Щодня в Україні реєструють нові випадки захворювання COVID-19 – хвороби, спричиненої новим коронавірусом. За станом на 23:00 20 березня кількість офіційно підтверджених випадків інфікованих в Україні людей становила 41. Однак, точної кількості інфікованих українців не знає ніхто: багато носіїв вірусу не мають симптомів, а ті, хто мають, не завжди можуть пройти аналіз. Головна причина – брак тестів.
У відеозверненні 20 березня президент України Володимир Зеленський повідомив, що нові тести доставлять в Україну з Китаю. Прибуття літака з медичним обладнанням, тестами та дезінфікаторами очікують у неділю 22 березня. Заступник міністра охорони здоров’я України Віктор Ляшко вже заявив, що це дозволить значно збільшити кількість перевірок.
Розповідаємо, чому раніше навіть за наявності відповідних симптомів в Україні не завжди тестували на коронавірус, та як зміниться діагностика після доставки нових тестів?
Які існують тести?
Найточнішим тестом для виявлення коронавірусу є діагностика за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Її можна провести лише в лабораторії за наявності спеціальних тест-систем. Їх вже проводять в 11 обласних центрах України.
Саме до них надсилають проби з інших населених пунктів, де таких лабораторій немає. Результати тестів можна дізнатися впродовж дня. Результати потрапляють в офіційну статистику МОЗ.
Другий тип – експрес-тести, які виявляють лише антитіла, які можуть боротися з вірусом. Такий тест є менш ефективним, але дає змогу виявити непрямі ознаки вірусу. До речі, експрес-тести не здатні виявити інфекцію впродовж перших днів інфікування, адже антитіла виробляються на 5–7 день після зараження.
Експрес-тест дозволяє провести аналіз крові за допомогою спеціального реагента. Для цього непотрібні спеціально обладнані лабораторії. Але пацієнтів без симптомів ними не перевіряють у державних лікарнях. Лише у приватних за бажання пацієнтів. Там тести теж швидко закінчуються.
Чи вистачає зараз тестів?
Не всіх, у кого є симптоми коронавірусу, перевіряють. У соцмережах можна знайти дописи лікарів, які публічно скаржаться на те, що експрес-тестів не вистачає. Натомість імовірним інфікованим без особливих ускладнень радять просто самоізолюватися.
Зараз МОЗ застосовує саме такий алгоритм дій, але його змінять, коли тестів стане більше. На брифінгу 20 березня Віктор Ляшко пояснив, що тестують не всіх, бо на цю мить у лікарнях не вистачає ресурсів перевірити всі підозри лабораторно. Тому тестують лише тих, кого госпіталізували.
Цю логіку можна зрозуміти. Безсимптомні носії або такі, що не потребують госпіталізації, наражають на небезпеку інших людей, якщо не вживатимуть карантинних заходів.
Спеціальні лабораторії перевіряють аналізи тих, у кого лікарі офіційно підозрюють інфікування коронавірусом. У порівнянні з іншими країнами, Україна провела значно менше тестів. Центр Громадського здоров’я України 20 березня повідомив, що всього в країні було перевірено 750 підозр на коронавірус. Для порівняння, у Білорусі було проведено приблизно 16 тисяч тестів, а в Росії понад 116 тисяч.
Скільки очікують тестів?
Згодом в Україні мають почати частіше тестувати на коронавірус. «Наступного тижня кількість досліджень буде значно збільшуватися, оскільки ми розраховуємо на те, що динаміка кількості хворих в Україні зростатиме, а також і кількості підозр, які розглядаються щодня з коронавірусною хворобою», – сказав на брифінгу 20 березня Віктор Ляшко.
Збільшиться кількість як лабораторних, так і експрес-тестів. У своєму відеозверненні 16 березня Володимир Зеленський повідомив, що інститут молекулярної біології НАНУ має оперативно виготовити 200 тисяч вітчизняних експрес-тестів.
Завідувач лабораторії Інституту теоретичної фізики НАН України Сергій Шарапов раніше висловив сумнів, що Інститут молекулярної біології здатен невідкладно виготовити таку кількість експрес-тестів. «Про окремі тести я теж чув. Але не чув, що цей інститут мав можливості для масового виробництва», – написав Шарапов у коментарі до власного посту.
Чи вдасться інституту таки виконати державне замовлення, досі не зрозуміло: через завантаженість в інституті не дають розлогих коментарів, однак, обіцяють детально відповісти на запитання журналістів, починаючи від 23 березня. На цей час відомо, що першу партію тестів вже виготовили і передали державі. Про це повідомив сам Зеленський у відеозверненні 20 березня.
Скільки саме експрес-тестів вітчизняного виробництва вже надійшло у лікарні – поки теж невідомо. Також в Україну мають прибути 400 тисяч експрес-тестів із Китаю.
Разом з ними 22 березня доставлять і 10 мільйонів тест-систем для проведення ПЛР-діагностики. Володимир Зеленський зазначив, що їх рівномірно розподілять по лабораторіях країни.
Вітчизняні тест-системи для ПЛР вже також розробили, але поки не випустили. «Тест-система для лабораторної діагностики COVID-19 пройшла реєстрацію в Україні і у разі відповідного фінансування готова до випуску на базі Інституту», йдеться у пресрелізі інституту молекулярної біології НАНУ.
Чи допомагає масове тестування?
І хоч кількість тестів збільшиться, масово перевіряти українців на захворювання COVID-19 поки не планують. Хоча саме ця тактика довела дієвість у деяких інших країнах. Таких, як Китай або Південна Корея, яким вдалося уникнути такого екстремального поширення хвороби, як в Італії. Там від коронавірусу померло навіть більше, ніж в Китаї, звідки і пішло нове захворювання.
Але навіть і на Апеннінському півострові тактику масового тестування частково застосували. У містечку Во із населенням у три тисячі людей протестували абсолютно всіх жителів. Навіть тих, у кого не було симптомів коронавірусу.
Масове тестування дозволило виявити кластери інфікування та ізолювати усіх заражених, зупинивши поширення вірусу. Та схоже в Україні таким шляхом не підуть, бо на масове тестування фізично не вистачає ресурсів.
Натомість Віктор Ляшко апелює до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я: «Її [ВООЗ] рекомендації та досвід інших країн, окрім Кореї, показує, що тестують лише тих, хто звертається за медичною допомогою та має симптоми». Він додає, що можливість тестувати усіх залежить і від навантаження на систему охорони здоров’я. А в Україні вона через нові обставини очевидно перевантажена.
