Чехія виконала свою обіцянку: через відмову Росії у визначений термін погодитися на повернення до Москви висланих чеських дипломатів обмежити число працівників російського посольства в Празі до паритетного рівня. Москва пригрозила, що «відповідь не змусить на себе чекати». Проте Росія, викликавши до свого МЗС чеського посла, врешті фактично пристала на вимогу Чехії і скоротить чисельність працівників свого посольства.
Тим часом перші союзники починають висловлювати солідарність із Чехією: трьох працівників посольства Росії висилає Словаччина.
Москва змушена виконати вимогу Праги – скоротити чисельність працівників свого посольства в Чехії до того ж рівня, який матиме чеське посольство в Росії.
Обидві країни будуть мати по сім дипломатів і ще по 25 адміністративно-технічних працівників, повідомив міністр закордонних справ Чехії Якуб Кулганек за результатами подій цього дня. Стільки, сказав він, нині лишилося в чеському посольстві в Москві після того, як Росія вислала 20 працівників цього посольства попередніми днями.
За словами міністра, про це йому повідомив посол Чехії в Москві Вітезслав Півонька після розмови в Міністерстві закордонних справ Росії, куди того викликали.
Рішення стосується тільки посольств, але не консульств: Чехія має також генконсульства в Санкт-Петербурзі і Єкатеринбурзі, Росія – в Брні і Карлових Варах.
Раніше в засобах інформації повідомляли, що після взаємних вислань у посольстві Росії в Празі мало лишатися 27 дипломатів і 67 службовців. Якщо ці цифри точні, російське посольство будуть змушені залишити 62 росіян.
У Москві про це саме рішення повідомили цілком інакше. Як заявила речниця МЗС Росії Марія Захарова, це, мовляв, Прага муситиме скоротити чисельність свого посольства в Москві – «з урахуванням істотного диспаритету» місцевих російських працівників – «у відповідь на ворожі дії Праги».
Це означатиме, що за рішенням Москви залишаться без роботи російські громадяни, які працюють у чеському посольстві.
Щоправда, про рішення Росії заборонити посольству Чехії мати місцевих працівників у Москві вже оголошували раніше. Такий самий крок там застосували ще тільки до посольства США. Посольство Росії в Чехії майже не має місцевих найманих працівників.
«Послові сказано, що залишаємо за собою право й на інші кроки в разі подальшого розкручування істеричної антиросійської кампанії в Чехії», – заявила також Захарова.
Чехія виконала обіцянку зі свого ультиматуму
Раніше 22 квітня Чехія виконала свою обіцянку: через відмову Росії у визначений термін погодитися на повернення до Москви висланих чеських дипломатів обмежити число працівників російського посольства в Празі до паритетного рівня.
Як заявило Міністерство закордонних справ Чехії, відповідно до статті 11 Віденської конвенції про дипломатичні зносини воно вирішило знизити і обмежити число працівників посольства Росії в Празі до такого ж рівня, який нині має Чехія в своєму посольстві в Москві.
Працівники російського посольства, які стануть «зайвими», мають залишити територію Чехії в термін аж до 31 травня.
«Чехія – суверенна і впевнена в собі держава. Ця ситуація нас не тішить. Ми не прагнемо ескалації. Ми зацікавлені в коректних відносинах із Росією і сподівалися, що Росія визнає непропорційність своєї реакції, але цього не сталося. Тому ми вирішили реагувати адекватно», – заявив на спеціально скликаній пресконференції прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш.
Новий міністр закордонних справ Чехії Якуб Кулганек нагадав, що Росія не дала відповіді на вимогу Праги погодитися з поверненням 20 висланих із Москви працівників чеського посольства в визначений для неї час, до полудня 22 квітня.
Тому Прага, як і попереджала, пішла на обмеження числа працівників російського посольства в Чехії до рівня нинішнього числа працівників чеського посольства в Росії.
МЗС Чехії: «Росія не реагувала на вимогу повернення працівників посольства Чехії до Москви. Тому МЗС Чехії вирішило знизити і обмежити число працівників посольства Росію в Празі до аналогічного представництва, яке має нині Чехія в Москві»
При цьому міністр наголосив: «Це рішення не спрямоване проти звичайних росіян, які в нас вчаться чи працюють».
А міністр внутрішніх справ Чехії Ян Гамачек звернув увагу на причини останнього напруження відносин – коли викрилася причетність працівників російської військової розвідки, відомої за попереднім скороченням ГРУ, до вибухів на складах озброєнь 2014 року в місцевості Врбетиці на сході Чехії; тоді загинули дві людини і була завдана значна матеріальна шкода. «Нам вдалося з’ясувати, як то було насправді, і внаслідок цього розбити дві резидентури російських спецслужб», – сказав він.
Російські розвідники «засвітилися» при вибухах 2014 року
Після того, як 17 квітня уряд Чехії оголосив результати розслідування тих вибухів і назвав імена причетних російських розвідників, Прага оголосила про вислання 18 дипломатів посольства Росії, яких вона ідентифікувала як працівників під дипломатичним прикриттям двох російських спецслужб – ГРУ і зовнішньої розвідки СВР.
Москва у відповідь терміново вислала 20 працівників чеського посольства – при тому, що його штат приблизно вдвічі менший. Відтак робота посольства Чехії виявилася практично паралізованою.
21 квітня щойно призначений голова МЗС Чехії Якуб Кулганек передав Москві через російського посла фактично ультимативну вимогу: якщо Росія до полудня 22 квітня не погодиться на повернення всіх 20 висланих чехів, число працівників її посольства в Празі буде обмежена до паритетного.
