Доступність посилання

ТОП новини

Судний день у Мінську: 16 опозиціонерів на лаві підсудних


У Мінську сьогодні судять опозицію...
У Мінську сьогодні судять опозицію...

Мінськ – Сьогодні у столиці Білорусі відразу в чотирьох районних судах міста пройдуть кримінальні процеси проти активістів опозиції, яки брали участь в акції протесту проти нечесних, на їхню думку, виборів 19 грудня минулого року. Серед тих, хто сяде на лаву підсудних, – опозиційний кандидат на посаду президента Білорусі Андрій Санніков.

Екс-кандидата в президенти Білорусі Андрія Саннікова звинувачують в організації масових заворушень.

Так білоруська Феміда трактує мітинг опозиції 19 грудня минулого року, коли тисячі демонстрантів зібралися на Майдані незалежності в Мінську, а окремі з них (в опозиції їх вважають провокаторами) побили вінка Будинку уряду. За цією статтею пану Саннікову як організатору мітингу загрожує від 5 до 15 років ув’язнення.

Ще 15 активістів опозиції, які сьогодні сядуть на лаву підсудних відразу у чотирьох районних судах Мінська, чекають вироки до 8 років, якщо прокуратура визнає, що вони брали участь у «масових заворушеннях», або до 3 років, якщо їх звинуватять у «діях, що грубо порушують громадський порядок».

Арештованих опозиціонерів поділили

Арештованих активістів опозиції таким чином поділили на дві частини і за участь у тій же події звинувачують за різними статтями Кримінального кодексу Білорусі. Тому й виходить, що пану Саннікову загрожує вирок до 15 років ув’язнення, а його дружині, журналістці Ірині Халіп, – до трьох років. Пан Санніков наразі перебуває і ізоляторі КДБ Білорусі, а його дружина – під домашнім арештом, у її помешканні постійно перебуває двоє співробітників КДБ.

Білоруські правоохоронні органи фактично ніяк не пояснюють, чому до одних вони застосовують жорсткішу статтю Кримінального кодексу, а до других – м’якішу. Логіку тут важко шукати. На думку адвокатів, події 19 грудня взагалі не можна вважати якимись заколотами чи масовими заворушеннями. Міжнародні правозахисні організації вважають всіх арештованих активістів білоруської опозиції в’язнями совісті. Частині арештованих опозиціонерів білоруська влада дійсно змінила звинувачення на м’якіше, це відбулося під тиском міжнародної спільноти.

П'ятеро опозиціонерів важають за краще тікати від такого правосуддя

Наскільки м’яким буде реальне покарання за новою статтею, ми дізнаємося вже сьогодні: о 10.30 буде оголосять вирок одній із довірених осіб екс-кандидата Андрія Саннікова – Дмитру Бондаренку. Прокурор вимагає для нього три роки ув’язнення в колонії загального режиму. Взагалі ж, суди проти білоруських опозиціонерів проходять швидко: для розгляду справи пана Бондаренка, наприклад, знадобився лише один день. А вироки для них, звичайно, дуже суворі.

Всього з урахуванням тих 16 осіб, яких будуть судити сьогодні, чекають на судові процеси та вироки 37 опозиціонерів. 21 із них перебуває в ізоляторах КДБ та МВС Білорусі, 14 – під підпискою про невиїзд, ще двоє – під домашнім арештом.

Чекають свого суду екс-кандидати на посаду президента Володимир Някляєв та Микола Статкевіч. 5 осіб, в тому числі екс-кандидат на минулих президентських виборах Олесь Міхалєвіч, переховуються від білоруського правосуддя за кордоном.

9 осіб вже засудили: вони відбувають покарання терміном до 4 років позбавлення волі. Лише двоє заарештованих на Майдані незалежності в Мінську отримали штрафи. Таке покарання обрали щодо двох громадян Росії в умовах сильного тиску Москви.
  • Зображення 16x9

    Валерій Калиновський

    Народився в 1967 році в Україні. Закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету та аспірантуру в Інституті історії мистецтва, етнографії та фольклору Національної академії наук Білорусі. Із 1987 року працював в іванівській районній газеті на Берестейщині, мінській обласній газеті, республіканському виданні «Чырвоная змена», в парламентський газеті «Звязда» перших років незалежності Білорусі. Кореспондент Української служби Радіо Свобода в Мінську з 1994 року, з 2000 року – в Білоруській службі Радіо Свобода. Автор книг «Справа Бяляцького» (2012), «Пані Ельжбета. Історія однієї дружби» (2016), «Діти Франції. Історія сімей, які повірили Сталіну» (2019).

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG