Росія залишається головним центром поширення операцій з інформаційного впливу в мережі Facebook. Її операції спрямовані головним чином проти США та України. Але Україна, згідно зі звітом, є не лише серед головних жертв дезінформаційних кампаній в мережі Facebook, а і серед головних країн походження скоординованих кампаній, спрямованих на просування політичних меседжів. Про це Facebook повідомив у середу у своєму звіті. Чи в Україні почали переймати досвід Москви?
Про що мовиться у звіті?
У звіті Facebook сказано, що Росія залишається світовим лідером у виробництві дезінформації, або як каже мережа, операцій із впливу, спрямованих на втручання до інших країн. Переважно цілями її закордонних операцій, окрім США та України, є Велика Британія, Лівія та Судан. На другому місці опинився Іран, який так само, як і Росія, веде державну пропаганду і використовує для цього підконтрольні державі ЗМІ.
Цілі російських спецоперацій не нові – це США, де Росія намагалася вплинути на президентські вибори 2016 року, і Україна, проти якої Москва веде дезінформаційну кампанію вже майже десятиліття.
Новим є те, що Facebook говорить, що тепер охочих вплинути на поведінку користувачів соцмережі стало більше, їхні операції організовані вже не лише державними структурами (крім диктаторських та авторитарних режимів), і спрямовані вони не так за кордон, як на внутрішній ринок.
Тож третє, четверте і п’яте місця у цьому списку належать, відповідно, М’янмі, США та Україні. Але якщо в азійській диктатурі, де нещодавно стався військовий путч, інформаційними спецопераціями займаються армійські чи військові структури, то в США та Україні – недержавні агенти. У США – маргінальні та конспіративні політичні сили і медіа, а в Україні – PR-агенції та політичні партії.
Звіт підсумовує 150 дезінформаційних операцій, які як заявляє Facebook, він розкрив у більш ніж 50 країнах з 2017 року.
Чому Facebook почав публікувати звіт про боротьбу з дезінформацією?
Того року Facebook почав діяти, бо соцмережу почали звинувачувати, що вона закриває очі на величезні операції впливу, які проводили російські служби, пов’язані з Кремлем. На соцмережі почали тиснути громадськість і політики, коли з’ясувалося, що російські спецслужби ведуть широкомасштабну кампанію з проникнення в соціальні мережі під час президентських виборів у США 2016 року.
Зокрема, напередодні президентських виборів у США російське «Агентство інтернет-досліджень» піддало політичній дезінформації 126 мільйонів користувачів платформи.
Тоді критики звинувачували Facebook у тому, що він зацікавлений у тому, щоб люди витрачали на ньому якомога більше часу. А дезінформація, наголошують фахівці, допомагає цій меті, бо викликає емоції та провокує тривогу.
«Facebook був створений і працює як платформа для маніпулювання людською свідомістю у величезному масштабі»», – вважає Франтішек Врабел, голова чеської компанії аналізу великих даних Semantic Visions. Він та його дослідники виявили, зокрема, що російське захоплення Криму готувалося в інформаційній сфері ще за два роки до подій 2014 року.
Але відреагував Facebook вже тоді, коли справа стосувалася американських президентських виборів, і почав виявляти і протидіяти «політичним акторам», які прагнуть маніпулювати публічними дебатами на платформі Facebook.
У 2017-му Facebook помітив, що 100% російської дезінформації на його платформі йшло на зовнішній ринок. Але з часом російська дезінформаційна машина почала працювати і на внутрішній ринок, і поєднувати з операціями на зовнішньому. Поступово кількість операцій, розрахованих на внутрішній ринок, зростала, і у 2020 році становила понад половину всіх операцій впливу, ще 30% припадало на зовнішній ринок, а 19% можна вважати змішаними операціями.
У Росії було знайдено 27 мереж, серед них – ті, що створювали російське «Агентство інтернет-досліджень» (ІРА) та організації, пов’язані зі структурами бізнесмена Євгена Пригожина, якого називають «кухарем Путіна» і який з кінця 2016 року перебуває під персональними санкціями США.
То і Україна тепер також серед джерел дезінформаційних кампаній?
Україна, як і раніше, залишається мішенню операцій впливу з використанням соцмереж, мовиться у звіті. Facebook навіть говорить, що на початку 2020 року він зірвав російську військову операцію, націлену на Україну, коли на його платформі було створено фейкові профілі людей, що видавали себе за журналістів. Ці нібито журналісти намагалися безпосередньо зв’язуватися та впливати на політиків та впливових людей.
