У прифронтових районах російсько-української війни все більш поширеними стають FPV-дрони із керуванням через оптоволокно – воно тягнеться за дроном на багато кілометрів і завдяки цьому має стабільне керування і зображення на малих висотах, у приміщеннях та в умовах складного ландшафту. Відео використання таких дронів стає усе більше з російського боку, але останніми тижнями ураження «оптикою» публікують і українські військові.
Про причини популярності технології, нюанси виробництва і використання та захист від дронів на оптоволокні проєкт служби Радіо Свобода Донбас Реалії розпитав спеціаліста в сфері радіотехнологій Сергія Бескрестнова – він консультує українських військових у питаннях зв'язку, дронів, систем РЕБ та веде спеціалізований канал у Telegram «Про зв'язок від Сергія Флеш».
Як FPV на оптоволокні стали проблемою
– Уся історія з оптоволокном почалася з Курського напрямку, де росіяни переконалися, що ця технологія має дуже високу ефективність. Після цього вони екстраполювали, перенесли її на інші напрямки. На Покровський напрямок насамперед і на напрямок північний – це Куп’янськ, Лиман, Торецьк.
Кількість дронів на оптоволокні збільшується. Ми знайшли заводи в Китаї, які виробляють котушки оптоволокна – вони є основою, скажімо, дрона. Там іншого нічого складного немає. Уся технологія – знайти правильне волокно, яке буде і міцне, і розмотуватися, і котушка буде зроблена [для застосування] на великі відстані.
Зона ураження оптоволоконних дронів досягає зазвичай радіусу 7 км вглиб
І за звітами китайських виробників ми бачимо, що кількість замовлень зростає з кожним місяцем дедалі більше і більше від росіян. Тобто вони ці дрони масштабують, і за фактами застосування ми бачимо так само, що на всіх фронтах ця проблема зростає.
Дрони на оптоволокні використовують базову котушку, яка має дистанцію польоту 10 кілометрів, але фактично вони літають на 9 км. Оскільки російські оператори FPV на оптоволокні теж хочуть жити, вони не запускають ці FPV прямо з нуля, а десь за 1-15 км від лінії фронту. Здійснюють пуски, потім змінюють позиції. Якщо це робити дуже близько до лінії фронту, ми їх знайдемо «мавіками» і знищимо.
Тобто якщо ми беремо 9 км і відкидаємо 2 км (віддаленість позиції від лінії зіткнення – ред.), то зона їхнього ураження досягає зазвичай радіусу 7 км вглиб.
Як застосовують FPV з управлінням через оптоволокно
– Тактика використовується найрізноманітніша. Перша тактика працює на базі ПТРК – це протитанковий снаряд на управлінні, коли дрон летить напряму і вражає ціль, яку йому згори коригує «мавік». Час польоту 5-7-9 хвилин – оптика розстелилася по землі, дрон знайшов і атакував ціль.
Друга тактика – коли російський дрон на оптоволокні залітає на перехрестя і там перебуває в очікуванні цілі. Які ризики у цьому? Оптика може перебитися, бо вона розмотана по землі – тобто не всюди це можна застосувати.
Далі дрон до години перебуває там, [чекає] коли на це перехрестя виїде якась броньована техніка. Тоді дрон піднімається [в повітря] і знищує [ціль]. Вони найбільше полюють за нашими рідкісними зразками. Наприклад, на Курському напрямку, це «Бредлі», «Абрамси».
Якщо у FPV на радіоканалі існує таке явище, як пряма радіовидимість – дрон опускається дуже низько і втрачає картинку, управління і уразити ціль неможливо, – то тут дрон опускається на рівень землі і уражає нашу техніку у найбільш вразливі місця: спереду чи ззаду, і б’є дуже точно.
Жодного ефективного рішення проти дронів на оптоволокні немає
І третє, що ми зараз фіксуємо – це застосування дронів на оптоволокні в лісі – Серебрянському, наприклад. Наші хлопці звикли, що лісовими дорогами можна безпечно пересуватися, тому що дерева є перешкодою для радіосигналів і дуже складно супротивнику було раніше на FPV опуститися посеред лісу десь глибоко.
