- Чому ООН – неефективна організація, і як коронавірус може зіграти роль в її реформуванні, йдеться в статті Atlantic Council.
- Про можливості налагодження відносин між Європою та Москвою пишуть в статті The National Interest.
- Про потенційне повернення Міхеїла Саакашвілі в українську політику пише Financial Times.
Коронавірус доводить те, що українці знали й так: Організація Об’єднаних Націй (ООН) не працює, пишуть в спільній статті для американського аналітичного центру Atlantic Council ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін і німецький дослідник Андреас Умланд.
Багато спостерігачів вкрай критично поставилися до відповіді ООН на спалах коронавірусу і розцінюють це як кричущий вирок організації. Для України ідея про те, що ООН не відповідає своїм цілям, не є чимось новим, її обговорюють з 2014 року.
Чи призведе криза з коронавірусом до серйозних дискусій щодо необхідності фундаментальних реформ в ООН, запитують автори.
Коли почалася російська агресія проти України шість років тому, швидко стало зрозуміло, що існуючі міжнародні інститути абсолютно неефективні. «Українці опинилися в абсурдному становищі, зіткнувшись із країною-агресором, яка має постійне місце в Раді Безпеки ООН, і яка використовувала цю ексклюзивну позицію для накладання вето на будь-яке офіційне визнання, що міжнародна агресія взагалі має місце», – мовиться у статті.
Таке нелегке становище України сприяло виникненню дискусії щодо необхідності реформування Ради Безпеки ООН. Та попри створення робочих груп і нових концепцій, ці дебати нікуди не привели, зауважують Клімкін і Умланд.
Нинішня пандемія може зробити реформу ООН реалістичною вперше за покоління. Глобальні настрої починають нагадувати клімат кінця двох світових війн ХХ століття в 1918 та 1945 роках, що породили Лігу Націй та ООН. «В цьому середовищі Україна має набагато більший шанс знайти однодумців-союзників, які також прагнуть здійснити оптову трансформацію ООН», – йдеться у статті.
Питанням залишається те, хто найкраще буде ініціювати, формулювати та впроваджувати глобальне вирішення питань, які зараз ставлять до існуючої міжнародної системи, пишуть автори. «Українці повинні прагнути об’єднати зусилля з іншими країнами, які шукають фундаментальної зміни чинної системи ООН. Метою має бути поставити це питання на порядок денний для дипломатів, політиків та журналістів. Коронавірусна криза виявляє слабкість сучасних міжнародних інституцій, але також може прокласти шлях для давно назрілих та радикальних реформ», – підсумовують автори.
Франція наполягає на відновленні відносин з Росією, але за яких умов це можливо? Над цим питанням розмірковує американський професор Джон Дені в статті для видання The National Interest.
Для того, щоб відносини Москви з Європою нормалізувалися, Кремль має піти на великі поступки для зняття санкцій. Президент Франції вважає, що санкції не працюють. На думку автора це і правда, і неправда. Москва поведінки не змінила, але відбиток санкцій відчула – як на економіці, так і на рейтингові президента Володимира Путіна. Тож Росія зацікавлена в тім, щоб покласти їм край.
З Криму Росія навряд чи піде, зазначає Дені. А от з Донбасу – можливо. Щоправда, лише цього буде недостатньо для зняття санкцій, враховуючи анексований Крим. Тож Москві доведеться ще чимось значно «підсолодити» угоду, вважає автор. Вона могла б почати з припинення російської кампанії з дестабілізації, яка триває в Східній Європі, денуклеаризації анклаву в Європі – Калінінграду, та припинення порушення повітряного простору союзників НАТО й проведення біля них своїх масштабних військових навчань.
Росії також слід було б припинити підтримку сепаратистів на Донбасі та визнати суверенітет України у виборі своїх міжнародних партнерів, пише автор.
«Не зрозумійте неправильно, це було б не просто якесь чергове перезавантаження відносин Заходу з Росією… Жодна з пропозицій не вирішує війни, що триває у сірій зоні, яку Росія веде проти Заходу, включаючи маніпуляції зі ЗМІ, втручання у вибори, агресивні кібератаки та політично вмотивовані вбивства. Захід може і повинен продовжувати свої зусилля, щоб захистити себе, відбити удари, коли і де це доречно, конкурувати з Москвою в усіх сферах і знизити здатність Росії загрожувати життєво важливим інтересам», – йдеться в матеріалі.
Вирішення проблеми України, в свою чергу, не перетворить Путіна на друга чи навіть партнера, вважає автор. «Тим не менш, угода щодо зниження ризику найбільш катастрофічного сценарію безпеки в Європі є в інтересах обох сторін», – зазначає він.
Про можливе повернення експрезидента Грузії Міхеїла Саакашвілі до влади в Україні у якості віцепрем’єр-міністра з реформ, йдеться в статті видання Financial Times.
«Якщо у п’ятницю таке призначення затвердить парламент України, це означатиме вражаючу реабілітацію екслідера Грузії, який отримав громадянство України у 2015 році та був призначений губернатором регіону, перш ніж зіпсувати відносини з тодішнім президентом Петром Порошенком», – йдеться у матеріалі.
Його призначення запропонував президент України Володимир Зеленський. Минулого року він відновив громадянство Саакашвілі.
В Україні для багатьох пропозиція щодо повернення Саакашвілі в українську політику стала сюрпризом. «Ділова спільнота трохи здивована і ошелешена цією новиною, яка, схоже, демонструє, що президенту Зеленському складно знайти досвідчених кандидатів, готових керувати настільки необхідним процесом реформ», – сказав виданню на умовах анонімності відомий член ділового співтовариства з іноземними інвесторами в Україні.
«Ми всі пам’ятаємо Міхеїла з минулого, і цілком ймовірно, що зараз ми побачимо більше турбулентності всередині уряду. Ми просто не маємо поняття, до чого це може призвести», – додало джерело.
Саакашвілі здобув похвалу за реформування своєї країни, але втратив контроль над двома відокремленими регіонами після зіткнення з Росією в короткій війні 2008 року, нагадує видання.
Західний політолог Тарас Кузьо: Призначення Саакашвілі – небезпечний крок для Зеленського. По-перше, це роздратує Москву, оскільки Путін ненавидить Саакашвілі. По-друге, Саакашвілі – «гаряча голова», він творив чудеса в Грузії, але зіпсував свою репутацію при Порошенкові».
