Українські експерти виступили з критикою доповіді «Мир в Україні I: Європейська війна» Міжнародної кризової групи, інформує газета «День». Експерти стверджують, що замість того, щоб карати Росію за порушення системи безпеки і міжнародного права, Міжнародна кризова група пропонує заспокоїти агресора. Також у доповіді повністю ігнорується той факт, що в результаті російської агресії на Донбасі загинули 14 тисяч українців, а 1,5 мільйона осіб стали вимушеними переселенцями.
Виходячи з доповіді відповідного змісту, в газетярів виникає питання – чи не стало оприлюднення цього дослідження банальним політичним замовленням «незалежному центру», чи, навпаки, воно є певним результатом та сумою тих поглядів, до яких все частіше звертаються європейські політики? Зокрема, повернення Росії до вільних економічних умов, безпекового обговорення та звичайного партнерства.
Видання наголошує, що зовнішньополітична діяльність України має містити чітку та сплановану стратегію, адже з початку російської агресії минуло вже шість років і сподіватися, що світові політики просто так завжди супроводжуватимуть Україну на цьому шляху не лише морально, а й діями, було б марно. Стаття називається «Російський «підкоп»?»
Місцеві вибори, що вібудуться восени цього року і розповсюдження коронавірусу загострили відносини між центром і місцевою владою, констатує газета «День». З початком введення карантинних заходів в Україні, можна було спостерігати певний паралельний рух, коли, з одного боку, ухвалювалися рішення Кабінетом міністрів, а з іншого – міські голови, місцеві ради намагалися грати на випередження, або ухвалювати свої рішення.
Показовою стала ситуація в Черкасах. Тут з 1 травня місцева влада вирішила пом’якшити карантин для частини підприємців міста, в той час як послаблення по всій країні заплановано лише з 11 травня.
«Насправді, проблема має глибші коріння. Коронавірус і місцеві вибори лише її актуалізували», – переконує видання. По-перше, недовершена реформа децентралізації. Має бути чітке розмежування прав і повноважень центру і регіонів. По-друге, Кабінет міністрів, Офіс президента мають краще комунікувати з місцевим самоврядуванням. До кінця так і не пояснено – як країна виходить з карантину? Як центральна влада допомагає малому та середньому бізнесу? Не кажучи про те, що обраних «велюрів» не має бути – карантин один для всіх. По-третє, місцева влада також має розуміти свою відповідальність і не перетворюватися на «місцевих князьків». Тобто існує комплекс питань, вирішити які без руху назустріч один одному не вийде, потрібен діалог, наголошує газета. Докладніше йдеться в статті «Черкаси: ризики децентралізації».
«Карантин протесту – не завада: українці усе частіше виходять на акції проти дій влади» – у статті під таким заголовком газета «Україна молода» пише, що наприкінці квітня – на початку травня керівництво держави неодноразово мало нагоду для того, щоб переконатися: запроваджений карантин зовсім не є, окрім протиепідемічного, ще й політичним запобіжником, який унеможливлює акції протесту.
Українці вже вкотре засвідчили владі, що навіть на карантині, ще й із масками на обличчях, вони здатні організовуватися і доволі рішуче казати «ні!» будь-якій владі.
Тим більше, як наголошує автор статті Іван Леонов, якщо влада нахабніє: з одного боку, намагається якнайшвидше, під час карантину, «просунути» політичні справи проти опонентів, а з іншого – запроваджує обмеження не для всіх, які підприємці та фермери країни вже влучно назвали «велюровий карантин».
Що вже й казати про сотню з гаком тонн «гуманітарного» вантажу з масками і медичними костюмами на борту літака «Мрія», який помпезно зустрічав президент Зеленський з оточенням. От тільки потім вантаж чомусь опинився у вільному продажу мережі «Епіцентр», зазначає автор.
Утім, якщо можливі «голодні бунти» фермерів, рестораторів чи малих підприємців владу ще хоч якось лякають, то громадські акції протесту щодо перебігу резонансних справ, яскраво підсвічені фаєрами – поки не дуже.