Зараз росіяни літають лісовими дорогами на 4-5-7 км. Кожного дня я отримую повідомлення від хлопців, що вони влаштовують засідки. Вся логістика, постачання, ротація там, на півночі, відбувається лісовими дорогами. І ніхто не чекає FPV, тому що їх там ніколи не було. Вони атакують наші пікапи, наші машини, хлопців з логістикою.
Що відбувається постійно – дрон на оптоволокні залітає на 5 км в ліс і літає над нашими позиціями. І наші хлопці не зважуються стріляти, бо думають, що це хтось із дружніх підрозділів щось перевіряє. Тому що ніхто не може уявити, що далеко в лісі, прямо над нашими позиціями, літає [російський] дрон на оптоволокні – [думають] це якийсь свій.
Складність у тому, що жодного ефективного рішення проти дронів на оптоволокні немає.
Оптоволоконні дрони у Силах оборони України
– Ми також зараз із запізненням теж масштабуємо виробництво. У нас на даний момент є близько 8 виробників дронів на оптоволокні, які кодифіковані, допущені до застосування у Збройних силах України. Понад те – пройшли тестування.
Перші результати тестів були не дуже, тому що були проблеми з котушками, з оптоволокном. Але останні тести засвідчили, що у нас щонайменше 6 виробників – військові тестували на полігонах у різних умовах, – які показали рішення, що можна застосовувати в армії. Це дрони, які літають зі швидкістю до 60 кілометрів на годину, роблять маневри, літають на 10 кілометрів, при цьому оптоволокно стабільне, не рветься на такій дистанції.
Тому далі ми спеціально публікуємо цих виробників – не показуємо там де і що, а просто контактний телефон, щоб військові могли зв'язатися з виробником за цим номером і зробити закупівлі тощо. Але популяризувати цю тему потрібно, і потрібно надавати нашим військовим розуміння, де вони можуть купити це.
Тож ми їм (армії РФ – ред.) зараз відповідаємо, але тактика використання, скажімо так, у росіян є більш ефективною, тому що вони вже мають досвід. Вони на кілька місяців раніше за нас почали застосовувати ці дрони.
Про захист від оптоволокна
– Я можу сказати, що було поставлено завдання від нашого головкома [Олександра Сирського] і міністра оборони [Рустама Умєрова] всім нашим відомствам, науково-технічним інститутам, військовим структурам – ми не змогли знайти рішення, ефективного рішення.
Було поставлено завдання в рамках Хакатону Міністерства оборони молодим командам – я був там у журі – ми не змогли знайти ефективне рішення. Це завдання ставили студентам зі США різних технічних вишів – вони не змогли знайти ефективне рішення. І така ж ситуація у росіян.
Рішення має бути простим і масштабованим. Якщо воно дороге і складне – воно не живе
Звичайно, рішення є. Ми можемо поставити на кожен танк радіолокаційну станцію для виявлення дронів вартістю 50 тисяч євро, плюс ми можемо туди поставити кулемет, який буде стріляти 12-м калібром – картеччю, самонаведенням, самозахопленням цілі. Технічна реалізація є. Коли ж ми говоримо про ціну, про простоту і можливість реалізації, ми розуміємо, що це складно зробити.
Тому так, ми можемо мріяти про якусь лазерну зброю, про якісь сакральні електромагнітні гармати тощо. Але рішення має бути простим і масштабованим. Якщо воно дороге і складне – воно не живе. Плюс ми маємо розуміти, що щойно і ми, і наш противник придумаємо щось хоч якось ефективне, інша сторона швидко після цього вкраде і повторить це рішення.
Наша піхота, солдати недостатньо проінформовані про можливості дрона на оптоволокні. Для цього я веду свій канал – його читають багато військових, і я вчу хлопців, що зараз загрози є усюди. Тому на позиції ви завжди залишаєте спостережні пости. Під час переміщення лісовими дорогами ви дивитеся в чотири сторони.
Хлопці розповідали, що попереду їхало авто, там бійці відволіклися – їх атакував дрон і обидвоє загинули. Позаду їхало ще одне авто – наступний дрон спробував атакувати, підлетів з землі, але хлопці його помітили і встигнули вистрибнути з авто. Залишилися живі.
