Цьогоріч в Україні констатують значне скорочення контрабанди тютюну через білоруський кордон після надзвичайного зростання в 2020 році. Тоді з 12 мільйонів пачок сигарет, затриманих в Україні впродовж року, 2 мільйони пачок переміщувалися з білоруського напрямку. Білоруська служба Радіо Свобода вивчила низку рішень, ухвалених українськими судами у «контрабандних» справах. Із них можна зрозуміти, які «інвестиції» вкладаються в незаконний рух підакцизних товарів.
Падіння після сплеску
У Державній прикордонній службі України кажуть, що, на відміну від контрабанди на інших напрямках, тютюн переважно перевозили з Білорусі через офіційні пункти пропуску, маскуючи під інші товари.
«Торік було кілька гучних випадків, коли цигарки перевозили з Білорусі вантажівками, приховуючи їх під інший товар. Цього року таких випадків не було, а за пів року ми затримали 100 000 пачок. Це значне скорочення. Швидше за все, контрабандисти розуміють, що зараз у таких масштабах, як раніше, вони не можуть перевозити, тому відмовилися здійснювати доставку через пункти пропуску на кордоні між Білоруссю та Україною. Можливо, вони шукають інші шляхи доставки цигарок, і не обов’язково через Україну. Це можуть бути інші країни», – сказав Радіо Свобода речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.
За його словами, контрабандисти не використовують технічні засоби на білорусько-українському кордоні – безпілотники або малу авіацію.
«Найчастіше такі способи переміщення цигарок ми фіксуємо лише на західній ділянці кордону України, на кордоні з Європейським союзом», – додав він.
У Державній прикордонній службі України нагадали, що у 2020 році на кордоні з Білоруссю було затримано 2 мільйони пачок цигарок, а в 2019-му – 500 тисяч.
«Ми не говоримо про походження цигарок, тому що цілком можливо, що на інших ділянках кордону цигарки, що були затримані, також мали білоруське походження. Таку статистику вивчають фіскальні чи митні органи, які ведуть подальший облік цих цигарок та визначають їхнє походження, зокрема, і те, чи не є товар контрафактним», – пояснив Андрій Демченко.
Зараз, за його словами, найчастіше переміщують незначні партії, ховаючи товар у конструктивних особливостях транспортних засобів.
Як це працювало
Впродовж останніх кількох років в Україні в Єдиному державному реєстрі почали публікуватися судові рішення, які свідчать про спроби нібито вербування громадян України білоруськими прикордонниками. Найчастіше українці зізнавалися, що від них вимагали інформацію саме про охорону кордону – як вона здійснюється, місця та періодичність виходу патрулів, фортифікаційні споруди і завжди найбільше цікавились особистою інформацією українських прикордонників та їхніми номерами телефонів.
Звісно, в умовах російсько-української війни цю інформацію можна передусім розглядати як розвідувальну, з одного боку, але з іншого – саме така інформація потрібна при організації контрабандних маршрутів. Те, що це спрацьовувало у незаконному переміщенні тютюну за допомогою українських прикордонників, торік фактично підтвердили спецслужби України, коли вони виявили групу прикордонників, причетних до контрабанди білоруського тютюну.
Найбільш масштабну «контрабандну» організацію з переміщення тютюну поза пунктами пропуску Служба безпеки України розкрила у грудні 2020 року. Тоді припинили спробу перевезти через Україну 225 000 пачок цигарок. В організацію були залучені 15 військовослужбовців Житомирського прикордонного загону. Тепер суд виносить їм вироки, за допомогою яких можна підрахувати, скільки «інвестицій» контрабандисти вкладали у незаконне переміщення тютюну в Україну.
Хабарі та ціни на контрабандний тютюн
За однією зі схем, після перетину кордону тютюнову контрабанду з Білорусі вивантажували в кількох центрах, звідки цигарки вже розповсюджували за іншими напрямками – частину для продажу в Україні (через ринки та спеціалізовані крамниці), частину перевозили у Львівську, Волинську, Закарпатську або Івано-Франківську область для подальшого переміщення до Польщі, Румунії чи Угорщини.
Торік українські правоохоронні органи виявили щонайменше три такі «склади» – у Луцьку, Сумській області та Краматорську Донецької області, куди також була відправлена білоруська контрабанда для подальшого переправлення у ті райони Луганської та Донецької областей, які тимчасово не контролює українська влада.
Розміри хабарів для прикордонників залежали від об’єму контрабанди. Враховуючи, що діяльність «прикордонних контрабандистів» була систематичною (як зазначається в офіційному повідомленні СБУ), можна визначити певний рівень сталої вартості їхніх послуг. Наприклад, за безперешкодне переміщення «зеленим коридором» 35 тисяч пачок цигарок прикордонні інспектори отримували 200 доларів, за 55 тисяч – 350 доларів.
