Управління Верховного комісара ООН з прав людини в Україні (УВКПЛ) звертає увагу на низку порушень, що мають місце в різних царинах громадянського простору держави напередодні виборів. У документі, опублікованому 12 березня, детально викладений погляд на розвиток подій, які вплинули на ситуацію зі свободою думки, мирних зібрань, віросповідання або переконань та політичних прав в Україні. «Активний збройний конфлікт, окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, безкарність та відсутність правосуддя погіршують ситуацію з правами людини в Україні», мовиться у доповіді.
Доповідь УВКПЛ охоплює на 34 сторінках період між 16 листопада 2018 року та 15 лютого 2019 року. За цей час Місія спостереження за правами людини ООН зафіксувала 315 порушень прав людини. Відповідальність за них у 126 випадках поклала на уряд України (далі - Уряд), у 154 – на збройні угруповання «ДНР» та «ЛНР», а у 35 випадках на підпорядковану Росії владу анексованого Криму.
Кількість жертв за за цей період склала – 202 людини.
Представляючи доповідь у Києві, голова Місії ООН з прав людини Фіона Фрейзер повідомила, що за цей час Управління задокументувало 164 порушення засадничих свобод, із яких у 34-х інцидентах правопорушники пов’язані з праворадикальними групами або належать до них.
За словами правозахисниці, безкарність нападів на професіоналів ЗМІ, активістів громадянського суспільства, адвокатів та політичних опонентів послаблює демократичні інституції України та посилює нетерпимість, дискримінацію та насильство.
«Охорона громадянського простору і захист прав людей на свободу думки та вираження поглядів, свободу засобів масової інформації, свободу мирних зібрань і об’єднання є ключем до забезпечення мирного та всеосяжного характеру наступних президентських і парламентських виборів в Україні», – мовиться у доповіді.
Заклик до влади та правоохоронних органів
Окремо автори доповіді згадують створення спеціальної парламентської комісії для розслідування нападу на виконовачку обов'язків керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради Катерину Гандзюк та нападів на інших активістів.
В ООН викликає велике занепокоєння «відсутність ефективного розслідування цих нападів», навіть після того як Гандзюк через важкі наслідки нападу померла.
У доповіді ООН лунає заклик: «Засудити всі акти насильства і невідкладно, неупереджено та ефективно розслідувати всі жорстокі напади на співробітників засобів масової інформації, громадянських і політичних активістів, правозахисників, політичні партії та адвокатів. Під час початкової кваліфікації правопорушень і розслідування цих нападів повинні враховуватися мотиви правопорушників та інші обтяжуючі обставини».
ООН про протистояння на сході: відповідальні з обох боків
Спостерігачі ООН поклали відповідальність за порушення прав людини, пов'язані із збройним протистоянням на сході на обидві сторони.
У доповіді проаналізували прямий вплив збройного конфлікту на більш ніж п’ять мільйонів людей, включно з тими, хто проживає в ізольованих селах уздовж лінії зіткнення і понад 1,3 мільйона внутрішньо переміщених осіб.
Артилерійські обстріли і вогонь зі стрілецької зброї та легких озброєнь призвели до поранення десяти цивільних осіб – що є одним із найменших показників за весь період конфлікту.
Серед них дев’ять поранень були зафіксовані на території, яка контролюється озброєними групами, і можуть бути спричинені діями Уряду.
Одне поранення було зафіксовано на території, яка контролюється Урядом, і може бути спричинене діями озброєних груп «Донецької народної республіки». Упродовж звітного періоду УВКПЛ не зафіксувало жодних жертв серед цивільного населення через інциденти, пов’язані з мінами.
Жертви серед цивільних
У звітному періоді УВКПЛ зафіксувало 16 жертв серед цивільного населення, пов’язаних із конфліктом, що на 68% менше порівняно з попереднім звітним періодом, з 16 серпня до 15 листопада 2018 року.
Загальна чисельність загиблих громадян у збройному конфлікті сягнула щонайменше 3 321 станом на 15 лютого 2019 року; постраждало до 9000 цивільних осіб.
За період з 1 січня до 31 грудня 2018 року УВКПЛ зафіксувало 119 жертв серед цивільного населення у результаті інцидентів, пов’язаних із мінами та поводження з ВПВ. Це на 50 відсотків менше, ніж у 2017 році.
Свавільне затримання, тримання, катування
Моніторингова місія ООН з прав людини продовжила свою роботу на території, «яка контролюється самопроголошеною «республікою Донецька» і самопроголошеною «Луганською народною республікою», незважаючи на обмеження її діяльності на цих територіях. У доповіді зазначається, що люди там далі підпорядковуються рішенням і структурам, які виходять за рамки правової та інституційної бази України.
Додаткове занепокоєння полягає в тому, що вираження будь-якої критичної думки або альтернативного погляду на цій території може призвести до свавільного затримання або іншого покарання.
«Протягом звітного періоду Місія ООН з моніторингу прав людини зафіксувала 172 порушення прав людини, які стосувалися свавільного затримання, катувань та жорстокого поводження з обох сторін лінії розмежування. Вісімнадцять випадків віднесені до дій на території, підконтрольній уряду України, а 154 – на території ОРДЛО».
