Хто змагається за посаду мера Івано-Франківська – міста у червоній карантинній зоні?

25 жовтня українські виборці обиратимуть мерів міст, депутатів різного рівня. Радіо Свобода знайомить із кандидатами на посаду міських голів великих міст. За крісло мера Івано-Франківська змагаються 5 кандидатів. У тому числі і чинний голова міста.

Чи партійні бренди додають рейтингу претендентам? Що обіцяють кандидати виборцям? Які особливості кампанії в Івано-Франківську?

Із 19 жовтня Івано-Франківськ вкотре внесений у червону карантинну зону через високий рівень захворюваності на COVID-19. Попри поради чи вказівки з Києва, міський голова Руслан Марцінків, передусім, діє з огляду на мешканців, а радше своїх потенційних виборців. Та й протягом усього карантину він зважав на настрої мешканців, зокрема підприємців, батьків, які вимагали відкриття садочків і шкіл, попри заборону уряду. Відтак для Руслана Марцінківа була важлива думка його електорату. Не закрили у місті і перед виборами школи і садочки, попри оголошену червону зону.

«Свободівець» Руслан Марцінків обраний мером Івано-Франківська у 2015 році. У 2012–2014 роках він був народним депутатом за списком партії «Свобода». Вже з перших днів на посаді міського голови працював із прицілом на майбутні вибори.

Мер на ровері, під час ремонту доріг, у дворику багатоповерхівки, у церкві, на відкритті меморіальної дошки, на фестивалі – весь час у супроводі камери і про кожен позитивний крок міського голови повідомляють місцеві медіа. Зрештою, так піаряться і мери у сусідньому Львові та Тернополі. Руслан Марцінків навіть обігнав Андрія Садового за чисельністю штату, який працює на його імідж. Бо патронатна служба івано-франківського мера складається з 15 осіб, а пресслужба міського голови Львова – з 10 людей у штаті.

За підрахунками громадського руху «Чесно», лише з міського бюджету, тобто з кишень платників податків Івано-Франківська, протягом 5 років каденції на висвітлення діяльності мера витрачено понад 38 мільйонів гривень. Найбільше грошей витратили ближче до місцевих виборів.

«Загалом за 5 років витрачено майже 70 мільйонів бюджетних коштів на піар. З них 31 мільйон пішов на комунальні ЗМІ, це газета і телеканал, які висвітлюють роботу міста. А 38 мільйонів із цих коштів – на приватні ЗМІ, сильна підтримка мера у соціальних мережах. Більшість піару за рахунок бюджетних коштів, за рахунок монополізації самими «свободівцями» ринку. Депутат від «Свободи» Капустяк отримує дозволи на встановлення бордів, відповідно, як Марцінків заявляв, Капустяк дає йому на безцінь ці борди для того щоб він міг піаритися. Це так званий конфлікт інтересів. Бо на виконкомі Руслан Марцінків є голова і голосує за рішення виділити в оренду земельні ділянки під борди цьому депутатові. Аналогічно, у голови фракції «Свободи» Романа Онуфріїва поліграфічний бізнес, відповідно, всі підряди на друкування матеріалів йдуть поза системою «Прозоро», бо менше 50 тисяч можна проводити на договірних умовах», – каже експерт громадського руху «Чесно» Віталій Світлик.

Двічі слова Руслана Марцінківа спричинили резонанс не лише в усій Україні, але й за її межами. У 2016 році мер Івано-Франківська критично висловився про представників сексуальних меншин. У квітні цього року міський голова Марцінків доручив поліції вивезти з міста у Закарпатську область усіх ромів, які порушують карантинний режим. Національна поліція порушила кримінальне провадження щодо міського голови. Адже на його слова зреагували міжнародні організації з захисту прав людини.

Оскільки бренд ВО «Свобода» не додає рейтингу чинному мерові, він торік створив громадську організацію «Команда Марцінківа». Так вчинили і його колеги-«свободівці» – мери Тернополя і Хмельницького. Та все ж Руслан Марцінків балотується вдруге на посаду міського голови від ВО «Свобода». Хоча веде свою політичну гру, як і міські голови Тернополя і Хмельницького, які відсторонюються від «Свободи». Адже їхні рейтинги переважають партійний.

«Не дуже Марцінків прив’язується до ВО «Свободи», бренд партії слабкий. По Івано-Франківську Марцінків мав йти від «Команди Марцінківа», але щось там вирішили і він балотується від ВО «Свобода», але при цьому не забувають на всіх бордах і в матеріалах, які роздають людям, ставити логотип «Команда Марцінківа», – говорить Віталій Світлик.

Конкуренти чинного мера

Конкуренцію діючому міському голові Івано-Франківська складають кандидати від «Слуги народу» Олександр Богачов, від «Європейської солідарності» Петро Шкутяк, від «Української галицької партії» Наталія Сербин, від ВО «Платформа громад» Василь Стефанишин.

