Як українець купив кримський тролейбус? Історія символу Криму

У донбаському селищі Ялта знайшли раритетний кримський тролейбус. Стара Шкода кілька десятиріч простояла тут як сарай. Від небуття її врятував реставратор ретроавтівок із Запоріжжя. Цей рогатий бачив інше життя. Яке воно було в нього на найдовшій в світі гірській тролейбусній трасі?

Це тролейбус Škoda 9Tr. Він кілька десятиліть їздив по кримській гірській трасі зі столиці Cімферополя на південний берег, а після довгі роки служив сараєм. Реставратор ретроавтомобілів Олесь Кальницький дізнався про цього «рогатого», як ще називають тролейбуси, від брата - той в Німеччині гортав оголошення в інтернеті.

Тролейбуси в Україні продаються вкрай рідко і Олесь дуже хотів врятувати такий, адже це історія і дитячі спогади: «Ми всі пам’ятаємо, як в дитинстві ти приїздиш потягом до Сімферополя, там робиш невеличкий шлях, сідаєш в тролейбус. Мені здається, якщо я не плутаю, квиток коштував копійок сорок радянських.

На цьому тролейбусі довго, але цікаво ти їдеш до Ялти. Дуже-дуже гарні згадки з дитинства»

«Операція-евакуація» – назвав Олесь процес перевезення вінтажного тролейбуса із селища Ялта в своє рідне Запоріжжя. Хвилювався, чи зуміють перевезти його за триста кілометрів не зламавши. Змогли. І колишній кримський рогач виконав ще один великий шлях, хоча вже й не своїм ходом, а на лафеті.

У своєму першому житті ця машина їздила по найдовшій у світі гірській тролейбусній трасі – Сімферополь-Ялта. Більше півстоліття цим серпантином курсували саме чеські тролейбуси. Тому що коли дорогу будували, з'ясувалося: двигуни радянських «рогатих» не подужують гірський перевал, а на спусках у них перегріваються гальмівні колодки.

Як тільки новий-старий тролейбус Олеся прибув до Запоріжжя, колекціонер одразу знайшов для нього «рідні» ліхтарі.

Олесь розповідає про знайомство зі своїм новим скарбом: «З нього тільки вчора вигнали всіх бджіл, всіх мишей, всіх з нього тільки вчора поперли. Ось тут нам залишився рідний люк, як бачите і от якщо підняти, то ми бачимо якісь-то ресивери, отам мост такий величезний. Ну, може десь далі є і двигун, я ще не знаю».

Найдовший гірський маршрут – у Криму

Перші тролейбуси поїхали з кримської столиці на південь півострова в листопаді 1959 року.

Спочатку цей транспорт ходив тільки до Алушти, розповідав до ювілею «Кримтролейбуса» творець його музею, Георгій Славний: «Найдовший в Європі тролейбусний маршрут був в Англії, побудований в 1930 році, довжиною 51 кілометр. А ми в 1959 році побудували тролейбусний маршрут гірський, довжиною 52 кілометри. А трохи пізніше – через 2 роки – 96 кілометрів».

Каси ще не були побудовані, тролейбуси ходили з кондукторами. Вони ж були ще й екскурсоводами. Усім водіям та кондукторам видавали форму. «Берет, синій костюм, тільки в цьому можна було виходити на рейс», – згадують співробітники «Кримтролейбусу».

А ще в перші роки на гірській трасі ходили троллейвози та вантажні тролейбуси. Таких вже не побачити.

Гірський тролейбус давно став одним із символів Криму. Листівки, фотографії, книги, музика – їх можна побачити де завгодно.

Група «Ундервуд» зняла його в своєму кліпі вісім років тому. Для актриси Тетяни Друбич у 2012 році ця робота стала ностальгією по періоду зйомок в Ялті фільму «Асса»:

«Захотілося ще раз увійти в цю воду. Сісти в той тролейбус, проїхатися по тому маршруту, до болю знайомому», – розповідала вона в інтерв'ю «Чорноморській ТРК».

У 1990-ті відбувалися й історії, подібні до цієї – про багатого пасажира, який захотів проїхатися на тролейбусі наодинці і викупив усі квитки. Ось про це для youtube Krymtrolleybus розповідала водій ​Наталія Шишова: «Їхав у тролейбусі один, а всі його мерседеси круті їхали позаду зі швидкістю тролейбуса, до самої Ялти. Він сказав: «Приїду, всім розповім, що на таку велику відстань ходять тролейбуси». І міліція супроводжувала з мигалками».

