Експерти Міжнародної кризової групи (МКГ) зробили першу публікацію із серії доповідей про війну в Україні і свої шляхи бачення, як можна владнати конфлікт на Донбасі. Деякі судження є суперечливими, але погляду МКГ притаманний ширший підхід до війни на Донбасі, яку пропонується розглядати в ширшому, всеєвропейському контексті. Серед суперечливих аспектів – пропозиція поступово винагороджувати Росію за мирні кроки шляхом поетапного послаблення санкцій. Подаємо стислий огляд першої доповіді, що має назву: «Мир в Україні: Європейська війна».
Власне, вже сама назва окреслює підхід Міжнародної кризової групи: розглядати війну на Донбасі не як суто українську, не як російсько-українську, а саме як європейську війну.
«Війна в Україні – це війна в Європі. Це також війна, яка стосується європейської безпеки. Російське військове вторгнення на територію свого сусіда значною мірою було здійснене для того, щоб гарантувати, щоб Україна не ввійшла в західні економічні інститути та інститути з безпеки», – говорить доповідь МКГ.
Війна в Україні – це війна в Європі. Це також війна, яка стосується європейської безпекиInternational Crisis Group
На думку, експертів Групи, такий острах Росії щодо західної інтеграції України випливає з її загального незадоволення європейською системою безпеки, яка сформувалася протягом останніх трьох десятиліть після завершення Холодної війни.
МКГ закликає ЄС, НАТО та їхні держави-члени, в тому числі США, розпочати пошук нових підходів до забезпечення європейської безпеки разом із Москвою, включаючи нові заходи з контролю над озброєнням, водночас підтримуючи зусилля Києва щодо припинення бойових дій в Україні.
Після завершення Холодної війни в Кремлі сформувалася думка про те, що західні країни становлять собою ворожий блок, очолюваний США, який прагне обмежити могутність і вплив Росії, а також зазіхає на те, що Москва вважає своїми природними сферами впливу, до яких належить більшість країн, розташованих на її «безпосередній периферії», пояснюють експерти МКГ безпекові міркування, якими керується Москва.
Вони визнають, що ставлення Росії до України є особливим, а відтак і ставиться Росія до України «особливо болісно».
МГК пояснює, що повалення режиму Віктора Януковича і його втеча до Росії були несподіванкою для Брюсселя та Вашингтона – так само як і для Москви. Але остання все одно вважала Революцію гідності таким собі «продуктом змови» європейців та американців і Кремль сприйняв українську Революцію як «чергову атаку Заходу».
Дорога до миру в Україні пролягає через Москву, оскільки лише Москва може припинити підтримку озброєних груп на Сході… Але шлях до Москви також лежить через ЄвропуInternational Crisis Group
«У відповідь Росія анексувала Кримський півострів України і підтримала насильницький сепаратистський рух на українському Донбасі, розпочавши війну, що триває й дотепер», – нагадують перебіг подій від 2014 року експерти МКГ.
«Дорога до миру в Україні пролягає через Москву, оскільки лише Москва може припинити підтримку озброєних груп на Сході, відвести техніку і забезпечити відновлення контролю Києва над своєю територією. Але шлях до Москви також лежить через Європу: рішення Кремля анексувати Крим і підтримати збройні формування на Донбасі було зумовлено не тільки інтересами в Україні, але також його власним баченням європейської та глобальної безпеки», – зазначає доповідь.
МКГ оприлюднила свою доповідь на сайті 28 квітня. А напередодні була презентація і директор програм Європи та Центральної Азії МКГ Ольга Олікер закликала дивитися на потребу діалогу з Росією як на «необхідність», а не «винагороду Москви».
«Говорять не лише з друзями. Говорити треба також і з суперниками», – сказала Олікер.
Санкції ЄС
Найсуперечливішою частиною доповіді, ймовірно, є частина про санкції ЄС проти Росії.
Експерти МКГ не наполягають на скасуванні санкцій, але закликають до «запровадження більш гнучкого підходу», аби ЄС відповів поступовим пом’якшенням санкцій у відповідь на якісь позитивні кроки з боку Росії.
Експерти МКГ вважають, що нинішній санкційний підхід можна назвати як «все або нічого» – тобто від Росії вимагається повністю виконати всі умови для зняття санкцій, а потім санкцій будуть всі й одразу зняті.