Єдина у цьому списку жінка – Наталія Сербин – відома громадська діячка, волонтерка, блогерка, керівниця Центру допомоги учасникам АТО. Саме на неї опоненти виливають найбільше чорного піару, оббріхуючи і називаючи «расисткою» чи «лесбійкою». Ще до свого рішення балотуватися на посаду мера Івано-Франківська вона критикувала чинного міського голову за незаконні, на її думку, вчинки, порожній піар, хаотичну забудову міста, проблеми з каналізацією, нову вистелену бруківку, але так, що Івано-Франківськ після дощу «плаває».

Наталію Сербин називають головною опоненткою чинного мера. У випадку обрання, вона обіцяє запрошувати сильних управлінців у команду, щоб вирішити проблеми у місті, припинити «договорняки» у місцевих органах влади, хаотичну забудову. А також обіцяє найбільшу увагу звертати на розвиток медицини, оскільки Івано-Франківськ, вважає кандидатка, має великий шанс і потенціал розвивати медичний туризм.

Від «Європейської солідарності» кандидат на посаду мера Івано-Франківська Петро Шкутяк, син колишнього міського голови Івано-Фраківська (1998–2006 роки) і екснародного депутата Зіновія Шкутяка.

Петро Шкутяк має досвід роботи у державних органах влади, адже очолював Долинську районну державну адміністрацію у 2009–2011 роках, був депутатом облради у 2010–2015 роках. У 2014 році пішов добровольцем служити у батальйон «Айдар», але після поранення припинив службу.

Петро Шкутяк відомий тим, що одним із перших у липні 2012 року оголосив голодування під Українським домом під час «Мовного майдану» на захист української мови, з вимогою скасувати законопроєкт Ківалова-Колесніченка. Петро Шкутяк навіть був тоді шпиталізований. «Місто без боргів. Робота без піару» – промовляють рекламні щити кандидата від «Європейської солідарності». Він вважає, що Івано-Франківськ має мати амбіції і стати справді сучасним.

Від партії «Слуга народу» за крісло міського голови змагається Олександр Богачов, юрист, керівник будівельної компанії. Він на цих місцевих виборах керує обласним штабом провладної партії.

Однак його ім’я було на слуху, коли торік народного депутата, засновника курорту «Буковель» Олександра Шевченка облили фекаліями. Парламентар у хуліганстві звинуватив тоді Олександра Богачова від «Слуги народу», що мовляв, у такий спосіб він позбавляється конкурента на виборах у Верховну Раду.

Кандидат від «Платформи громад» директор Івано-Франківського академічного ліцею-інтернату Василь Стефанишин не вельми відома особа для виборців. Він пріоритетними у місті називає будівництво мостів, дитячих садочків, питання освіти.

«На загал, ця кампанія млява. Найбільш запекліша боротьба між Наталією Сербин і Русланом Марцінківим. Від «Платформи громад» висунули людину, яку у місті й не знають, від «Слуги народу» Олександра Богачова, який пов’язаний із будівельним бізнесом в Івано-Франківську. Петро Шкутяк не надто активно проявляє себе у медіа чи на зустрічах із виборцями, взагалі у передвиборчій гонитві. На початку виборів соціологи називали, що у Руслана Марцінківа понад 70% підтримки виборців, тому не дуже хотіли з ним конкурувати», – зазначає експерт громадського руху «Чесно» Віталій Світлик.

Опоненти закидають чинному мерові те, що він не виконав обіцянки, яку дав у 2016 році, збудувати міст через річку Бистрицю Солотвинська, який би розвантажив місто від транспорту, бо старий міст вимагає капітального ремонту. Будівельні роботи розпочалися, але проєкт дороговартісний.

«Ця кампанія є короткою і специфічною. Кандидати застосовують різні форми агітації та розміщення політичної реклами, зовнішні носії, проводять зустрічі з виборцями, особливо активно наприкінці кампанії. Щодо адмінресурсу, то ми протягом кампанії зафіксували 2 випадки, які пов’язані з використанням бюджетного адмінресурсу і це стосувалося піару на медичному обладнанні і спортивному майданчику», – повідомив Радіо Свобода координатор Громадської мережі «Опора» Богдан Морикіт.

Від початку кампанії експерти прогнозують перемогу на виборах нинішнього міського голови Руслана Марцінківа вже в першому турі. Різні соцопитування прогнозували діючому мерові від 65 до 70% підтримки виборців.

Високий рейтинг Руслана Марцінківа експерти пояснюють не лише активним піаром упродовж керуванням містом, як позитивного господарника, але й тим, що у нього дисциплінований виборець, а також і тим, що політичні партії не спромоглися висунути сильного кандидата, який би міг скласти рівну конкуренцію Русланові Марцінківу.