У річницю початку протестів у Білорусі Олександр Лукашенко провів пресконференцію, на якій багато уваги присвятив Україні. У заході взяли участь і журналісти з України, з телеканалів, які, зокрема, зазначають фахівці, транслюють проросійську риторику – «НАШ» та «Перший незалежний» (з’явився внаслідок закриття телеканалів «112 Україна», Newsone та ZIK). У своїх заявах Лукашенко грозився набути влади в Україні, заявив про здатність Україну «поставити на коліна», звинуватив президента Зеленського у підготовці бойовиків та постачанні зброї.
Радіо Свобода зібрало реакції, зокрема, народних депутатів на ці заяви.
«Ви дожартуєтеся до того, що я ризикну і переступлю кордон без зброї. І в мене буде не 40% українців, а мінімум 90%. І ми Україну повернемо… Не для того, щоб захопити, а щоб зробити Україну українською», – сказав Олександр Лукашенко у відповідь на запитання журналіста з телеканалу «НАШ», який похвалив Лукашенка за те, що він є популярним політиком в Україні.
Згідно із дослідженнями КМІС, станом на лютий 2021-го, в Україні 36% українців довіряють Олександру Лукашенку з-поміж лідерів іноземних держав, але при цьому 53,6% йому не довіряють.
Втім, на ці цифри треба дивитися під іншим кутом – в динаміці, зауважує Антон Грушецький, заступник директора КМІС. А саме: треба розділяти ситуацію до серпня 2020 року і після серпня 2020 року.
«Станом на березень 2020 року понад 70% українців, дійсно, позитивно ставилися до Олександра Лукашенка. Тут немає нічого дивного, тому що він експлуатував образ міцного господарника і в багатьох українців в голові сформувався образ Білорусі як спокійної, стабільної країни, зі стабільною економікою та гарною дорогою, соціальним забезпеченням. Але після серпня 2020 року ситуація змінилася. Хоча і не на протилежну, як багато хто з прогресивної громадськості в Україні очікує», – наголошує заступник директора КМІС.
Разом із тим у вересні 2020 року соціологи ставили запитання – кого українці більше підтримують: Олександра Лукашенка чи протестувальників? І в тому випадку, станом на вересень 2020 року, Лукашенка підтримав 31%, а протестувальників підтримали 45%, зазначає Антон Грушецький.
Лукашенко звинуватив Зеленського
Олександр Лукашенко звинуватив Володимира Зеленського у підготовці бойовиків та постачанні зброї.
«Навіщо ти бойовиків готуєш на території України і зброю закидаєш до нас сюди. Адже зброя йде переважно з території України. Зараз ми закрили, звичайно, вже намертво цей кордон, хоча намертво важко закрити. Але навіщо ви це творите, це ж сусіди, рідні люди... Він (Зеленський – ред.) через кордон перекидає сюди зброю, вибухівку. Ми ж це знайшли, їм показали. І наш очільник КДБ їм чітко сказав, що ми бачимо, хто з силовиків, органів влади, офіційних в Україні, це організовує», – заявив на пресконференції він.
Президент України називає ці звинувачення безпідставними, повідомили в Офісі президента.
«Президент Володимир Зеленський називає безпідставними звинувачення з боку Олександра Лукашенка в підготовці на території України бойовиків, яких потім нібито направляють у Білорусь. Такі заяви спрямовані на відвертання уваги від внутрішньополітичної ситуації в цій країні», – повідомив прессекретар президента України Сергій Никифоров, перебуваючи в Миколаївській області.
«Президент наголошує на тому, що Україна бореться з бойовиками, а не тренує їх, як заявив Олександр Лукашенко. Заяви Олександра Лукашенка Володимир Зеленський називає безпідставними», – зазначив він.
Радіо Свобода запитало депутатів Верховної Ради України, що вони думають про висловлювання Олександра Лукашенка в бік України.
Олексій Гончаренко, депутат від «Європейської солідарності», голова депутатського об’єднання «За демократичну Білорусь»:
– Його заяви щодо України є абсолютно хамськими, як він останнім часом весь час дозволяє собі говорити про Україну. Я вважаю, що відповідь має бути – розірвання дипломатичних відносин із Білоруссю та із цим режимом. Наше об’єднання вже давно вимагає цього, на жаль, наша влада ніяк не наважиться зробити цей крок.
