(Рубрика «Точка зору»)
Колишній президент Каталонії й депутат місцевого парламенту Карлес Пучдемон, відомий насамперед своєю гучною спробою проголосити незалежність бунтівного регіону від Іспанії, ненадовго зʼявився перед своїми прихильниками на мітингу в Барселоні, щоб невдовзі знову втекти до Бельгії – країни, в якій йому не загрожує зустріч із іспанським правосуддям.
Поява Карлеса Пучдемона на мітингу була справжнім детективом, перетертим у пюре з маскарадом: переодягання, переховування у натовпі, зміна машин, допомога місцевих поліцейських…
Проте навіть сама поява Пучдемона продемонструвала прощання зі спробами проголосити незалежність: новий президент Каталонії, соратник іспанського премʼєра Сальвадор Ілья, є не менш палким прихильником єдності Іспанії, ніж Пучдемон – незалежності Каталонії.
Між тим сама історія каталонської незалежності – не трагікомедія, а справжня трагедія, відсутність шансів втілити в життя ідею суверенітету нації, про який у Каталонії говорять десятиріччями. Здавалося б, що у часи правління Пучдемона такий шанс дійсно був – і не тільки тому, що вдалося провести нелегітимний референдум щодо виходу Каталонії зі складу Іспанії, а тому, що прихильникам незалежності вдалося спровокувати тодішню іспанську владу на жорстку боротьбу за цілісність країни, на репресії і заборони. А як нам відомо, незалежність народжується саме у протистоянні.
Але іспанський виборець проголосував за лівих політиків, готових йти шляхом компромісів і амністії, тепер навіть залишити для багатої Каталонії всі її податки.
«За підсумками останніх виборів видно, що цілі сепаратистів у Каталонії поділяє меншість громадян. ... А тепер партія Лівих республіканців Каталонії уклала пакт із соціалістами, які перемогли на виборах. І Іспанія пішла на дорогі поступки регіону. Каталонія стягуватиме власні податки та розподілятиме їх. Можливо, більше податків, ніж стягувалися б у незалежній державі Каталонія, яка не входить до складу ЄС. На тлі цієї перспективи спроба Пучдемона в черговий раз розпалити «емоції 2017» виглядає дещо безглуздо», – наголошує кореспондент німецького видання Süddeutsche Zeitung.
Для іспанських консерваторів все це, звичайно, відверте знущання й приниження країни. Та й історія з податками може викликати чимало запитань в інших регіонах Іспанії. Але результат є очевидним: саме пошук шляхів до діалогу, а не репресії, допомогли відновленню порозуміння й створили умови для порозуміння між Мадридом і Барселоною. Каталонський виборець тепер голосує не за тих, хто прагне відокремлення, а за тих, хто виборює його податки. А символ визвольних змагань Карлес Пучдемон приміряє чужого капелюха.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Форум