Із перших днів великої війни Росія наражає на небезпеку ядерні об’єкти України: вперше в історії людства збройним шляхом були захоплені атомні електростанції. Попри те, що міжнародні угоди забороняють атаки на цивільні ядерні об’єкти, в перший день повномасштабного вторгнення Росія захопила непрацюючу Чорнобильську АЕС, а згодом обстріляла працюючі реактори Запорізької АЕС і окупувала станцію. З того часу найбільша в Європі атомна електростанція перебуває під контроем російської армії. На ЗАЕС, відзначають експерти, порушені всі принципи ядерної безпеки.
Загалом в Україні, внаслідок агресивних дій Росії, фіксують прольоти ракет над реакторами, їхнє падіння поблизу енергоблоків, збиття дронів біля атомних електростанцій і авірійне відключення від зовнішнього електроживлення АЕС через інтенсивні обстріли
Радіо Свобода зібрало хроніку найбільш значущих подій, що вказують якому ризику піддає Росія атомні об’єкти України, на яку небезпеку наражає цивільне населення Європи загалом.
Станом на 2021 в Україні працювали чотири АЕС: Запорізька атомна електростанція (6 енергоблоків), Рівненська атомна електростанція (4 енергоблоки), Південноукраїнська атомна електростанція (3 енергоблоки) та Хмельницька атомна електростанція (2 енергоблоки).
Чорнобильська АЕС, на якій сталася техногенна катастрофа у 1986 році, була виведена з експлутації у 2000-му році. Зруйнований вибухом 4-й енергоблок ЧАЕС, небезпечний через радіоактивне випромінювання, був накритий спеціальним конфайментом.
Запорізька АЕС
Найбільша атомна електростанція в Європі. Місто-супутник – Енергодар Запорізької області. Із 2022 року російські загарбники контролюють шість реакторів типу ВВЕР-1000.
Окупація. У ніч з третього на четверте березня 2022 року російські військові впритул наблизилися до ЗАЕС і почали обстрілювати станцію. Її захищав загін нацгвардійців, які дали бій. Обстріл транслювався у прямому ефірі через відеокамери на прохідній, а з системи оповіщення лунали слова «Припиніть стріляти по ядерному об’єкту! Ви ставите під загрозу безпеку всього світу!»
Обстріли зачепили перший енергоблок, адмінбудівлю, хімічний цех, пошкодили трубопроводи, які забезпечували опалення в Енергодарі. Загорілися будівлі лабораторно-побутового корпусу і навчально-тренувального центру: на щастя, повномасштабні тренажери, на яких навчається і підтримує кваліфікацію персонал, вціліли. Спершу окупанти не підпускали до станції пожежників.
Близько п’ятої ранку російські військові захопили кризовий центр, в якому чергували керівники. Оперативний персонал, який працював цієї ночі, тримали на станції майже три доби: росіяни не дозволяли провести ротацію працівників. Маючи обмежені запаси харчів, вони здійснювали складні перемикання на всіх енергоблоках під обстрілом і психологічним тиском.
Ескалація, пов’язана з російськими планами підключення ЗАЕС до енергомережі на окупованих територіях, охопила кінець липня – серпень 2022 року. У цей час російські військові, які контролюють станцію, регулярно порушували норми безпеки, фіксувалося розміщення вибухівки та військової техніки на території станції, відбувався тиск на персонал.
Знеструмлення. 25 серпня 2022 року вперше в історії станції ЗАЕС повністю відключилася від енергомережі через пошкодження ліній електропередач. До червня 2024 року станція втрачала живлення вісім разів.
Місія МАГАТЕ. 1 вересня 2022 року інспектори МАГАТЕ прибули на ЗАЕС. Приїзду місії передували інтенсивні обстріли. Українська влада заявляла, що Росія умисно обстрілювала коридори, якими інспектори мали дістатися до ЗАЕС. Через мінометний обстріл російськими військами спрацював аварійний захист і відключився 5-й енергоблок. Володимир Зеленський заявляв, що «Росія робила дуже багато цинічних речей, щоб обманути місію», зокрема окупанти примушували людей брехати представникам МАГАТЕ.
Відтоді на ЗАЕС постійно присутні експерти агентства.
Зупинка експлуатації. 11 вересня 2022 року всі енергоблоки переведені у стан зупину: відтоді жоден з них не генерує електроенергію.
«Крадіжка» станції. 5 жовтня 2022 року Володимир Путін доручив російському уряду прийняти у федеральну власність об'єкти ЗАЕС. В українській владі це назвали «міжнародним рейдерством».
Підрив Каховської ГЕС. 6 червня 2023 року російська армія підірвала греблю Каховської гідроелетростанції і таким чином зруйнувала Каховське водосховище, вода з якого використовувалася для охолодження енергоблоків. Оскільки реактори на той час вже були зупинені, потреби у воді для ЗАЕС були невеликі. Однак без достатньої кількості води станцію неможливо запустити на потужність.
Обстріли. Відбуваються постійно від початку окупації: за цей час були зафіксовані, як влучання у майданчик поруч із cховищем відпрацьованого ядерного палива, так і обстріли дронами. Росія звинувачує в них Україну.
Деградація обладнання. За час окупації на станції не проводилося жодних регламентних робіт, планових ремонтів, випробувань, необхідного технічного обслуговування, що негативно відбивається на ядерній безпеці.
Деградація персоналу. Раніше на станції працювало близько 11 тисяч співробітників, за останніми даними лишилося менше 3 тисяч: багато людей виїхало або відмовилося працювати з ворогом. Відомі численні випадки катування росіянами українських працівників. До того ж на АЕС мають право працювати лише фахівці, які отримали ліцензію від українського регулятора. З 1 лютого 2024 року окупаційна влада перестала допускати до робочих місць український персонал, який не підписав контракти з «Росатомом».
План перезапустити станцію. 14 травня 2024 року російський уряд подав до МАГАТЕ план перезапуску ЗАЕС. Щоб постачати воду на станцію з русел Дніпра, росіяни планували збудувати велику насосну станцію. Експерти відзначали, що це – надзвичайно ризиковано і порушує протоколи ядерної безпеки. До того ж «Росатом» не має законних повноважень експлуатувати ЗАЕС, адже вона є власністю України. Також російська сторона не має достатньої кількості кваліфікованих працівників, які могли б працювати на ЗАЕС.
28 травня МАГАТЕ і «Росатом» дійшли згоди, що перезапуск ЗАЕС «неможливий за нинішніх умов».
Чорнобильська АЕС
Не генерує електроенергію. До аварії 1986 року на потужності працювали чотири енергоблоки. Після вибуху на четвертому над ним звели ізоляційну споруду – об’єкт «Укриття», а у 2016 році її накрили новим конфайнментом.
Останній енергоблок зупинили у 2000 році, однак остаточне виведення з експлуатації станції розраховане на сто років. Зараз на проммайданчику ЧАЕС розташовані два сховища відпрацьованого ядерного палива. Перше – мокрого типу (в ньому паливо охолоджується в контейнерах за допомогою води). Незадовго до початку вторгнення збудували і ввели в експлуатацію сховище сухого типу.
Нині «чорнобильська зона» – це заповідник, де працюють науковці: проводять досліди та розвивають проєкти. Там розташовані центральна екологічна лабораторія, Інститут проблем безпеки АЕС. Місто-супутник – Славутич, де мешкають працівники станції.
Понтонний міст. 16 лютого 2022 року російські військові перекинули понтонний міст через Прип'ять у Білорусі, з якою Україна ділила територію Чорнобильської зони відчуження. Супутникові знімки вказували, що перша активність зі скупченням техніки на цьому місці почалася 10 лютого, а аналітики припускали, що міст може використовуватися для перекидання російських військових на територію України через зону ЧАЕС. За два дні міст зник.
Окупація. Через зону відчуження російська армія йшла на Київ. 24 лютого окупанти захопили ЧАЕС: під їхнім контролем опинилися сховища відпрацьованого ядерного палива СВЯП-1 та СВЯП-2, новий безпечний конфайнмент об’єкта «Укриття» та три непрацюючі енергоблоки. На момент захоплення на території станції перебувало понад 300 людей: персонал спостерігав через монітори, як станцію захоплюють «чорні чоловічки». У заручниках опинилися працівники станції, медики, сталкери і Національна гвардія, яка охороняла ЧАЕС. Зміна, яка чергувала, майже місяць жила всередині АЕС – залізничне сполучення, яким працівники добиралися до станції, проходило через Білорусь, а мости поблизу ЧАЕС були підірвані, тому провести ротацію персоналу було неможливо.
