У Сполученому Королівстві вже три роки перебувають українські моряки – вони базуються у місті Портсмут. На місцевій військово-морській базі перебуває два кораблі українських ВМС – «Чернігів» і «Черкаси». Журналісти проєкту Донбас Реалії української служби Радіо Свобода вийшли разом із ними у море, поспілкувалися із моряками, які пояснили, чому колишні британські кораблі важливі для розвитку українського флоту та держави і які завдання вони зможуть виконувати.
Гумовий човен лише злегка погойдує на морських хвилях, коли він підходить впритул до борту більшого корабля. Наприкінці зими в Англійському каналі – між Сполученим Королівством і Францією, – майже штиль. Моряки через борт подають канатну драбину і вже невдовзі Олександр, один із членів корабля, проводить невелику екскурсію 50-метровим бортом:
«Це протимінний корабель «Чернігів» типу Sandown...Раніше ці кораблі входили до флоту Великої Британії. Він називався Grimsby. Він приймав участь в багатьох операціях – в 1999 році спущений на воду. Корабель дуже гарний – враховуючи взагалі його характеристики, технічні дані і необхідність для нашої країни»
Олександр веде нас вузькими коридорами корабля, і виводить на ют – тобто ніс корабля. Тут стоїть головна гармата калібром 30 мм.
У своїй розповіді моряк багато говорить про побутові речі: великий камбуз (кухня), окрема пральня, особистий простір. І пояснює, чому усе це важливо:
Не так буде все, як хочуть росіяниВолодимир, командир корабля «Черкаси»
«Ми проживаємо тут уже три роки. І три роки проживати на кораблі – взагалі це важко. Тому що ми весь час в одному колективі, в одному, можна сказати приміщенні, але за рахунок того, що тут вони зробили окремі кают-компанії, їдальні команди, офіси, каюти. Я на кораблях уже 9 років. І з тих кораблів, на яких я служив в Україні – це, в більшості, радянські кораблі. Тут у нас дуже зручно в плані розміщення особового складу, комфорту особового складу, тут дуже все продумано».
Від Сполученого Королівства Україна отримала ці кораблі трохи більше трьох років тому. І зараз вони, як частина ВМС, вони отримали назви «Чернігів» і «Черкаси». Таким чином віддають данину поваги кораблям, які Україна втратила разом з анексією і окупацією Росією півострова Крим.
«Тральщик «Черкаси» – останній корабель, який чинив спротив в Криму збройній російській агресії. Це доволі, одночасно, і трагічна сторінка в історії флоту – сама анексія. І героїчна з іншої сторони, оскільки люди, військовослужбовці, перебуваючи у дійсно важких умовах, коли ніхто вам не може допомогти, вони продовжували показувати характер, чинити спротив. І давали зрозуміти, що не так буде все, як хочуть росіяни», – каже командир корабля «Черкаси» Володимир.
За наполягання британської сторони Радіо Свобода приховало усі обличчя українських моряків задля їхньої безпеки на час перебування у Сполученому Королівстві.
Володимир каже, що керування кораблем і командою для нього – новий досвід:
«У мене до цього є досвід служби на кораблях. Я служив на пошуково-рятувальному судні «Олександр Охрименко». Потім я виконував задачі під час повномасштабного вторгнення на морському водолазному судні «Почаїв», але саме командирський – це перший мій досвід. Постійне відчуття того, що за тобою є люди, чиє життя напряму залежить від твоїх дій. Певне відчуття за техніку, тому що корабель – це складне поєднання екіпажу і заліза. Це така от синергія, до якої потрібно прийти. І це, чесно, потербує великих зусиль».
Нам надали нормальні умови, навчили всьому, чому могли навчитиАнатолій, офіцер корабля «Черкаси»
Перед тим як почати самостійно виходити в море на тепер уже українських протимінних кораблях знадобився час – спочатку підготовка у навчальних центрах за різними напрямками, а потім і вже знайомилися із майбутніми українськими кораблями, каже Олександр:
«Дуже гарний підхід з їхньої сторони був до навчання. Тому що дуже велика в них матеріальна база. Були великі симулятори. Інструктори все пояснювали максимально детально для нас. Хтось місяць, хтось два місяці навчався. Потім уже приїжджали на корабель і починали прийом корабля і тут знаходився ще британський екіпаж, який також дуже гарно нас прийняв. Тобто британці – не було такого, щоб вони десь якось на щось не відповідали. Все вони завжди нам допомагали».
