Україна в Доповіді Держдепартаменту США щодо прав людини

Державний департамент США оприлюднив щорічну доповідь про стан з правами людини у світі, в якій поданий звіт про 200 країн та територій. В розділі Україна перераховуються порушення прав людини на окупованій частині Донбасу та в анексованому Криму, який також винесений в окрему секцію, а також вказується на проблеми з правами людини на решті території України – зокрема повільний прогрес в розслідуванні резонансних справ.

Представляв доповідь держсекретар США Майк Помпео. Він зазначив, що «захист прав людини є основоположним для зовнішньої політики США та американських цінностей».

Це вже 43 подібна доповідь і вона, за словами керівника американської дипломатії, ще раз підтверджує відданість США основоположним свободам.

Частина доповіді про Україну має обсяг у 78 сторінок.

Доповідь на початку українського розділу нагадує, що після нападу Російської Федерації 25 листопада та захоплення українських кораблів та членів екіпажів в Чорному морі поблизу Керченської протоки, в країні було запроваджено воєнний стан на період 30 днів у 10 областях, які межують з територіями, на яких розміщені російські війська. Воєнний стан завершився 27 листопада і не було повідомлень про обмеження прав під час його дії, наголошує Доповідь.

​Донбас і Крим

Доповідь вказує на те, що проблеми з правами людини включали: цивільні жертви, зникнення, тортури та інші порушення, здійснені в контексті розпочатого та підігрітого Росією конфлікту на Донбасі.

«Керовані Росією сили на Донбасі були причетні до зникнень, тортур та незаконних затримань, здійснювали насильство за ґендерною ознакою, порушували свободу висловлювань, включно зі (свободою) преси, мирних зібрань та зборів, обмежували пересування уздовж лінії розмежування у Східній Україні та надмірно обмежували гуманітарну допомогу», – говориться в Доповіді.

Щодо Криму, що Держдепартамент вказав на порушення прав людини на окупованому півострові – зокрема: політично мотивовані зникнення, тортури та насильство над затриманими для отримання зізнань і покарання людей, які опираються окупації.

Окупаційна влада у Криму посилила насильство та переслідування кримських татар та проукраїнських активістів у відповідь на мирний спротив російській окупації, читаємо в Доповіді.

Але в документі також визнається, що розслідування ймовірних порушень прав людини, що мають відношення до окупованого Росією Криму та триваючої агресії на Донбасі, залишаються незавершеними через брак контролю з боку (українського) уряду на цих територіях та відмову Росії та керованих Росією сил розслідувати твердження щодо порушень.

Також в доповіді говориться про півтора мільйона внутрішньо переміщених осіб через конфлікт на території частин Донецької та Луганської областей і що усього контрольовані Росією терени на Донбасі залишили понад три мільйони мешканців від початку конфлікту.В іншій частині Доповіді подається цифра кількості дітей, яких відносять до категорії внутрішньо переміщених осіб 240 тисяч.

Доповідь посилається на главу СБУ, який сказав, що керовані Росією сили утримують 113 українських заручників на Донбасі. Також наводяться дані, що так зване «Міністерство безпеки «ДНР» повідомляло, про затримку 246 людей за «підозрою в шпигунстві та державній зраді», а щодо угруповання «ЛНР» дані відсутні.

Решта території України

Загалом доповідь вказує на те, що цивільний контроль переважно є ефективним над правоохоронними органами на території, яка контролюється українським урядом.

«Уряд переважно не спромігся вжити адекватних кроків для притягнення до відповідальності та покарання більшості представників влади, які вчинили порушення, наслідком чого є атмосфера безкарності», – говорить Доповідь.

