«Була поставлена задача: повернути під контроль України ядерну електростанцію»
«При висадці в нас два катери підірвалися на протичовнових мінах»
«За весь час енергодарської операції було знищено під два полки окупантів».
Енергодар – місто-супутник Запорізької атомної електростанції, яка є найбільшою в Європі. Російські війська окупували місто і розташовану поблизу нього ЗАЕС на початку повномасштабного вторгнення 2022 року.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» до річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну публікує ексклюзивне інтервʼю з командиром групи розвідки підрозділу спецпризначення «Артан» Головного управління розвідки Міноборони з позивним «Боб». Він розповів:
- Як українські військові намагалися повернути Запорізьку АЕС під контроль України?
- В чому полягала складність цих спецоперацій?
- У який спосіб буде можливо звільнити ЗАЕС у майбутньому?
Військовий розповів, що влітку і восени 2022 року бійці здійснили три висадки в Енергодарі. Перша з них відбулася у серпні. Українські бійці ретельно готувалися до цієї спецоперації.
– У нас була поставлена задача: повернути під контроль України ядерну електростанцію. Тобто це було перше знайомство з водою, де у мене на той час досвіду не було з десантування. Я спілкувався з багатьма хлопцями з Сил Спеціальних Операцій, 73-го центру ССО, який спеціалізується на морських операціях. Консультувався з ними.
Також у нас був свій відділ, який займався з нами на етапі підготовки до цієї операції. Був підбір плавзасобів, тому що плавзасобів на той час дуже не вистачало. Можна сказати, що брали будь-які плавзасоби, готували їх і вже виходили тоді на воду. Ну і, звісно, тренування. У нас підготовчий етап тривав півтора місяці.
Дуже активно працювали водолази, які перевіряли дно
Була така ситуація, що в нас частина людей плавала на Wing – це такі гумові п'ятимісні човни. Частина людей – на радянських, здається, алюмінієвих катерах типу «Амур». Це просто рибальський моторний катер. У нас були десантні катери, типу Willard. Вони вже були з тяжким озброєнням. На ньому був кулемет Browning, гранатомет МК-19.
Поки у нас проводилися заняття з десантування, активно пропрацьовувалися передні краї противника за допомогою БПЛА. Всі півтора місяця проводилася якісна дорозвідка.
Дуже активно працювали водолази, які перевіряли дно умовних місць, що підходять для десантування, на наявність підводних мінних загороджень. Для того, щоб під час десантування не було ризиків для висадки. Проводилася якісна дорозвідка, уражалися ключові цілі противника.
«Працювала агентурна мережа»
«Боб» розповідає, що в окупованому Енергодарі на той час активно працювала агентурна мережа. Місцеві жителі надавали українським Силам оборони інформацію про місця розташування окупантів та їхньої техніки.
Намагалися на підготовчому етапі максимально виявити противника, нанести ураження в його тилові райони
– Розвідка – це основний компонент бойового забезпечення будь-якого підрозділу. Тобто вона завжди йде на першому місці. І як вона працює? Тобто розвідувальна інформація не може бути достовірною, якщо вона є тільки з одного джерела.
Під час війни ми беремо принаймні три джерела. От якщо у нас, наприклад, працює агент на території Енергодару і кажуть, що у нас скупчення військовослужбовців РФ в цьому будинку – ми туди направляємо БПЛА.
Плюс, якщо у нас до цього всього «б'ються пеленги», наприклад, через засоби радіоелектронної розвідки, то ця інформація являється достовірною і тоді вже на нього (скупчення військ РФ) скеровується вогневе ураження.
Ми намагалися на підготовчому етапі максимально виявити противника, нанести ураження в його тилові райони, по скупченню особового складу, по складах з боєкомплектом, по паливних складах.
Потім, наступний етап – проведення дорозвідки більшими групами. Тобто були такі, можна сказати, розвідувальні підрозділи, які заходили перші, робили такі маленькі плацдарми для висадки штурмовиків.
