраці; використання українських моделей двигунів для розбудови китайської авіації, потрібної КНР для домінування у своєму регіоні; як наслідок – погіршення відносин між Україною та Заходом.
З іншого боку, на думку фахівців, суттєві ризики несе і відмова китайським інвесторам, та, як наслідок, погіршення відносин України з КНР.
Рішення РНБО про націоналізацію «Мотор Січі» та звернення СБУ до суду (який заарештував акції підприємства) вписується у логіку попередніх дій влади, визнає голова організації StateWatch Гліб Канєвський.
Мета – попередити можливість акціонерів взяти «Мотор Січ» під свій операційний контрольГліб Канєвський
«Ці рішення лягають у загальний контекст дій РНБО та Банкової. Згідно із законом, судова гілка влади в Україні є незалежною. Водночас, як виглядає, СБУ, на виконання рішень РНБО, надала належні докази суду про необхідність арешту акцій та майнового комплексу «Мотор Січі». Мета цих кроків – попередити можливість будь-кого з акціонерів взяти «Мотор Січ» під свій операційний контроль. Судове рішення повністю запобігає цьому сценарію», – припускає експерт.
Напередодні китайські власники підприємства та їхні партнери зробили спробу провести збори акціонерів у Запоріжжі, де розташовані основні активи компанії. Ці збори могли змінити менеджмент на «Мотор Січі», однак їм на заваді стали протести працівників компанії та втручання СБУ.
Тепер суттєву увагу слід приділити переговорам з усіма сторонамиВолодимир Омелян
Український дипломат, колишній міністр інфраструктури України Володимир Омелян зауважив у розмові з Радіо Свобода, що арешт акцій – доцільний, однак нині потрібні переговори з зацікавленими сторонами для того, щоб мінімізувати негативні наслідки і для підприємства, і для України в цілому.
«В ситуації, яка склалася – це, можливо, єдиний вихід. Зрозуміло, що Росія і Китай зацікавлені в придбанні цього підприємства, технології якого цікавлять обох.... Але тепер суттєву увагу слід приділити переговорам з усіма сторонами: з Китаєм, із Заходом, зокрема зі США та Японією», – пропонує Омелян.
Він говорить і про те, що рішення про націоналізацію та арешт акцій значною мірою заскочило Китай зненацька, звідси різкі реакції китайської сторони та демонстративний інтерес бізнесу КНР до окупованого Криму.
Окрім того, Україні треба розуміти, як компенсувати подальші кроки Китаю, який може взятися за торговельні обмеження.
Щодо реакції Китаю – можливий будь-який перебіг подійВолодимир Омелян
«Щодо реакції Китаю – можливий будь-який перебіг подій, і до цього треба бути готовими. Зараз Китай – найбільший торговельний партнер України, і обмеження з його боку можуть бути болючими», – попереджає дипломат та колишній міністр інфраструктури.
Між тим, керівник секції Азійсько-Тихоокеанського регіону New Geopolitics Research Network Юрій Пойта, реагуючи на рішення про повернення «Мотор Січі» державі, пише, що стратегічно воно приносить незмірно більше користі, ніж шкоди.
«Кейс «Мотор Січі» навряд чи погіршить двосторонні відносини між Україною та Китаєм. По-перше – немає що псувати. Політичний діалог відсутній (і я не можу сказати, що це погано), китайських інвестицій – практично нуль, експорт в Китай збільшився за останній рік, але це сировина або продукція з низькою доданою вартістю. Потрібно думати над можливістю диверсифікації, – пише профільний експерт у соцмережах. – По-друге, міжнародна ситуація навколо України вимагає нових підходів, і Китай буде покупцем української залізної руди та кукурудзи, але навряд чи може бути справді стратегічним партнером для нашої держави. Тому націоналізація, навпаки, може відкрити нові можливості та зменшити старі ризики».
«Мотор Січ»: чи є життя після арешту
Хто керуватиме українським виробником авіадвигунів після того, як Україна унеможливила контроль над ним китайського інвестора?