Як кримчани вдосконалили тролейбуси Škoda

Перші тролейбуси гірської траси – це Škoda 8Tr. Їздили досить повільно - у них часто «злітали» штанги. І саме кримські майстри придумали, як вдосконалити конструкцію.

У шістдесятих роках один водій-раціоналізатор розробив новий вид кріплення струмоприймача для штанги, а інженери «Кримтролейбуса» його виготовили. За удосконалення кримчани отримали диплом і медаль від Škoda. І після цього завод став випускати тролейбуси саме з такою деталлю. У 28 країн світу поставляли тролейбуси, а на виробі написано було «головка струмоприймача сімферопольська».

Кримські майстри самі виготовляли і компостери, тому що чеські швидко ламалися. Запорізькому колекціонерові компостера не дісталося, але він радий тому, що є. Наприклад, трафаретами: «Дуже цінні усі ці моменти, ну, для мене. Я бачу як були виконані ці трафарети, якщо зараз хтось відновлює тролейбус або автобус, оці трафарети дуже важливі, тому що по ним можна зробити наново».

У 2008 році в Сімферополі організували збірку тролейбусів на місці – з комплектуючих, які привозили з Чехії. Це було в 4–5 разів дешевше, ніж купувати готові. «Кримтролейбус» на базі центральних ремонтних майстерень виконував аналоги чеських запасних частин в номенклатурі близько 700 одиниць, –розповідав youtube Krymtrolleybus заслужений працівник транспорту України Олександр Мороз.

Він пригадує, що «коли приїжджали до Криму представники заводу з Чехословаччини, побачивши нашу ремонтну базу, вони називали це маленьким заводиком, подібним філіям заводу Škoda».

Як «Кримтролейбус» виживає сьогодні

​10 років тому «Кримтролейбус» потрапив в Книгу рекордів Гіннеса як підприємство з найстарішими тролейбусами в світі. Деякі з них залишалися на лінії більше сорока років. Хоча завод-виготовлювач встановив нормативний термін експлуатації набагато менше: десять років.

За підрахунками підприємства, з моменту створення «Кримтролейбус» перевіз вже 6 мільярдів пасажирів. І це без урахування «зайців».

Періоди у підприємства були різні. Не раз воно опинялося на межі банкрутства. В останній раз це відбувалося вже після анексії, в 2016-му – через чергову зміну керівництва.

Співробітники страйкували, адже доходило вже і до того, що вони купували запчастини за особисті гроші. Врешті Олександр Швейкус був звільнений з посади керівника підприємства. «Кримтролейбус» вижив і продовжив роботу.

Зараз парк підприємства складається з двохсот двадцяти трьох одиниць. Половина з них – це українські «Богдани», їх Крим отримав 10 років тому. Після анексії для «Кримтролейбус» купують тільки російські машини – виробництва СВАРЗ-МАЗ і Тролза-Мегаполіс.

Опитані нами кримчани вважають, що гірський тролейбус повинен залишатися візиткою Криму.

«Їдеш, краса невимовна, особливо перший йде тролейбус о п'ятій годині, та ще влітку або навесні. Особливо як доїдеш до Ангарського перевалу і там стоїть цей перший чеський тролейбус. Ми дуже давно, зараз я вам скажу, ще з 1971-го року, перший раз ми поїхали в цьому тролейбусі», – ділиться враженнями літня кримчанка, яка постійно користується послугами тролейбуса маршруту Ялта–Сімферополь.

Молодший кримчанин теж підтримує цю думку: «Це ж найдовша тролейбусна лінія. І тому це гордість нашого Криму, мого рідного дому».

Останній ветеран, Škoda 9Tr, покинув кримські дороги два роки тому. Він пропрацював на гірській трасі більше чотирьох десятиліть. Останні його рейси вже були міські, їздив по Алушті. З раритетних «рогатих» в роботі залишився екскурсійний тролейбус. Але і той, що служить пам'ятником на Ангарському перевалі – відреставрований і повністю на ходу.

Ну, а тролейбус, врятований колекціонером Олесем Кальницьким, буде жити своє третє життя в Запоріжжі.

Новий господар поки не знає, що саме в ньому зробить, але обіцяє, що всередині точно будуть ностальгічні зображення Криму:

«Буде, напевно, якийсь арт-об'єкт. Це може бути кафе – може бути все, що завгодно, насправді! Але зовнішній вигляд тролейбуса – ялтинського тролейбуса – у нього буде стовідсотково!».