І вже третій етап – це був, власне, захід штурмових груп. Під час всього цього активно проводиться розвідка – цілодобово. Вона не припинялася просто. І нанесення вогневого ураження так само.
«Катери підривалися на мінах»
Українські військові, готуючись до висадки в Енергодарі, планували підготувати плацдарм, який би згодом використали у контрнаступі на Запорізькому напрямку. Передумови для таких планів були, згадує розвідник. Під час першої операції бійці висадилися біля Енергодару, але закріпитися там не змогли.
– Це була сукупність заходів. Ми ніколи не можемо на 100% бути впевненими, що все піде, як заплановано. При висадці в нас два катери підірвалися на протичовнових мінах. Через це вже потрібно було міняти точку (облаштування плацдарму), бо ми почали відступати. Почався відкат через те, що деякі плавзасоби були уражені.
Зрозуміли, що берег треба доперевірити, змінити точку, на яку ми будемо висаджуватися, і потім вже пробувати заходити по новій. Тому, що узбережжя було заміноване. І навіть при його перевірці це не дає 100% гарантії, що там все буде безпечно.
«Здолати інтелектом»
Коли окупанти зрозуміли, що українські військові висаджуються в Енергодарі, туди почали стягували численні сили й засоби, розповідає командир групи розвідки «Артану».
Зрештою, там розмістилися приблизно 7-9 тисяч російських військових, щоб унеможливити висадки українських бійців з метою деокупації ЗАЕС.
– Це була ціль навіть стратегічного рівня. Для російської армії це ядерний об'єкт. Будь-який ядерний об'єкт є стратегічною ціллю. Через це там перебували війська Росгвардії на той момент. Але коли саме почалася активна фаза, наприклад, перша висадка, туди РФ почала підтягувати більше своїх військ. Там вже були не тільки Росгвардія, там уже була регулярна армія РФ.
Вони (окупанти) так само проводять розвідку. Ми стикнулися з противником, у якого технічні засоби розвідки кращі, ніж в нас. Вони в них розвиваються. Це потужний ворог, і засобів у них значно більше, ніж у нас. Можна перемогти його тільки таким підходом, коли це буде все дуже-дуже-дуже добре сплановано.
Ми відпрацюємо всі моменти й всі питання і от тоді це може мати право на життя. Якщо цього не робити, то противник просто має величезну перевагу в техніці, артилерійських засобах, повітряних силах, тож його можна здолати тільки інтелектом.
Після цього українські бійці почали готуватися до наступних операцій. Одна з них була здійснена до села Іванівки, що поблизу Енергодара. Для російських військових це було неочікувано, пригадує «Боб».
Була ціль – провести вогневий наліт, знищити противника і піти звідти. Без спроб закріпитися там
– Туди була висадка, але там була ціль – провести вогневий наліт, знищити противника і піти звідти. Без спроб закріпитися там. Вони цього не очікували, тому що Іванівка на 10 кілометрів східніше Енергодару і власне у них основна концентрація (військ) була саме на місті Енергодар і на прибережній зоні Енергодару.
А у Іванівці на той момент знаходилось близько 40 військовослужбовців РФ. Задача полягала в тому, щоб провести розвідувальний наліт, по можливості взяти там якогось полоненого, але полонених взяти не вдалося. Провели просто розвідувальний наліт.
До цього ж були скеровані під висадку саме артилерійські засоби і місця накопичення, на яких ми очікували противника. Вони в принципі вже були розбиті на той момент артилерійськими засобами, їх майже не було. Близько 20 осіб РФ були знищені під час саме висадки в Іванівці.
Якщо брати загалом енергодарську операцію, то за весь час, я думаю, було знищено під два полки (окупантів).