Втрата даних з систем моніторингу. 8 березня МАГАТЕ повідомило про втрату зв’язку з системами моніторингу на ЧАЕС.
Знеструмлення. 9 березня через військові дії ЧАЕС була повністю знеструмлена. Станція була заживлена по одній високовольтній лінії, інші дві перебили російські обстріли. Вимкнулася високовольтна лінія 750 кВ «ЧАЕС – Київська». Без електропостачання залишилися всі ядерні об’єкти і місто Славутич. Увімкнулися аварійні генератори, але кількість палива для їхньої роботи була обмеженою. Енергетикам потрібно було полагодити високовольтної лінії, інакше існував ризик зростання температури в басейнах витримки із відпрацьованим ядерним паливом. Вони потребують постійного охолодження, за його відсутності може виникнути паріння і радіоактивні речовини потраплять у довкілля. Також важлива постійна вентиляція нового безпечного конфайменту і підтримання в ньому тиску, нижчого за атмосферний – щоб запобігти виходу радіоактивних речовин за його межі.
Певний час ремонтники не могли дістатися до станції через стрілянину з російського боку, «Укренерго» просило про організацію зеленого коридору. Електропостачання вдалося відновити 13 березня, а на наступний день лінію, яка живить ЧАЕС та Славутич, знову пошкодили окупанти.
Ротація персоналу. 20 березня вдалося змінити персонал і евакуацію людей, які перебували на території окупованої станції. На ротацію вирушили 46 добровольців-працівників станції. Людей вивозили і доставляли човнами.
Мілітаризація ЧАЕС. Під час окупації ЧАЕС російські військові ігнорували застереження: зберігати значну кількість боєприпасів в безпосередній близькості від АЕС, транспортний коридор загарбників проходив через місто Прип’ять – в кількох сотнях метрів від ізоляційних споруд атомної станції. Також вони використовували старі та некондиційні боєприпаси – це підвищує ризик їхньої детонації. Від руху важкої техніки у повітря піднявся радіоактивний пил і системи моніторингу фіксували перевищення радіоактивного фону.
Також росіяни облаштували окопи на території урочища Рудий ліс (території, з якої зняли найзабрудненіший шар ґрунту і захоронили його в іншій частині Зони).
Звільнення ЧАЕС. 31 березня 2022 року росіяни почали покидати станцію. Під час виходу вони розграбували приміщення, викрали техніку, розграбували дві дослідницькі лабораторії, офіси та лабораторію Інституту проблем безпеки АЕС: звідти вивезли комп’ютери, оргтехніку, знищили лабораторне обладнання та вимірювальні пристрої. Також зникли деякі зразки радіоактивних розчинів та калібрувальні джерела.
2 квітня 2022 року на станції підняли український прапор. Вокаліст Євген Сосновий заспівав гімн у гучномовець.
Виходячи із ЧАЕС, росіяни взяли у заручники нацгвардійців, які несли службу на станції. Станом на 26 квітня 2024 року в російському полоні перебувало 103 захисників, які обороняли ЧАЕС. Під час обміну 31 травня до України повернулися 14 нацгвардійців.
Місія МАГАТЕ. Щоб стежити за станом ядерної безпеки під час війни, МАГАТЕ створило місії на кожній українській АЕС. На ЧАЕС інспектори почали працювати 18 січня 2023 року.
Хмельницька АЕС
Наймолодша українська атомна електростанція. У роботі – два реактори типу ВВЕР-1000.
Втрата підключення до енергомережі через обстріли. 15 листопада 2022 року. Через російський ракетний удар станція втратила доступ до енергомережі на понад 9 годин. Усі чотири лінії станції поступово відключалися. Для резервного живлення увімкнули дизель-генератори. Два реактори вимкнулися – через це уповільнилася подача живлення. Станція відновила живлення через дві запасні лінії, але одна з цих знову була тимчасово втрачена.