Тому [потрібне] розуміння того, що ці дрони на оптоволокні не фіксують засоби радіоперехоплення, проти них безсилий РЕБ. Єдина на даний момент рекомендація – дивитися по сторонах і мати з собою, якщо є така можливість, гладкоствольну зброю. Хто практикує стрільбу цією зброєю.
Стріляти по FPV, який летить зі швидкістю 140 км/год – це утопія. Для простого піхотинця це важко. Інша справа, якщо дрон на оптоволокні повільно підлітає – оператор виглядає, з якого боку краще атакувати ціль, бо там хороша камера.
Ми не повинні забувати, що дрони на оптоволокні тепер можуть залітати в підземні приміщення. Вони можуть залетіти глибоко в якісь ангари, цехи, де для дронів на радіоканалі це було проблематично. Тому наші хлопці не мають забувати про те, що якщо вони займають позицію в підвалі якоїсь зруйнованої будівлі і там раніше було безпечно, то тепер вони мають закриватися сітками. Всі вікна, всі отвори.
Ми думаємо, чи варто на $3 більше витратити, чи ні? Тому що на великих кількостях питання ціни має велике значення
Треба звикати до нового віяння технологій. І наше завдання, дуже важливе завдання командирів, розповідати про те, що потрібно робити, аби вижити. Тому що зараз все змінюється. І, до речі, росіяни приблизно два місяці – ще до нового року почали вони це робити – ставлять на дрони на оптоволокні камери нічного бачення, тепловізійні. Тепер ці дрони атакують ще й вночі. Їх менше, але ризики нічних атак все одно є.
Я аналізую всі відео росіян по всіх каналах: як вони нас атакують, їхню тактику, і даю рекомендації, що робити для протидії. Це бувають якісь ланцюги, укріплення, банальні сітки і так далі. Зараз прошу виробників зробити якісь мобільні каркаси, щоб можна було швидко із трубок зібрати його і, якщо вийшло, що техніка має стояти поза гаражем якийсь час, – закрити її такою сіткою. Тому що в іншому разі її знайдуть і знищать.
Співвідношення «оптики» до звичайних FPV
– Думаю, це число незначне. Це буде 1:1000. Тобто настільки мало. І я поясню чому. Дрони на оптоволокні використовуються там, де потрібно вразити дорогі цілі, які прикриті РЕБом і перебувають поза зоною досяжності. Дрон на оптоволокні щонайменше на 500 доларів дорожчий(це вартість котушки), ніж звичайний дрон.
З ним працювати складніше, тому що його потрібно запускати зі стаціонарної точки, на цій точці бути дуже довго. Точка ця створює ризики для екіпажу – дистанція до 10 кілометрів. Плюс ми повинні розуміти, що бувають випадки, коли оптоволокно обривається, яке б міцне воно не було – воно зачіпляється, у нього є низка фізичних обмежень на застосування.
Тому суцільний вал FPV на радіоканалі залишається і буде залишатися. Не зможе оптоволокно замінити повністю всі рішення на радіо. Банально через ціну. Навіть коли ми і наш супротивник виробляємо дрони і з'являється якась нова деталь або антена, ми думаємо, чи варто на $3 більше витратити, чи ні? На великих кількостях питання ціни має велике значення. Виробники намагаються заощаджувати, шукати оптимальні рішення, щоб знизити ціну. Дронів на оптоволокні більшає. Замовлення з Російської Федерації ростуть в рази, в десятки разів, але не в тисячі.
Я бачив катушку 10 км, бачив 20 км. Показували і більші
На цей момент це все залежить від того, в якій партії закуповуються, як це робиться. Зараз я бачу, що росіяни намагаються у себе на території ставити обладнання, щоб мотати [котушки]. В Україні наші хлопці теж це роблять – самі мотають котушки з метою оптимізації витрат. Це 500-1500 доларів, в принципі, на дрон. Залежить від якості волокна, від технології і від масштабу.
Читайте також: «Контрштурмова діяльність приречена на успіх» – військовий ЗСУ про FPV на оптоволокні
Основні заводи з виробництва оптоволокна розташовані в Китаї, їх буквально кілька. Заводи фасують великі котушки, а вже решта перемотують з більших котушок на менші. Я показував відео, як це відбувається. Як працюють китайські станки. Наші хлопці теж роблять саморобні станки. Але тут вся технологія в унікальності намотки.