Суперечливість тлумачень щодо санкцій заводить ситуацію в глухий кут і затягує війну, що триває вже шостий рікInternational Crisis Group
«Як Вашингтон, так і Брюссель стверджують, що ці санкції будуть скасовані після виконання зобов’язань, які Москва взяла на себе, підписавши... Мінські угоди з Києвом та ОБСЄ. Росія натомість розглядає виконання цих угод як відповідальність України, а санкції – як ще один приклад агресії Заходу. Суперечливість цих тлумачень заводить ситуацію в глухий кут і затягує війну, що триває вже шостий рік», – читаємо в доповіді Міжнародної кризової групи.
Експерти МКГ вважають, що можливість поступового послаблення санкцій щодо Росії в обмін на певний прогрес у вирішенні конфлікту на Сході України «відповідатиме ефективному міжнародному досвіду санкційної політики та нівелюватиме наратив Москви про те, що санкції є інструментом стратегії покарання».
«Навпаки, нинішній жорсткий підхід, в основу якого покладено принцип «все або нічого», обмежив ефективність інструментів, які мали б спонукати Росію до зміни поведінки», – говориться в доповіді МКГ.
Нинішній підхід не працюєОльга Олікер
Як зазначила на презентації доповіді Олікер, деякі рекомендації можуть бути сприйняті як «суперечливі та непопулярні». «Але нинішній підхід не працює», – наполягає вона.
Назагал експерти МКГ ставлять під сумнів ефективність санкцій взагалі як механізму досягнення геополітичних цілей – не стільки навіть відносно українського питання.
«Історія санкцій назагал – так само, як і тих, що були запроваджені донині щодо Росії – свідчить, що вони навряд чи закінчать цю війну», – читаємо в доповіді.
Треба зауважити, що доповідь готувалася до пандемії коронавірусу, про що говорять і самі автори, а також до стрімкого обвалу світових цін на нафту, від чого сильно страждає Росія та її бюджет.
Слабкі моменти
Назагал мотив експертів МКГ такий: якщо підхід не працює, а криза, – а в українському випадку війна – триває вже сьомий рік, то треба пробувати щось нове, нові підходи.
Щодо слабких місць в деяких аспектах такого підходу, то спираючись на оцінки українських та міжнародних експертів, які звучали раніше в плані міжнародних зусиль по врегулюванню, то можна визначити кілька моментів:
- Виведення діалогу з Москвою на всеєвропейський рівень може створити в багатьох українців враження, що «про нас говорять без нас»;
- За президентства Володимира Зеленського багато українців в безпековому плані не почуваються впевнено. Це зауважують навіть самі експерти МКГ у своїй доповіді, написавши про існуючі в Україні побоювання, «...що в його пошуку миру, Зеленський принесе в жертву українські суверенітет і незалежність. Критики зауважують, що Зеленському не можна довіряти, що він виведе Україну зі сфери впливу Росії». Проте МКГ додає: «Ця підозра, як виглядає, перебільшена»;
- Є побоювання, що в Росії може скластись враження, ніби її найближче географічне оточення, найближчі сусіди – це якась її сфера впливу, якась зона відповідальності Росії;
- Також у питанні санкцій ЄС є побоювання в багатьох європейських експертів, що можуть початись внутрішні суперечки всередині ЄС – що вважати достатнім кроком з боку Росії для чергового пом’якшення санкцій, а що недостатнім. Це може зруйнувати єдність ЄС, яка досягалась у питанні санкцій дуже непросто;
- Також в доповіді говорять багато про європейські підходи, європейську безпеку, але українці почуваються впевненіше коли є залученими Сполучені Штати, а відтак, коли мова ведеться про ще ширшу – євроатлантичну – безпеку;
- З точи зору безпеки України в європейському контексті, треба ще подивитись як буде функціонувати ЄС після виходу Британії, до якої в Києва є повна довіра в безпековому плані.
Щодо наступних доповідей МКГ, то вони торкатимуться таких аспектів врегулювання на Донбасі: зупинка обстрілів, поновлення зв’язків через лінію розмежування, проведення виборів на окупованій частині Донбасу та поступова реінтеграція території до України, а також теми амністії щодо тих, хто взяв зброю до рук.
Що таке Міжнародна кризова група
МКГ (International Crisis Group) – це аналітичний центр з головним офісом у Брюсселі. В Групі працює 120 співробітників – в Брюсселі, Києві, Москві, інших містах.
Поштовхом до створення МКГ в 1995 році була війна на Балканах і зокрема тривала неспроможність міжнародного співтовариства владнати війну в Боснії.
На початках одним зі спонсорів МКГ був філантроп Джордж Сорос. Частину коштів МКГ отримує від урядів Швеції, Австралії, Люксембургу, Німеччини, а також від Єврокомісії.