Одразу ж, коли стало відомо про арешт акцій і всього майна «Мотор Січі», про готовність подбати про підприємство заявив профільний державний концерн «Укроборонпром».
Його генеральний директор Юрій Гусєв наголосив, що збереження підприємства є питанням національної безпеки, що зараз потрібно подбати і про завантаженість виробництва, і про робочі місця.
«Збереження української «Мотор Січі» я вважаю питанням національної безпеки. «Укроборонпром» уже направив листа АРМА щодо готовності виступити суб’єктом управління активами АТ «Мотор Січ» з метою збереження його потенціалу», – запевнив посадовець.
На думку Гліба Канєвського, «Укроборонпром» наразі є єдиним в Україні гравцем, готовим до такого завдання.
«Більше нікому це не під силу. Активи невдовзі будуть передані від АРМА до «Укроборонпрому». Але найближчим часом маємо побачити інші рішення органів влади щодо «Мотор Січі», – закликає експерт.
Володимир Омелян говорить про те, що одним із ключових завдань є завантаження підприємства замовленнями, зокрема і для потреб українського війська.
Гліб Канєвський виділяє ще декілька викликів, які постали після того, як Україна заарештувала акції українського авіабудівника:
- уряд має подбати про те, кого саме (крім державного оборонного замовлення) обслуговуватимуть виробничі потужності «Мотор Січі»; державних замовлень компанії вистачить на 1-2 роки роботи, потім їх стане недостатньо для збереження і розвитку компанії;
- має бути чіткий план розвитку компанії, який би гарантував і її розвиток, і збереження зарплат та соціальних гарантій працівникам;
- Україна має надати «компенсаційний пакет» китайським інвесторам, які заплатили за акції компанії, а тепер втратили їх;
- держава повинна уявляти, хто стане наступним власником компанії, виписати безпечні правила реприватизації та шукати надійного західного інвестора для «Мотор Січі».
«Роботи перед урядом після судового рішення про арешт акцій стало ще більше, ніж було. Це – конкретний практичний тест для уряду Дениса Шмигаля: знайти інвестора, який би надовго завантажив роботою це підприємство», – підсумовує Гліб Канєвський.
ПАТ «Мотор Січ» – один із найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки, а також промислових газотурбінних установок. Компанія постачає продукцію більш ніж у 100 країн світу.
Коли стало відомо про продаж більш ніж половини акцій компанії китайським інвесторам, це викликало занепокоєння США на тлі погіршення американсько-китайських відносин.
Акції підприємства «Мотор Січ», продані китайським інвесторам, перебувають під арештом із квітня 2018 року за клопотанням слідчого СБУ з метою збереження речових доказів у порушеній у липні 2017 року кримінальній справі. До цього китайські інвестори мали домовленість про спільну концентрацію акцій компанії з державним концерном «Укроборонпром»: він мав отримати близько 25% акцій, китайський інвестор сконцентрувати понад 50%. Наразі українська й китайська сторони називають ту угоду неактуальною.
4 серпня 2020 року китайська компанія Skyrizon відкликала з Антимонопольного комітету заявку на концентрацію активів, яку вона раніше подавала разом із ДК «Укроборонпром». Того ж дня китайська Skyrizon і українська DCH Олександра Ярославського домовилися про співпрацю і подали нову спільну заявку до Антимонопольного комітету України про намір сконцентрувати активи «Мотор Січі».
4 вересня китайські інвестори ПАТ «Мотор Січ» направили Міністерству юстиції України повідомлення про інвестиційну суперечку з вимогою відшкодувати 3,5 мільярди доларів, зафіксувавши свій намір звернутися до міжнародного арбітражу.
У січні США, а невдовзі й Україна, запровадили санкції проти китайських акціонерів «Мотор Січі». Ідеться про компанії Skyrizon Aircraft Holdings Limited, Hong Kong Skyrizon Holdings Limited, Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co., Ltd та Beijing Xinwei Technology Group Co., Ltd та про одного з бенефіціарів, громадянина Китаю Ван Цзіна.