Блекаут. Масована російська атака 23 листопада 2022 року призвела до повного знеструмлення всіх блоків. Через зниження частоти в енергосистемі на станції спрацював аварійний захист: енергоблоки автоматично вимкнулися. Певний час вони працювали у проєктному режимі і не генерували електроенергію.
Місія МАГАТЕ. Щоб відслідковувати стан ядерної безпеки під час війни, МАГАТЕ створило місії на кожній українській АЕС. 23 січня 2023 року експерти почали працювати на майданчику ХАЕС. Вони моніторять ядерну та радіаційну безпеку, тримають зв’язок з МАГАТЕ щодо потреб станції.
Збиття дронів поблизу станції. 25 жовтня 2023 року. В п’яти і 20 кілометрах від станції збили ворожі «шахеди»: внаслідок вибуху пошкодилися вікна в адміністративно-побутовому і лабораторно-побутовому корпусах. Руйнування були і в місті-супутнику Нетішині та сусідній Славуті.
Рівненська АЕС
У роботі – два енергоблоки типу ВВЕР-440 і два – ВВЕР-1000. Місто-супутник – Вараш. Знаходиться найближче до кордону з Білоруссю: по прямій від кордону до АЕС – приблизно 60 кілометрів.
Втрата підключення до енергомережі через обстріли. 15 листопада 2022 року станція втратила підключення до лінії електропередач напругою 750 кВ. Через це РАЕС знизила потужність, а один блок автоматично відключився. 16 листопада станція збільшила потужність одного з енергоблоків, щоб продовжити подавати електроенергію в мережу. Інцидент стався через день після того, як МАГАТЕ оголосило, що направить на всі українські АЕС місії з ядерної безпеки.
Блекаут. Масована російська атака 23 листопада 2022 року призвела до повного знеструмлення всіх блоків. Через зниження частоти в енергосистемі на станції спрацював аварійний захист: енергоблоки автоматично вимкнулися. Певний час вони працювали у проєктному режимі і не генерували електроенергію.
Місія МАГАТЕ. Щоб відслідковувати стан ядерної безпеки під час війни, МАГАТЕ створило місії на кожній українській АЕС. На Рівненську інспектори прибули 18 січня 2023 року і відтоді безперервно працюють на ній.
Затримка диверсанта. 11 січня 2024 року СБУ затримала громадянина Білорусі, який за вказівкою «куратора» приїхав до анкерної опори Рівненської АЕС і хотів встановити там GPS-трекери, щоб навести російський БпЛА. Суд визнав його винним і засудив на 15 років.
Південноукраїнська АЕС
У роботі – 3 енергоблоки ВВЕР-1000. Працює в складі Південноукраїнського енергокомплексу. До квітня 2022 року називалася Южно-Українською. Розташована приблизно за 200 кілометрів від лінії фронту на півдні. Місто-супутник – Южноукраїнськ, Миколаївської області.
Бої за Вознесенськ. Тривали з 2 до 15 березня 2022 року. Місто знаходиться за 32 км від ПАЕС. Завдяки успіху українських військовослужбовців атомну електростанцію вдалося втримати.
Прольоти російських ракет над реакторами станції. Російські ракети пролітали критично низько над майданчиком станції 16 квітня, 5 червня 2022 року, 18 лютого 2023 року.
Падіння ракети біля реакторів. Вночі 19 вересня 2022 року російські війська обстріляли ПАЕС: ракета впала за 300 метрів від ядерних реакторів. Ударна хвиля пошкодила будівлі АЕС і розбила понад 100 вікон. Відключився один із гідроагрегатів Олександрівської ГЕС, яка входить до складу Південноукраїнського енергокомплексу, і три високовольтні лінії електропередач.
Блекаут. Масована російська атака 23 листопада 2022 року призвела до повного знеструмлення всіх блоків. Через зниження частоти в енергосистемі на станції спрацював аварійний захист: енергоблоки автоматично вимкнулися. Певний час вони працювали у проєктному режимі і не генерували електроенергію.
Місія МАГАТЕ. Щоб відслідковувати стан ядерної безпеки під час війни, МАГАТЕ створило місії на кожній українській АЕС. На ПАЕС вона запрацювала 17 січня 2023 року. До цього інспектори МАГАТЕ перевіряли ПАЕС 24 червня 2022 року.
Форум