У Москві – і в МЗС, і в Кремлі – тоді ж відразу відкинули цю вимогу і натомість попередили Прагу, що дадуть відповідь і на такий крок.
Чехії висловили підтримку в ЄС і НАТО
Іще напередодні останніх заяв позицію Чехії підтримали в НАТО і в Європейському союзі.
22 квітня вранці міністр закордонних справ Чехії поінформував Північноатлантичну раду про діяльність російських агентів у Чехії, яка призвела до вибухів на складах озброєнь 2014 року і загибелі двох людей, і про рішення Праги у зв’язку з цим вислати 18 російських посольських посадовців, які є членами російських спецслужб, і розглянути можливість подальших істотних кроків, мовиться в заяві НАТО.
«Союзники висловлюють глибоке занепокоєння дестабілізувальними діями, які Росія продовжує чинити в усій євроатлантичній зоні, зокрема й на території країн НАТО, і повністю солідарні з Чехією», – заявили в Північноатлантичному союзі.
У повідомленні МЗС Чехії про виступ міністра перед членами Північноатлантичної ради також додано, що він попросив країни-члени НАТО про «практичну допомогу нині паралізованому чеському посольстві в Москві».
Попереднього дня, 21 квітня, зі схожою заявою виступив і Євросоюз. ЄС, мовиться в ній, рішуче засуджує незаконні дії на території Чехії, які спричинили вибухи 2014 року, влаштовані, за результатами розслідувань чеських правоохоронців, офіцерами російської військової розвідки ГРУ.
Євросоюз висловив глибоке занепокоєння грубим порушенням міжнародного права і суверенітету Чехії і заявив, що Росія мусить утриматися від дій, які загрожують безпеці і стабільності в Європі і суперечать її міжнародним зобов’язанням.
ЄС також висловив солідарність із Чехією, підтримав дії її влади і висловив готовність підтримати її подальші зусилля з метою притягти винних до відповідальності, а також засудив непропорційну реакцію і подальші погрози Росії щодо Чехії, мовиться в заяві, яку оприлюднив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель від імені всього Євросоюзу.
Раніше, 20 квітня, Чехія прямо закликала інших членів Європейського союзу і НАТО до «солідарності» і підтримки її – до «колективних дій», спрямованих на вислання російських дипломатів із цих країн.
Попереднього перед тим дня, 19 квітня, міністри закордонних справ країн-членів Євросоюзу, вислухавши інформацію з Праги про викриту причетність спецслужб Росії до вибухів у Чехії 2014 року, висловили солідарність із Чехією. Але, як повідомив тоді Боррель після онлайн-засідання, ні скоординованого вислання російських дипломатів із країн Євросоюзу, як то бувало раніше, ні нових санкцій щодо Росії цього разу не буде.
Щоправда, як визнавали тоді у Празі, такі рішення – радше прерогатива окремих країн-членів, які можуть скоординувати свої дії самі, не через структури ЄС чи НАТО.
Першою Чехію підтримала Словаччина
І перша така країна, яка підтримала Чехію висланням російських дипломатів, уже є – це Словаччина. Як заявив її прем’єр-міністр Едуард Геґер, троє працівників посольства Росії в Братиславі мають завершити свою діяльність протягом семи днів.
У своїй заяві Геґер непрямо дав знати, що працівники посольства, яких висилають, теж є представниками російських спецслужб. За його словами, Братислава прагне досягти того, щоб «іноземні дипломатичні місії діяли на території Словаччини у відповідності з нашими законами і міжнародними договорами».
За його словами, рішення щодо цих трьох осіб ухвалили «після детальної оцінки інформації наших спецслужб, які тісно співпрацюють із партнерськими спецслужбами країн-союзниць».
«Словаччина підтверджує свою зацікавленість у розбудові таких відносин із Росією, які будуть засновані на взаємній повазі, і водночас очікує, що цьому прислужаться такі представники дипломатичної місії Росії, які будуть поважати принципи поведінки, засновані на належних міжнародних договорах», – мовиться в заяві словацького прем’єра.
Едуард Геґер: «Як реакція на недавні події в нашому геополітичному просторі і з солідарності з Чехією три члени російського посольства в Братиславі мусять завершити свою діяльність і залишити Словаччину протягом семи днів. Бажаємо розбудовувати з Росією відносини, засновані на взаємній повазі»
В МЗС Росії заявили, що відповідь на це «не змусить на себе чекати».
А голова МЗС Чехії Кулганек натомість повідомив, що розмовляв із міністром закордонних справ Словаччини Іваном Корчоком і висловив подяку за слова підтримки і конкретні дії Словаччини, яка вислала трьох російських дипломатів.
Вибухи на складі озброєнь у місцевості Врбетиці на сході Чехії сталися 16 жовтня, а потім 3 грудня 2014 року. Внаслідок першого з вибухів дві людини, громадяни Чехії, загинули; в обох випадках доводилося евакуйовувати сотні мешканців сусідніх сіл, була заподіяна значна матеріальна шкода. Недержавна комерційна фірма, яка була легальним оператором складів, наголошувала, що ті боєприпаси не могли вибухнути самі по собі.
У смертельному вибуху на чеському складі в 2014 році Прага звинувачує російських агентів (фотогалерея)
За даними офіційного і неофіційного розслідувань, вибухи влаштували агенти російської військової розвідки, відомої як ГРУ. Росія не визнає своєї причетності до вибухів, попри всі докази.