«Дуже довго в них в гостях. Дуже, насправді, вони нас тепло прийняли. Ми коли сюди приїхали вперше – нам надали нормальні умови, навчили всьому, чому могли навчити вони самі, ми ставили просто величезну кількість питань і вони були з цього шоковані, бо в них трошки інший концепт підготовки людей. Вони тренують спеціалістів по напрямках, і якщо людина розбирається в чомусь, то вона в цьому розбирається. А про інші моменти вона не сильно знає. А ми питаємо без розбору всі питання, які нам цікаві, бо у нас трошки інша специфіка. І вони чесно-чесно прям намагались нам в усьому допомагати і відповідати», –розповідає офіцер протимінного корабля «Черкаси» Анатолій.
Першим великим таким випробуванням для кораблів стали «Sea Breeze 2023»Володимир, командир корабля «Черкаси»
Командир «Черкас» Володимир каже – хоч у цього корабля немає значного озброєння і він доволі тихохідний – такі борти дуже важливі для морської держави, якою є Україна.
«Тому що наразі в Чорному морі перебуває велика кількість морських мін, які були встановлені Російською Федерацією і Україною в оборонних цілях. Наші мінні поля ми знаємо, де знаходяться, то російські міни були накидані… Я не певен, що навіть вони самі знають, де вони їх встановили. І ці міни несуть загрозу не тільки для військових кораблів, а й для цивільних суден. А цивільне судноплавство – це величезна, одна з найбільших галузей економіки України, яка приносить реальний дохід – майже весь експорт відбувається через порти великої Одеси.
Це є першочергове завдання військово-морських сил – забезпечити безпеку судноплавства. Якщо буде мінна загроза – цивільні судна не будуть ходити в порти. Не будуть ходити в порти – не буде змоги отримувати валюту».
Українські моряки вже переймали досвід у естонських військових – у них є такі ж колишні британські кораблі типу Sandown, розповідає офіцер ВМС Анатолій:
«Запрошували нас до себе для навчання. І ми побачили, як вони застосовують цю платформу. Протимінні дії – це прямо основна діяльність, якою вони займаються, тому я вважаю їх професіоналами своєї справи в цій справі. Вони прямо молодці в цьому. Там (у Балтійському морі, – ред. ) є історичні міни, які лежать на дні багато років і це реальна вибухівка. На відміну від навчальних підривів [у Британії] – коли ти працюєш по макету міни, який фізично схожий і виглядає так само як реальна міна, але в ньому немає бойової частини».
«Першим великим таким випробуванням для кораблів стали [навчання] Sea Breeze 2023 року. Коли кораблі здійснили велику подорож навколо Шотландії з місця базування в місце проведення навчань – по-перше, це вже стало викликом, тому що перший довгий перехід. По-друге, ті задачі, які ми виконували під час Sea Breeze – вони показали, що команда набрала певного досвіду і може вже виконувати задачі сама. І зараз ми просто покращуємо наші здобутки, покращуємо наші знання і, в цілому, готуємося і до повернення в Україну – тому що там будуть вже бойові завдання. І до оцінювання НАТО, яке має відбутися скоро», – розповідає командир «Черкас» Володимир.
Загалом кораблів типу Sandown Британія побудувала 15 одиниць: 3 для Саудівської Аравії, а решту для свого флоту. Зараз британці, по-трохи, списують ці кораблі і передають іншим країнам: 2 отримала Україна, 3 Естонія. Дві одиниці має отримати Румунія. У британському Королівському флоті наразі залишається один такий корабель, а також один зроблений як навчальний тренажер – щоб моряки могли попрактикуватися.
Цей текст – частина відеорепортажу програми Донбас Реалії. Повну версію ви можете переглянути у відеоформаті на Youtube:
:
Форум