Тому що, по-перше, ця намотка повинна бути не сильною і не слабкою. Якщо буде слабкою, то у вертикальному положенні, і ми таке бачили, оптоволокно сповзає з котушки навіть під час переміщення. Деякі хлопці із цим стикалися. Водночас намотка має бути недостатньо сильною, щоб усі витки під час польоту швидко спадали. Вона має бути рівномірною. Одна котушка на 10 км мотається майже годину – 56 хвилин. Ви маєте розуміти, що це процес складний і відбувається нешвидко. Потрібно багато станків паралельно, щоб ми мотали ці котушки, бо в них і є унікальність.
Я бачив катушку 10 км, бачив 20 км. Показували і більші, але скажу так: зі збільшенням кілометражу зростає вага. Якщо котушка на 10 км важить до 1,5 кг (у когось виходить 1,3 кг зробити), то котушка на 20 км – вже 3 кг. Ми розуміємо, що якщо ми ставимо котушку на якнайбільший кілометраж, то мінімізуємо бойову частину, яку несе цей дрон. І я бачу таку тенденцію у росіян.
Якщо вони літають на малих котушках, то це більш важкий заряд. Якщо на великі дистанції – заряд перетворюється на осколковий. Він може вражати нашу легкову техніку, пікапи, але щось броньоване йому важко. Тому я зараз бачу і з нашого боку, і з боку росіян [спроби] поставити котушки 20 км на великі агродрони більше для того, щоб зробити резервний канал управління. Подивимося, наскільки це буде ефективно з точки зору тактики.
Слово «хайп» тут можна застосувати
Що більший кілометраж, тим більший ризик, що оптоволокно буде порвано. Ми це розуміємо. Тобто там, де працює артилерія, відбуваються вибухи, йдуть динамічні дії на фронті і пересувається люди – розвернуте по землі оптоволокно кожної хвилини ризикує бути розірваним. Тому, я думаю, для «бомберів», для місць, де артилерійський вогонь не ведеться нон-стоп – це цілком реальне рішення. 20 км ми літали на великому дроні – це дійсно можливо. Вони будуть нести не 4 «скиди», а 3. Але будуть керуватися гарантовано через оптоволокно.
Про майбутнє технології для FPV
Думаю, це просто віяння моди, давайте так скажемо. На війні такі терміни теж можна застосувати. Слово «хайп» тут можна застосувати. Йде масштабування цієї технології на наземні дрони – вони теж можуть розмотувати за собою оптоволокно. Їм навіть простіше це робити, тому що менше ризику. Їдуть повільно, набагато менше [за відстанню].
У деяких місцях такий наземний дрон може протягнути оптоволокно і встановити стаціонарну камеру спостереження. За рахунок того, що оптоволокно дозволяє передавати гарну якість [зображення], на деяких висотах, позиціях такий дрон може тихенько проїхати і розгорнути точку віддаленого моніторингу, спостереження. Таке я бачив у росіян у тому числі.
І, звісно, ми маємо розуміти, що частоти управління дроном змінюються, діапазони змінюються. І як би ми не хотіли закрити РЕБом абсолютно все – це нереально. Виходить, що ми на кожну машину повинні поставити 30 антен для того, щоб прикрити [її]. Це і фізичне місце, і енергоспоживання. Це утопія, не кажучи вже про ціну. Тут багато підрозділів 3 антени ледве витягають фінансово. Не кажучи вже про 15 модулів, які доведеться поставити.
Виникає ось цей інформаційний бум навколо дронів на оптоволокні. І я запитую людей: окей, дрони на оптоволокні – це класно, але у нас є технології з машинним зором! У нас серійно випускаються дрони, і їх багато, у яких є машинний зір. Якщо ви пам'ятаєте, до появи дронів на «оптоволокні хайповою» темою був саме машинний зір. Усі про це говорили.
Він, у принципі, замінює оптоволокно в багатьох напрямках. Техніка, яка прикрита РЕБом? Машинний зір точно так само захоплює ціль, незалежно від РЕБу, вражає її. І це коштує плюс 60-100 доларів до дрона, а не плюс 1000 доларів. Ось зараз ось така тема – оптоволокно. Хоча я вважаю, що майбутнє, зокрема, за дронами на радіоканалі з машинним зором.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум