В Україні від січня набув чинності закон, згідно з яким використання касових апаратів стає обов'язковим для фізичних осіб-підприємців, які проводять розрахункові операції. В перший же тиждень роботи після нововведень підприємці почали нарікати на збій в системі програмного забезпечення, що заважає проведенню платежів. Через це представники бізнесу побоюються штрафів податкової. Як впливає новий закон на діяльність малого бізнесу в містах Приазов’я? На які проблеми скаржаться місцеві підприємці? Про це говорили з власниками бізнесів у Херсоні та Бердянську в ефірі програми «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.
В Україні зареєстровано близько 2 млн ФОПів, з яких 1,5 млн працюють за спрощеною системою оподаткування. За оцінками Державної податкової служби, касовий апарат знадобиться 10% або 150 тисячам підприємців, з яких понад 50 тисяч уже використовують реєстратори розрахункових операцій.
Закон про обов’язкові касові апарати для ФОПів мав набути чинності ще 1 січня 2021 року. Проте в грудні 2020 року через пандемію коронавірусу та на тлі протестів ФОПів народні депутати відтермінували обов’язковість РРО/ПРРО (реєстраторів розрахункових операцій/ програмні реєстратори розрахункових операцій – ред.) на один рік.
«Гірше, ніж цей рік, ще не було»
Власниця кав’ярні у Херсоні Катерина Чечель в ефірі програми розповіла, що встановити касовий апарат достатньо проблематично: «У грудні ми почали тестувати декілька програм, які зараз дають певні служби. Вони зависали, особливо в кінці року».
Попри всі труднощі, вона все ж підтримує таке нововведення.
«Зараз ми перебуваємо у підвішеному стані. Заклад працює. Ми приймаємо як готівковий, так і безготівковий розрахунок. Ми працюємо з виписаними чеками, печатками – так ми намагаємося виходити зі становища. Як приватний підприємець та громадянин, я за РРО. Це виведення багатьох підприємців із сірої зони та введення їх в правильну роботу», – наголошує Чечель.
Деякі підприємці закривають свій бізнес через додаткові складнощі та нерозуміння механізму роботи з РРОКатерина Чечель
Разом з цим, за її словами, на практиці виходить так, що деякі підприємці закривають свій бізнес через додаткові складнощі та нерозуміння механізму роботи з РРО.
Катерина Чечель стверджує, що зверталася до Податкової за роз’ясненнями: «Я писала письмове звернення. Мені на нього ще не відповіли, термін дозволяє. В усній формі дали таку відповідь, що поки не можуть роз’яснити всі моменти».
Натомість підприємиця наголошує на тому, що малий «бізнес і без того страждає» від наслідків пандемії COVID-19: «Ми переживаємо карантин, ми продовжили працювати в умовах карантину, але про це якось ніхто не думає».
Катерина Чечель займається власною справою близько семи років і кожного року, каже вона, лунає фраза «Гірше, ніж цей рік, ще не було». Однак підприємиця зазначила, що останній рік б’є всі можливі рекорди.
«З початком пандемії багато хто закрив свій бізнес, люди втратили робочі місця, відповідно зупинилася виплата податків. Підсумок один – закрилися. Цей рік був ще важчим. Через те, що від підприємців держава вимагає все більше», – зазначила Катерина Чечель і зізналася, що все частіше думає про рентабельність власного бізнесу.
Чи лякають нововведення новачків?
Роман Амелякін, який очолює Центр підтримки та розвитку малого та середнього бізнесу Маріуполя, каже, що місцеві підприємці стикнулися з такими ж проблемами, як і підприємці інших міст України.
«По-перше, треба з усім розібратися. По-друге, не в усіх є обладнання, яке підтримує відповідне програмне забезпечення», – зазначає Амелякін.
Він також наголошує, що ці прилади треба кодувати та реєструвати у Податковій, яка, каже він, зазнає додаткового навантаження.
«Більшість підприємців очікувала ще одного відтермінування введення цих правок. Зараз робота підприємців нормалізується, але треба обладнання та розібратися із програмним забезпеченням», – підсумовує експерт.
Складність нововведення на собі відчули дрібні виробники та невеличкі непродуктові крамниці – так званий малий та мікробізнесРоман Амелякін
Найбільше, за словами Амелякіна, складність нововведення на собі відчули дрібні виробники та невеличкі непродуктові крамниці – так званий малий та мікробізнес. Але голова Центру підтримки МСБ зазначає, що наразі не стикався з випадками штрафів.