На наступному етапі (для продажу на ринках і в крамницях) одну коробку цигарок (а це 500 пачок) уже можна було купити за 150 доларів. Тобто ціна однієї пачки цигарок перед її реалізацією кінцевому споживачеві складала всього 30 центів.
У Білорусі роздрібна ціна цигарок, які найчастіше використовують для контрабанди в Україну, становить від 1,5 до 2 білоруських рублів. Оптові ціни, згідно з офіційним вебсайтом Гродненської тютюнової фабрики, залежать від умов відправлення і коливаються від 36 до 81 рубля без ПДВ за тисячу цигарок, що також дорожче, ніж на передостанньому етапі реалізації контрабанди в Україні.
Проте за весь час правоохоронні органи України не могли назвати організаторів контрабанди. До відповідальності притягували лише виконавців переміщення через кордон і реалізаторів тютюну з контрабандних складів.
Присутність білоруських цигарок в Україні збільшується
Згідно з дослідженням маркетингової компанії Kantar (Київ), яка здійснює моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні, у 2020 році частка білоруського контрабандного тютюну на українському ринку становила 14%, а в першій половині 2021 року вона зросла до 42%. І це продукція Гродненської тютюнової фабрики під брендами Fest, NZ та Credo.
Водночас, згідно з дослідженням, в Україні значно збільшилася частка реалізації контрафактних тютюнових виробів, що виробляються на підпільних заводах, а ще більше – цигарок, які не маркуються акцизними марками і призначаються для крамниць безмитної торгівлі, так званих Duty Free Only.
За оцінками дослідників ринку, збитки державного бюджету України від несплачених податків у 2021 році можуть скласти 11,8 мільярда гривень. Це майже в три рази більше, ніж торік. Також зросла частка нелегального тютюну на українському ринку – 12,8% цього року проти 6,9% торік.
Який тютюн з’явився в офіційній торгівлі
Примітно, що цього року Білорусь офіційно розпочала постачання в Україну деяких видів тютюнових виробів. У Білорусі цю інформацію не публікують.
За даними Державної служби статистики України, у січні-червні 2021 року Білорусь продала Україні:
- іншого промислового тютюну, його замінників, а також відновленого тютюну, тютюнових екстрактів та есенцій – 49178,6 кг за 209,1 тисячі доларів (код товару в торгівлі 2403000000),
- 39 978,6 кг тютюну за 195,8 тисячі доларів (під кодом 2403190000),
- 9200 кг за 13,4 тисячі доларів (під кодом 2403990000).
Україна постачає Білорусі аналогічну продукцію, але в дещо більших обсягах. Крім того, Білорусь придбала в Україні 36 714,8 кілограмів сигарет за 560 000 доларів.
Обсяги офіційної торгівлі тютюном значно менші, ніж контрабанда.
Загроза економічній та соціальній безпеці
Внаслідок незаконних потоків тютюну з Білорусі, Молдови та Об’єднаних Арабських Еміратів, а також алкоголю та нафтопродуктів державний бюджет України все більше недоотримував податків, а з іншого боку, на внутрішньому ринку стимулювалася недобросовісна конкуренція і, найгірше, що ринок наповнювався неякісною продукцією.
А «контрабандні» справи частіше розвалювалися в судах, оскільки терміни проведення досудового розслідування за адміністративним законодавством були невеликими, а зібрати докази швидко було досить складно.
В результаті уряд визначив ці тенденції як загрозу економічній та соціальній безпеці країни та запропонував повернути до законодавства скасовану у 2012 році норму про кримінальну відповідальність за незаконне переміщення підакцизних товарів через митну територію України.
У липні відповідний закон схвалила Верховна Рада. Згідно з новими нормами, дії, спрямовані на переміщення підакцизних товарів у великих обсягах поза митним контролем або зі спробою уникнути його, каратимуться штрафом від 340 до 680 тисяч гривень або позбавленням волі на термін від 3 до 6 років.
Якщо буде доведено, що контрабанду здійснювала особа, яка вже притягувалася до відповідльності за аналогічне правопорушення, або посадова особа у складі організованої групи, відповідальність буде суворішою – штраф від 1,275 до 2,04 мільйона гривень, або до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
При цьому «значні обсяги» контрабанди будуть починатися від 850 гривень вартості товарів, а «великі» – від 6,8 тисячі гривень.
Водночас були введені більш жорсткі санкції за неправдиве декларування товарів під час вантажоперевезень.
