Доступність посилання

ТОП новини

«На честь мого «Котика» й усіх полеглих синів». Мати звела церкву в пам'ять про загиблого сина-бійця


Костянтин Тезик, загиблий український військовослужбовець, та зведений його матір'ю храм
Костянтин Тезик, загиблий український військовослужбовець, та зведений його матір'ю храм

Дерев’яна будівля всередині розписана традиційними декоративними квітами. У Петриківці на Дніпропетровщині цими днями відкрили меморіальну церкву. Споруда заввишки з чотириповерховий будинок – це перший у селищі храм Православної церкви України (ПЦУ). Але примітна вона не тільки цим: гроші на зведення пожертвувала мати загиблого у війні з Росією бійця Костянтина Тезика.

Яким був військовий та чому вирішили збудувати в його пам'ять церкву? Про це рідні бійця розповіли Радіо Свобода.

Ірина Тезик вчителька музики з Петриківки, вона зараз живе за кордоном. Працює прибиральницею.

На храм, розповідає вона, віддала частину своїх статків, а також ті кошти, що отримала від держави як компенсацію за загибель сина.

Костянтин Тезик з мамою
Костянтин Тезик з мамою

Її Костянтин, «Котик» – як вона любила називати сина, був не єдиною дитиною в родині, але після смерті молодшої доньки став її єдиною надією, ділиться мати. Зростав, каже, розумним і допитливим, вивчився на програміста, працював в ІТ-сфері. З дитинства, говорить Ірина, її син захоплювався єдиноборствами, любив велоспорт і ніби готував себе до війни.

«Ма, я хочу піти добровольцем»

Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, згадує мати, Костя зателефонував їй і поставив перед фактом: іде до військкомату.

«Телефонує і каже: «Ма, я хочу піти добровольцем, захищати, бо я не можу сидіти, просто чекати. Як ти на це дивишся?». І ще каже: «Ма, ні зборів нема ніяких, ніхто нічого не оголошує, піду сам». Так він потрапив до роти тероборони», – каже мати.

Костянтин Тезик
Костянтин Тезик

До військкомату 33-річний Костянтин пішов записуватися разом з дядьком Анатолієм Лисенком на другий день великої війни – 25 лютого. Чоловік розповідає, що мотивація у них з племінником була – однакова.

Костянтин з матір'ю і дядьком
Костянтин з матір'ю і дядьком

«Мені уже було 59 років, тобто я міг уже нікуди не йти. А Костя – той взагалі рвався на фронт. Він завжди був таким, вмотивованим, патріотичним. Працював в ІТ-фірмі, там були досить впливові люди, які могли його забронювати, але він не захотів. Спершу ми з ним разом служили в роті охорони, далі – Костянтин з кількома товаришами потрапив до бойової бригади», – говорить Анатолій Лисенко.

Позивний Кастет

Костянтин отримав псевдо «Кастет» і став гранатометником – служив у складі 92-ї окремої штурмової бригади імені Івана Сірка на Харківщині, брав участь у визволенні від окупації прикордонних сіл. Згодом, розповідають родичі, збулася військова мрія бійця – його відібрали на конкурсній основі до роти ударних безпілотників «Ахілес». Служив на Донеччині, під Бахмутом.

Костянтин Тезик
Костянтин Тезик

«Щодня ми з ним спілкувалися. Він мене попереджував: «Ма, я на завданні. Мені – не дзвонити, не писати, нічого». Кажу: «Котику», тоді як повертаєшся, давай мені знак». І він мені висилав якусь смішну мордочку, смайлик. І я знала: все в порядку», – каже мати.

Костянтин Тезик
Костянтин Тезик

Костянтин очікував на відпустку, щоб поїхати додому. Це мало бути в листопаді. 31 жовтня 2023 року загинув поблизу Кліщіївки під Бахмутом – під час нічного обстрілу армією РФ. Рідні кажуть: у бліндажі їх було шестеро бійців, вижив лише один. Серед загиблих, зокрема, був товариш Костянтина, теж доброволець Віталій Гноянченко з Обухова Київської області.

У храмі
У храмі

Мати згадує, що того страшного дня Костянтин вперше не вийшов на зв'язок в обумовлений час.

«А потім мені телефонує брат і каже: «Ір, ну дівчата там наводять уже лад у дворі». Я зразу зрозуміла, чому порядкують у дворі… Я все зрозуміла», – говорить Ірина.

Церква і мрії, що не збулися

Про побудову храму на честь полеглих воїнів у Петриківці мати замислилася ще в день, коли ховали сина. На відспівування, говорить, запросили священника, який був найближче, – з УПЦ (Московського патріархату). Інших храмів у селищі не було. Ще тоді один із близьких друзів сина, говорить Ірина, сказав їй: «А Костя не був би цим задоволений».

Пізніше, коли мати шукала можливості для вшанування пам’яті сина, прийшла ідея каплички, а потім – і церкви.

Церква в Петриківці, зведена Іриною Тезик
Церква в Петриківці, зведена Іриною Тезик

Втілення проєкту в життя, говорить Ірина, взяв на себе її брат з родиною та однодумцями. Кошторис перевищив півтора мільйона гривень, розповідає жінка. На церкву пішло й заощадження самого Костянтина, і зароблене нею за кордоном, і виплати «за сина».

«Ми вирішили, що ця церква буде на честь загиблих воїнів – вони на це заслуговують», – наголошує Ірина.

Ірина в церкві
Ірина в церкві
Оця церква й допомагає мені зараз жити
Ірина Тезик

У новозбудованому храмі Рівноапостольного царя Костянтина в Петриківці вже правлять службу. У її найближчих планах, говорить мати, упорядкувати територію навколо храму та доповнити петриківськими розписами внутрішній простір церкви. А ще – створити Алею слави всім воїнам, землякам-петриківцям, які загинули на війні. На це жінка також планує витратити власні кошти.

У храмі
У храмі

«Оця церква й допомагає мені зараз жити. І люди. Мої друзі, брат, родина, підтримка один одного», – додає вона.

Костянтин мріяв подорожувати
Костянтин мріяв подорожувати

У Костянтина, з гіркотою згадує мати, залишилися несправджені мрії.

«Я казала: «Котику», як скінчиться війна, ми з тобою поїдемо подорожувати по Європі, ми ж ніде з тобою не були». То фінанси не дозволяли, то навчання, то робота. А він говорив: «Ма, яка Європа? Та я й України не знаю, я хочу по Україні – велосипедом поїздити, подивитися…» – розповіла мати.

  • Зображення 16x9

    Юлія Рацибарська

    Журналістка-фрілансерка. Працюю кореспонденткою Радіо Свобода в Дніпрі з 2006 року. Народилась на Дніпропетровщині. Закінчила факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету – магістр журналістики. Писала для місцевих та загальноукраїнських газет і журналів, працювала новинкаркою та дикторкою на радіо, кореспонденткою та редакторкою сайту в інформагенції. Пишу, фотографую, надихаюсь історіями людей.

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG