Історія з розслідуванням резонансного вбивства журналіста Павла Шеремета – приклад того, наскільки неефективною є правоохоронна система в Україні. Про те, чому генпрокурор Руслан Рябошапка та інші силовики можуть постраждати через провал цієї справи, розповідають газета «Україна молода» в публікації «Холостий постріл» та інтернет-видання «Апостроф».
Уся ця історія серйозно б’є по реноме не тільки керівників силових відомств – тим не звикати до постійних звинувачень у некомпетентності та заангажованості. Головний удар у ситуації з напіврозваленою справою вбивства Шеремета завдано по Володимиру Зеленському, який присутністю на тому злощасному брифінгу, по суті, «освятив» дії правоохоронців.
Це не могло сподобатися керівникові держави. Як повідомили журналістам джерела в Офісі президента, Володимир Зеленський незабаром може звільнити генпрокурора Руслана Рябошапку через справу Шеремета.
Є і ще одна – суто політична – проблема, зазначає видання. Річ у тім, що Володимир Зеленський, ще будучи кандидатом у президенти, почав рекламну кампанію зі слоганом «Весна прийде – садити будемо». Посадку корупціонерів від колишньої влади виборці чекали, напевно, більше, ніж «кінця епохи бідності». Однак, гучні арешти топ-чиновників виявилися вельми нечисленними (можна згадати хіба що ексдепутатів Сергія Пашинського та Юрія Гримчака), а кримінальні виробництва, відкриті проти них, не дали ніякого результату. Шансом показати ефективність й була історія зі справою Шеремета. Але і тут Банкова потрапила в халепу, вважають журналісти.
У купі зі зниженням економічної ситуації, скандалами з зарплатами міністрів і платіжками за комунальні послуги, нездатність «навести порядок» уже потроху починає позначатися на рейтингу Зеленського. А з огляду на те, що рейтинг пропрезидентської партії «Слуга народу» тримається на персональному рейтингу президента, втрачати позиції перед всеукраїнськими місцевими виборами і можливими позачерговими до Верховної Ради Зеленський навряд чи планує.
Виходячи з цього, експерти прогнозують, що вже найближчим часом почнеться робота на двох напрямах. По-перше, варто очікувати низку кадрових рішень, які повинні будуть показати готовність Зеленського пожертвувати своїми людьми заради результату. По-друге, цілком очевидно, що не обійдеться без нових «посадок». Інакше рейтинг президента не врятувати. І в Зе-команді це прекрасно розуміють...
Справа журналіста Павла Шеремета далека вiд фінального завершення. Бо хоча підозрюваних уже пафосно оголосили й позбавили волі, доказів провини затриманих добровольців і волонтерів у правоохоронних органів явно недостатньо й розслідування «валиться» на очах, зазначає газета «Україна молода».
Видання пише, що не маючи доказів провини підозрюваних, окрім високопарних заяв перших осіб держави, суд знову продовжив ув’язнення лікарки-волонтерки Юлії Кузьменко – до 3 квітня. Подібне, на думку газетярів, відбувається лише тому, що так хоче президент Володимир Зеленський, який достроково призначив ветеранів i волонтерів «убивцями» на знаменитій зеленсько-аваковській пресконференції. Тоді високопосадовці ще до суду бездоказово назвали затриманих убивцями Шеремета.
Найпарадоксальніше у цій справі те, що навіть генпрокурор Руслан Рябошапка визнає: достатніх доказів причетності вищеназваних фігурантів справи до вбивства журналіста немає. Тож як довго триватиме цей суддівський фарс у неправовому полі – передбачити важко, зазначає газета.
Коли в парламенті сформувалася переважна монобільшість, а політичні опоненти були суттєво потіснені, в Раді, всупереч очікуванням, не настали тиша та спокій, констатує дописувач газети «День» Андрій Плахонін. Навпаки, на місце політичної боротьби різновидів прийшов жорсткий внутрішньовидовий відбір, і кланові війни в джунглях правлячої партії швидко стали іграми на виживання.
Насамперед йдеться про обшук на «1+1» у студії Дубінського, якого автор статті називає «тітушкою з журналістським посвідченням», і якого, за твердженням дописувача, використовують для найбрудніших інформаційних вкидань від олігарха Ігоря Коломойського. Якщо в цьому випадку й звинувачувати когось у нападках на свободу слова, то не СБУ, а ЗМІ, що не поважає себе і своїх глядачів і надало цій мерзотній пародії на журналістику дах та ефір, наголошує Плахонін.
Журналіст вважає, що президента Зеленського та його оточення моральні аспекти й методи роботи Дубінського не хвилювали рівно доти, доки вони забезпечували їхній прихід до влади, поки той поливав брудом виключно їхніх опонентів. Справа тут в нелояльності чорного політтехнолога, що стала для них неприємним сюрпризом. Отримавши депутатський мандат, той усе одно залишився вірним гаманцю свого колишнього господаря, зазначає автор.
Обшуками у Дубінського Банкова вирішує важливі для себе завдання. Балансуючи між ненаситним олігархом, який посадив цю владу в крісла, і почав нахабніти, і колективним Заходом, утримуючи країну на краю фінансової прірви лише за рахунок зростаючої бульбашки ОДВП, Банкова була зобов’язана вказати групам впливу у фракції межу нелояльності, яку не можна перетинати, на прикладі Дубінського продемонструвати всім, що в її руках є й ефективніші покарання, ніж виключення із фракції, що вичерпало себе. Заголовок статті – «Iгри джунглів».
Траурні заходи, що відбувалися в Єрусалимі і були присвячені пам’яті жертв Голокосту та боротьбі з антисемітизмом, чомусь перетворилися на бенефіс російського президента Путіна. Слово для виступу було надане главі держави, яка встигла за 20 років провести кілька агресивних воєн, обурюється дописувач газети «День» Ігор Лосєв.
Щодо України, то, на думку автора, тут на повну виявляються наслідки «миротворчих танців» Зе-команди довкола ОРДіЛО. За повідомленнями ЗМІ, в Деснянському районі Києва бойовик «ДНР», командир розвідки незаконного збройного формування «Оплот» влаштував стрілянину, офіцер поліції отримав поранення. Ще не було виборів під кулеметами російських військ в ОРДіЛО, ще не оголосили, йдучи назустріч побажанням Путіна, загальну амністію, ще не примирив усіх з усіма призначений Зеленським «Махатмою Ганді» Сергій Сивохо, а озброєна нечисть із угруповань «ДНР/ЛНР» уже розповзається всією Україною, загрожуючи внутрішньою війною без лінії фронту.
Чим більше в Україні йтимуть на поступки зухвалим вимогам Кремля, тим зухваліше російські спецслужби діятимуть в Україні. Ворог має знати, що кожна його дія проти України обов’язково повернеться до нього бумерангом. Це й лише це може ворога зупинити, наголошує автор.