«Підприємці кажуть, що поки не було навіть перевірок. Це можна пояснити тим, що і сервера Податкової не дуже добре працювали, і святкові дні були. Я вважаю, найближчим часом почнуться перевірки та перші штрафні санкції», – прогнозує Амелякін.
На його думку, на стан діючого бізнесу нововведення суттєво не вплинуть. Однак те ж саме не можна сказати про людей, які тільки планують відкрити власну справу.
«Стосовно нового бізнесу є побоювання, що це стане на заваді тим, хто тільки намагається відкрити власну справу. Це може їх налякати», – додав експерт.
Однак власника кафе у Бердянську Микиту Смаковського не налякав навіть розпал пандемії. В ефірі «Новин Приазов’я» він розповів, що відкрив свій заклад за кілька днів до оголошення червоної зони у Бердянську. В своєму кафе він працює шеф-кухарем. Не налякали підприємця і нововведення стосовно реєстрації розрахункових операцій.
«Я розумів, що до цього йде та від початку будував систему на програмі обліку, яка автоматично підключається до РРО. Для нас головне – все чесно показувати, вказувати коди акцизних товарів, все правильно вносити в базу, правильно пробивати та списувати. До Податкової це надсилається в онлайн-режимі», – сказав він.
Встановлення до 10 тисяч нових РРО щоденно
Народний депутат України, голова комітету з питань податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив в ефірі «Новин Приазов’я», що «переважна кількість ФОПів і переважна кількість іншого бізнесу вже має РРО».
«Динаміка дуже позитивна, щодня люди встановлюють по 8-10 тисяч нових РРО. Якщо динаміка і далі буде такою, то до кінця місяця встановлять абсолютно всі. Процес фіскалізації, тобто встановлення програмних або стаціонарних РРО в Україні врешті-решт відбувся за 15 років, як ми йдемо цим шляхом. Прийшли до логічного завершення», – наголосив голова комітету Верховної Ради.
Данило Гетманцев визнав, що наприкінці 2021-го – на початку 2022 року, дійсно, був збій в програмній системі, на який нарікали підприємці.
Жодних проблем немає і сервери Податкової вже працюють без збоюДанило Гетманцев
«Але це питання вже вирішено, воно вже закрито, жодних проблем немає і сервери Податкової вже працюють без збою, і програмні РРО у 13 провайдерів працюють без збою, як і стаціонарні РРО. Більше того, ми спеціально в законі передбачили можливість працювати в офлайні для програмного РРО, якщо немає інтернет-зв’язку. Тому кілька годин можна працювати в офлайні та видавати чеки без зв’язку з Податковою», – запевнив голова профільного комітету.
На питання, чи будуть вже застосовуватися штрафи за невстановлення РРО, Гетманцев відповів, що «штрафні санкції застосовуються вже зараз».
Водночас, за його словами, депутати планують ухвалити рішення, згідно з яким штрафи послаблять для тих підприємців, які встигнуть зареєструвати РРО до 1 лютого.
«Вони (підприємці – ред.) будуть мати ще певний термін, аби довчитися. Хоча давайте будемо відверті, аби навчитися працювати з РРО – було 2,5 роки», – додав Гетманцев.
Сума штрафу за порушення застосування РРО залежить від кількості незаконних розрахунково-касових операцій: перша – 100% від суми чека, друга та наступні – 150% від суми чека.
Зараз податківці уповноважені перевіряти використання РРО і штрафувати підприємців у разі виявлення порушень. Передбачається, що такі заходи сприятимуть підвищенню загального рівня податкової культури та захисту споживачів за рахунок поетапного розширення фіскалізації розрахункових операцій та запровадження інноваційних технологічних рішень у вигляді програмних реєстраторів розрахункових операцій як альтернативи класичним РРО. Функцію програмного РРО зможе виконувати будь-який пристрій (комп’ютер, планшет, смартфон), на який встановлено відповідне програмне забезпечення.
Програмний РРО від Податкової можна скачати на смартфон, комп’ютер або інший пристрій, який має операційну систему Android чи Windows і під’єднаний до інтернету.
Критики обов’язкової фіскалізації бізнесу фізичних осіб-підприємців, зокрема, представники руху #SaveФОП зауважують, що проблема безкоштовних РРО – нібито обмеженість кількості позицій, які можна занести в «касовий апарат у смартфоні». Водночас не всі ФОПи мають смартфони. Також деякі підприємці, які займаються торгівлею, наприклад, на ринках, позбавлені доступу до електрики, тому смартфони у них розряджаються.
Акція SaveФОП у Києві: «Знищення мікробізнесу – причина міграції» (фотогалерея)