Що стало новим у звіті – так це твердження, що Україна входить і до п’ятірки країн, які продукують найбільше випадків координованої неавтентичної поведінки, тобто операцій впливу, які спираються на фейкові акаунти, які дають можливість приховати того, хто намагається вплинути на поведінку користувачів соцмережі, і мету спецоперацій. У звіті мовиться, що Facebook виявив в Україні 8 дезінформаційних мереж, до яких входять фірми зі зв'язків з громадськістю та політичні партії.
Ці операції, на відміну від російських, спрямовані на внутрішній ринок. Facebook пояснює це тим, що з часом і в інших країнах почали вчитися на російському прикладі та розпочали свої дезінформаційні операції у власних країнах.
На початку травня 2021 року компанія Facebook повідомила про те, що у квітні вона видалила 105 профілів у своїй соціальній мережі, 24 сторінки і п’ять акаунтів в Instagram, які походили або були націлені на Україну, які були пов’язані із владною в Україні партією «Слуга народу».
Менеджерка Facebook із публічних політичних питань в Україні Катерина Крук повідомила, що, окрім підтримки партії і президента, мережа займалася критикою опозиційних партій і політиків, зокрема Петра Порошенка та Віталія Кличка. За її словами, за час свого недовгого існування мережа витратила понад 200 тисяч доларів на онлайн-рекламу.
Також Facebook заявив, що видавлив 477 облікових записів, 363 сторінки, 35 груп та 29 облікових записів в Instagram, які виникли в Україні та націлені на неї, на підставі підказки Федерального бюро розслідування США. Facebook розслідував зв’язки та діяльність в мережі суб’єктів та осіб, санкціонованих Міністерством фінансів США – Андрія Деркача, Петра Журавля та медіа-структур, пов’язаних з Begemot-media, а також політичних консультантів, пов’язаних з українськими політиками Володимиром Гройсманом та Олегом Кулінічем.
У січні 2021 року компанія Facebook повідомляла, що закрила в Україні десятки профілів, пов’язаних із партією Петра Порошенка та іншими організаціями.
Усі названі політичні сили відкидали свій зв’язок з закритими акаунтами і звинувачували політичних противників у спробах дискредитації.
Знаючи, чиї інтереси обстоюють ці організатори кампаній в Україні, можна припустити, що вони лише видають себе за українських акторівЛюбов Цибульська
Керівниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики Любов Цибульська каже, що, читаючи новий звіт Facebook, дійсно може скластися враження, що і українці включилися у гру в дезінформацію у соцмережах, хіба що, на відміну від Росії, діють не державні органи, а приватні та партійні структури.
Однак, на її думку, це враження хибне, адже українські «армії тролів» націлені не так на просування комерційних чи політичних інтересів, як на те саме, що і їхні «російські родичі» – підрив внутрішньої стабільності в Україні, і, швидше за все, роблять це за російські ж гроші.
«На відміну від Росії, де ми знаємо, що за цими кампаніями стоять або прямо державні інституції, або актори, афілійовані з Кремлем, в Україні йдеться про PR-агентів та політичні партії. Але джерела фінансування цих кампаній в Україні залишаються в тіні. І, знаючи, чиї інтереси обстоюють ці організатори кампаній в Україні, можна з великою долею впевненості припустити, що вони лише видають себе за українських акторів, а насправді є продовженням російських інформаційних операцій проти України», – каже Цибульська.
Дезінформаційні кампанії «стають меншими, більш націленими» та поява комерційних «кампаній на замовлення»
Історично, як каже звіт Facbook , операції впливу проявлялися у різних формах: від прихованих кампаній, які покладалися на фальшиві ідентичності, до відкритих, контрольованих державою дій ЗМІ, які використовують автентичні та впливові голоси для просування повідомлень, які можуть бути або можуть не бути хибними.
Протягом останнього часу фахівці Facbook помітили, що операції з впливу почали проводити комерційні суб'єкти – засоби масової інформації, компанії з маркетингу та зв'язків з громадськістю, а ринок розширився. Такі операції були помічені в М'янмі, США, Філіппінах, Україні, ОАЕ та Єгипті. Деякі з цих операцій були внутрішніми і просували інтереси внутрішніх політичних угруповань, а інші пропонували послуги на експорт. Тож ці послуги стають доступнішими для тих, хто має менше ресурсів або нерозвинену інфраструктуру для проведення власних кампаній з інформаційного впливу.
«Все почалося як елітний вид спорту, але зараз ми бачимо, що все більше і більше людей бере участь у грі», – прокоментував свій звіт керівник відділу безпекової політики Натаніель Глейхер у розмові з Washington Post. На його думку, нині ці операції більше нагадують операції впливу, що проводились до соціальних мереж, «більш вузькі, цілеспрямовані, дорогі, трудомісткі та з меншим рівнем успіху».