Мені здається, що годі вже терпіти ці знущання від узурпатора, людини, яка рік тому просто захопила силоміць владу в Білорусі і вбиває та репресує власних громадян, всьому цьому треба дати нарешті відповідь і жорстку відповідь.
Соломія Бобровська, депутатка від партії «Голос», секретарка комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва:
– Є кілька моментів, які мене насторожують і найбільше викликають запитань.
В першу чергу, це його заява про те, що він таки допустив до Романа Протасевича на допит представників так званої «ЛНР». Це означає, що фактично окупаційна влада квазіреспубліки була визнана. Він в доволі спокійному тоні це коментує, і нам треба задуматися про те, що багато моїх колег говорить і б’є в набат, чи не буде наступним кроком визнання Криму в складі Росії. Багато хто коментує про те, що можливі запуски авіарейсів до Криму з Мінська.
І друга річ, про яку він не вперше говорить і повторює: що доставка зброї та доставка бойовиків відбувається з території України і транспортується через білоруський кордон.
Або це повна ахінея, яка не має під собою жодних підґрунть. Але з його коментарем, що «нашим силовим органам були передані люди, прізвища і так далі», в мене виникає друге запитання – хто зацікавлений в цій передачі зброї і підготовці бойовиків? Тому що однозначно це – не питання України, а значить Україна може виступати як транзитна держава.
Третій момент, який є неприємним і є посяганням на українську територію, про те, що «він може ризикнути і зробити Україну більш українською». Я не знаю, в яких роках він залишився, в 1990-х чи 2000-х. Не розумію, чому Лукашенко отримує в українському суспільстві 36% підтримки... Мені здається, що він заграє навіть не з українцями, а зі своїми амбіціями, які він озвучує публічно. Такі речі не можуть бути озвучені керівником країни, яка вважає себе дружньою. (Країни світу, серед них Україна, і міждержавні об’єднання заявляють, що надалі не вважають Лукашенка за легітимного президента країни.)
Ми недооцінюємо Республіку Білорусь. Доволі негативні політичні заяви з нашої сторони лунають, а економіка, тим не менше, не збавляє обертів, і в нас лишається досить високий показник торгівлі з Білоруссю.
В нас є заяви, але немає дій. Ані щодо опозиціонерів, які виїжджають з Білорусі до України, ані щодо економічної, санкційної та іншої політики.
Ірина Верещук, депутатка від «Слуги народу», голова підкомітету з державної безпеки та оборони:
– Це голослівні заяви (щодо постачання бойовиків та зброї – ред.). Якщо це правда, нехай пред’явить докази. Не мала змоги подивитись інтерв’ю, тільки читала в ЗМІ окремі тези. Тональність заяв на адресу нашої держави неполіткоректна, з боку Лукашенка відчувається ображеність на Україну.
Бачу, що йому подобається роль такого собі ньюзмейкера в певному сегменті українського інформпростору. Можливо, Лукашенко бере на себе роль генератора медіа-меседжів від імені Росії або певних проросійських політиків в Україні.
Недружні заяви, звісно, не покращують відносини. Але мені здається, що українсько-білоруські відносини зараз і так в не найкращому стані, результатом чого і стає така медіа-поведінка Лукашенка.
Щодо Мінського процесу, то не думаю, що заяви Лукашенка можуть негативно вплинути на «Мінськ», бо Лукашенко не є стороною або учасником процесу. Його роль суто технічна.
В Офісі президента вважають, що «необґрунтовані заяви Олександра Лукашенка мають на меті відвернути увагу від драматичних подій, які розпочалися в Білорусі торік і тривають донині».
«Сподіваємося, що не буде недружніх кроків стосовно України з боку Олександра Лукашенка. Якщо ж будуть – це отримає негайну й потужну відповідь і нашої держави, і міжнародної спільноти», – зазначив прессекретар президента Володимира Зеленського Сергій Никифоров.
Україна з нагоди першої річниці останніх президентських виборів у Білорусі, результати яких не були визнані міжнародною спільнотою, зокрема Україною, закликала владу цієї країни повернутися до демократії і застерегла Росію від наступу на свободу і суверенітет Білорусі.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