Зокрема в Доповіді перераховані окремо такі резонансні справи, розслідування яких досі не завершене:

• Напад минулого літа на херсонську активістку Катерину Гандзюк, яка померла 4 листопада. Поліція спочатку відкрила справу за статтею «хуліганство», потім її перекваліфікували «як нанесення значних тілесних ушкоджень», а потім» як «спроба вбивства»;
• Справа вбитої юристки Ірини Ноздровської в Київській області і щодо розслідування якої є багато питань без відповідей, включно з можливістю що до вбивства причетні й інші особи;
• Не було арештів минулого року у справі вбивства відомого білорусько-російського журналіста Павла Шеремета. Вказується, що у лютому минулого року президент Петро Порошенко висловив невдоволення ходом розслідування справи;
• Винуватці розстрілів на Євромайдані 2014 року в Києві не були притягнуті до відповідальності. Правозахисні організації критикували низьку кількість засуджень, незважаючи не існування значної кількості свідчень. Як каже ГПУ, на кінець листопада минулого року 279 особам було висунуто звинувачення і 52 особи були визнані винними;
• Обмежений поступ у розслідуванні пожежі 2014 року в Будинку профспілок в Одесі, коли сталися сутички між проросійським активістами та прихильниками єдності України. Тоді загинули 48 людей (42 та 6 відповідно);

Доповідь також говорить про поширене насильство над в’язнями та особами, затриманими поліцією, і що це залишається поширеною проблемою.

Також у в’язницях та СІЗО мають місце факти насильства в’язнів щодо інших ув’язнених. Харчування і медична допомога ув’язненим на низькому рівні. Окремо вказується, що на контрольованій Росією частині території України за ґратами залишаються 9,000 людей (198 в’язнів були переведені до в’язниць на контрольовану Києвом територію з 2015 року).

Окремо вказується, що на контрольованій сепаратистами території Донбасу людей утримують часто в підвалах, каналізаційних шахтах, гаражах та промислових об’єктах і що утримуваним бракує їжі, води, тепла, туалетів та медичної допомоги.

Праворадикальні організації

Доповідь також звернула увагу на крайні праві організації в Україні, назвавши зокрема націоналістичні організації С14 і «Національний корпус» «групами ненависті».

У документі відзначається, що «члени націоналістичних груп ненависті, такі як C14 і Національний корпус», вчиняли довільні затримання людей з очевидною згодою правоохоронних органів, здійснювали напади на журналістів, представників нацменшин (ромів) та ЛГБТ-спільноти.

Як приклад наводять численні випадки нападів на табори ромів (зокрема, у Києві, на околиці Львова, Тернополі, Береговому, Ужгороді, Мукачевому, Золотоноші), незаконне затримання членами С14 нібито бойовика «ЛНР» у Київській області 14 березня і передачу його СБУ, напад на журналіста, який висвітлював суд над членами C14, звинуваченими у нападі на ромський табір.

«Нездатність поліції та прокуратури запобігти таким актам насильства, належним чином класифікувати їх як злочини на ґрунті ненависті та ефективно розслідувати їх, створили середовище безкарності та відсутності справедливості для жертв», – йдеться у звіті Держдепартаменту США.

Свобода слова і корупція

Щодо свободи слова, то Доповідь вказує, що американський Freedom House визначив Україну як «частково вільну» країну.

«Приватні ЗМІ, найуспішнішими з яких володіють багаті та впливові олігархи, подають читачам та телеглядачам упереджений плюралізм, коли подаються погляди власників ЗМІ та їхніх союзників і критикуються політичні і бізнесові суперники. Десять найбільш популярних телеканалів України в руках підприємців, головним бізнесом яких не є мас-медіа», – говорить Держдепартамент США у своїй Доповіді.

Також документ вказує на поширеність «джинси», яку Держдепартамент окреслює як «практику подачі односторонніх(новин) чи позитивного висвітлення, за яке заплачено політиками та олігархами».

І що цю «джинсу» можуть замовляти політичні партії, окремі політики, влада на рівні областей та олігархи. Щодо насильства над журналістами, то минулого року було 22 повідомлення про напади, порівняно з 19 випадками за 2017 рік.

Окремий розділ Доповіді стосується корупції та прозорості уряду і в ньому вказується щодо законодавство передбачає кримінальну відповідність за корупцію, але закон ефективно не застосовується, а тому, «багато представників влади задіяні в корупційній практиці без покарання».

Доповідь зазначає: «В той час як уряд рекламував низку спроб боротися з корупцією, вона залишається серйозною проблемою для громадян, а так само і для підприємців».