Для успіху, скажімо, в Америці російським агентам було потрібно знаходити носіїв мови, в Україні вони пішли шляхом пошуку більш цільової аудиторії для маніпулювання, мовиться у звіті. Обидва підходи Росія застосувала потім у США для дезінформаційної операції, коли для представлення сфабрикованих новин були найняті справжні журналісти, але під фальшивим приводом.
Як каже звіт, менші, цілеспрямовані операції намагаються імітувати справжні голоси та кооптувати реальних людей для посилення своєї діяльності.
«Такі націлені операції стають дедалі помітнішими, – говорить Любов Цибульська. – Днями британська Guardian та низка французьких ЗМІ опублікували повідомлення про те, що місцеві PR-агенції, пов’язані з Росією, пропонували їм плату за поширення негативної інформації про вакцину від коронавірусу компанії Pfizer. Тобто можна сказати, що це ж місцеві, і Росія тут формально ні при чому, але керівники цієї загадкової агенції були, за повідомленнями, з Москви і джерела фінансування цих скоординованих операцій впливу, найімовірніше, так само звідти».
Що Facebook робить для протидії?
Серед форм боротьби, які застосовує Facebook, – позначення державних ЗМІ, щоб люди могли знати, хто стоїть за вмістом, який вони бачать, і самі судити про його надійність. Також, коли Facebook бачить спроби обманути його системи, він попереджає, знижає рейтинг та вилучає контент.
«Ці зусилля змусили акторів змінити свою тактику. Вони – часто безуспішно – відходять від основних платформ і підвищують оперативну безпеку, щоб залишатися недосяжними для радарів», – мовиться у звіті.
Вони прекрасно «переїхали» у Viber, Telegram. У Facebook такі дезінформаційні кампанії стають занадто помітнимиЛюбов Цибульська
Любов Цибульська говорить, що, звичайно, таких масових кампаній, як були в 2015-2016 році, у Facebook уже немає, але не тому, що ті, хто використовує соцмережі для організації впливу, відмовилися від своїх намірів.
«Вони прекрасно «переїхали» у Viber, Telegram, на інші платформи, де немає модерації, де є можливістьдіяти анонімно, створювати і багато акаунтів і приватні групи і там поширювати будь-який контент, який сама платформа ніяк не буде контролювати. У Facebook такі дезінформаційні кампанії стають занадто помітними – люди звертають увагу. А в якомусь «мамському чатику» чи «сусідському», це вже ніяк не промоніторити, і поскаржитися на такі меседжі нема кому», – каже Цибульська.
Facebook наголошує, що такі скоординовані зусилля стали складнішими та дорожчими в останні роки, але їхні оператори продовжують намагатися впливати на велику кількість людей, адже такі операції виявили себе ефективними.
Любов Цибульська додає, що нічого дивного в цьому немає, бо Росія «відкрила скриньку Пандори».
«Росія показала всім авторитарним режимам, що можна дестабілізувати іншу країну, навіть не нападаючи на неї військово. Бо, крім американських виборів, ми бачили російські спецоперації під час французьких виборів, референдум в Каталонії, «брекзит», тепер бачимо атаки проти вакцин. У Росії активно вчиться Китай, Іран, про який у звіті згадується», – говорить Цибульська.
Український досвід боротьби з дезінформацією Facebook використовує – віднедавна він співпрацює з українськими недержавними проєктами Stopfake та Vox-check, які перевіряють інформацію та позначають її як неправдиву. Але з державою, не лише з українською, як каже Цибульська, соцмережі співпрацювати не люблять.
Ми пояснюємо, як працює російська дезінформаційна машина, проводимо її деконструкцію. А закривати чи видаляти – це поза нашими повноваженнямиЛюбов Цибульська
«Вони не хочуть жодних обмежень з боку держав, тому намагаються самі щось робити. І насправді, – каже Цибульська, – в них є ті інструменти, які для цього потрібні – вони за допомогою своїх алгоритмів можуть побачити скоординовані дії, і ця скоординована неавтентична поведінка, як вони її називають, і викликає увагу та реакцію з їхнього боку».
Щодо нового українського Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, то він на роботу соцмереж може вплинути хіба за допомогою освіти і комунікації.
«Ми пояснюємо, як працює російська дезінформаційна машина, в тому числі у соцмережах, ми проводимо її деконструкцію. А закривати чи видаляти – це поза нашими повноваженнями», – говорить Цибульська.