У нас постійно працювала артилерія, реактивні системи залпового вогню по скупченнях (техніки або військ), виявляли цілі й постійно знищували їх.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
ЗАЕС – тепер фортеця окупантів
Третя висадка в Енергодарі була більш демонстраційною, каже «Боб». Російська армія на той час вже сконцентрувалася на узбережжі і усвідомлювала, що українські війська не залишають наміру висадитися біля Запорізької АЕС і повернути її під контроль України.
Ми не відмовляємося від своєї мети – деокупувати ядерну електростанцію
– Це був більш демонстраційний захід для того, щоб загалом відтягнути ще більше сили на цей напрямок. Мета була, досягнута – на Запорізькому напрямку були відведені війська противника у напрямку Енергодару.
Вони закріпилися на Енергодарі доволі-таки надовго. Навіть, коли ми поїхали з району, вони ще там знаходилися декілька місяців.
Ми показали, що ми сконцентровані, ми не відмовляємося від своєї мети – деокупувати ядерну електростанцію, ми надалі будемо продовжувати це робити. Також крім оцих трьох основних заходів (висадки військ в Енергодарі – ред.), які здійснював «Артан», у нас є ще ряд підрозділів, які там проводили невеликі операції.
Російські військові користуються тим, що на Запорізькій АЕС є підготовлені укриття, комплекс бункерних приміщень, а також інші добре укріплені об'єкти, каже військовий. Деокупувати ЗАЕС тепер можливо шляхом блокування логістики окупантів, а не прямим штурмом, додав він.
Є великі ангари для того, щоб приховати техніку. Є дуже багато місць, де можна безпечно розмістити особовий склад.
– Самі купольні споруди над реакторами, вони також добре укріплені. І власне, це, можна сказати, така маленька фортеця. Тобто туди пробратися буде дуже складно.
Взяти штурмом її також буде дуже складно. Тому що є комплекси підземних споруд. Є великі ангари для того, щоб приховати техніку. Є дуже багато місць, де можна безпечно розмістити особовий склад.
Ну, а власне сама ядерна станція – по ній не можна відкривати вогонь з важкого озброєння. Це сама велика проблема. Найефективніший спосіб брати такі об'єкти – просто позбавляти їх логістики.
Вже майже три роки окупаційна влада постійно звинувачує в обстрілах електростанції саме українських військових. Ось як прокоментував ці закиди командир групи розвідки «Артану».
– Все максимально просто. Пропаганда російська завжди працювала відмінно, це було ще з 2014 року продемонстровано. Ми не обстрілюємо свої об'єкти. Партнери (України) не схвалили б таких дій з обстрілювання об'єкта, до того ж ядерного. Тому звинувачування РФ – це просто пропаганда. Свідомо на такі заходи може піти тільки сама РФ. А пропаганда вже робить свою роботу.
Російська армія буде намагатися утримувати Запорізьку АЕС до останнього – допоки не буде ризику опинитися в оточенні, вважає військовослужбовець.
– Поки в них є логістика, поки в них є безперебійне живлення резервами на тому напрямку, вони звідти не підуть, це точно.
- За даними МВС України, пізно ввечері 3-го березня 2022 року до електростанції під'їхала колона з 10 одиниць російської бронетехніки та двох танків. Бій розпочався наступного дня – українські сили випустили протитанкові ракети. Натомість окупанти відкрили вогонь з важкої техніки. Офіційно вважається, що 4 березня – це перший день окупації Енергодара і Запорізької АЕС.
- Станом на зараз через відсутність гарантій безпеки з боку Росії Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) було вимушене відкласти ротацію своєї місії на контрольованій РФ Запорізькій АЕС, повідомило 5 лютого 2025 року Міністерство закордонних справ України.
- Українська сторона час від часу заявляє, що Запорізька атомна електростанція опиняється на межі блекауту через російські обстріли і як наслідок пошкодження ліній живлення. Також Київ заявляв, що російська армія використовувала ЗАЕС для зберігання військової техніки і дислокації своїх військовослужбовців.
Форум