У звіті наголошується на необхідності регулярного, безперешкодного та конфіденційного доступу до затриманих на цій території, як важливої гарантії.
У випадках, коли українська влада звинувачує людей у належності до збройних груп або у зв’язках із ними, у документі ООН висвітлюється постійна практика тривалого тримання під вартою і застосування тиску для отримання визнань.
Загалом у доповіді йдеться про 89 порушень права на справедливий суд у кримінальних справах, пов’язаних із конфліктом, які були задокументовані протягом розглянутого періоду.
Через п’ять років після вбивств 98 осіб на Майдані та насильства в Одесі 2 травня 2014 року, що призвело до смерті 48 осіб, у звіті не відзначається суттєвого прогресу у розслідуванні справ та переслідуванні злочинців.
Порушення прав у анексованому Криму
У Криму, який залишається окупованим Російською Федерацією, Місія ООН з моніторингу прав людини продовжувала документувати порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права.
«Російська Федерація як окупаційна держава в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна), несе відповідальність за 35 задокументованих порушень, усі з яких мали місце у Криму», – мовиться у доповіді.
У доповіді наводяться деталі випадків залякування правозахисників, придушення інакомислення та кримінальних переконань кримських татар за передбачуване членство в релігійних мусульманських групах, заборонених у Російській Федерації.
Загалом Місія ООН з моніторингу прав людини зафіксувала за цей період 38 порушень у Криму. Із цього числа «за 35 випадків відповідає уряд Російської Федерації, а уряд України – за три».
Однією зі знакових подій звітного періоду став восьмий із початку окупації призов мешканців Криму на службу в Збройних Силах Російської Федерації. В ході цієї кампанії, що закінчилася у грудні 2018 року, було призвано близько 2 800 чоловіків із Криму, в результаті чого загальна кількість кримських призовників сягнула щонайменше 14 800 чоловіків.
Ситуація з правами людини в Криму продовжує погіршуватися як безпосередній результат застосування владою Російської Федерації своїх законів проти мешканців Криму всупереч своїм зобов’язанням, установленим для окупаційної держави Четвертою Женевською конвенцією, та інших порушень міжнародного гуманітарного права, які впливають на населення, що перебуває під захистом.
Російська Федерація повинна припинити повсюдні порушення прав людини, як-от обмеження свободи релігії, свободи думки та вираження поглядів і свободи об’єднань, а також залякування і переслідування правозахисників, що непропорційно сильно впливають на кримських татар, – мовиться у доповіді.
Рекомендації ООН:
– сторонам конфлікту
- Урядові України Управління ООН з прав людини рекомендує дотримуватись своїх зобов’язань щодо забезпечення прав людини мешканців Криму.
- Усім сторонам, які беруть участь у бойових діях у Донецькій та Луганській областях, зокрема Збройним Силам України і озброєним групам самопроголошеної «Донецької народної республіки» та самопроголошеної «Луганської народної республіки» – неухильно дотримуватися положень мінських домовленостей щодо припинення вогню та розведення сил і засобів; ужити всіх можливих заходів для зведення до мінімуму шкоди для цивільного населення, зокрема, шляхом розташування військових об’єктів поза межами густонаселених районів та недопущення навмисних прицільних ударів по цивільних особах або цивільних об’єктах.
- Командуванню ООС: сприяти документальному оформленню пошкоджень і знищення майна цивільного населення, спричинених бойовими діями на сході України.
–міжнародній спільноті:
- Продовжувати застосовувати всі дипломатичні засоби для негайного припинення бойових дій та виконання всіх зобов’язань, передбачених Мінськими домовленостями, наголошуючи на тому, що збройний конфлікт, який триває, спричиняє страждання цивільного населення і підриває перспективи досягнення стабільності, миру та примирення.
- Проводити у межах практичних можливостей моніторинг судових засідань у Російській Федерації у справах затриманих громадян України, переведених із Криму.
- Закликати українську владу попередити та зупинити всі форми насильства щодо журналістів та представників ЗМІ.
– органам державної влади України
- Парламентові України рекомендують «прийняти та узгодити законодавство, яке слугуватиме основою для розробки всеосяжного механізму реституції майна та компенсації за його пошкодження і знищення під час збройного конфлікту на сході України, а також за поточне використання майна у військових цілях».
У тексті документу мовиться, що «більшість рекомендацій, наданих у попередніх доповідях УВКПЛ щодо ситуації з правами людини в Україні, ще не виконані, і вони залишаються актуальними».
«Ми визнаємо, що мирне вирішення конфлікту може бути складним і тривалим. Але 5 років – це довгий час для мільйонів українців, які живуть в оточенні смерті, руйнування та відчаю на сході України», – наголосила на презентації доповіді Фінона Фрейзер.
«Ця – двадцять п'ята за рахунком – доповідь може служити дорожньою картою напередодні майбутніх виборів в Україні. Сторони повинні зробити більше, щоб зупинити конфлікт, захистити цивільних осіб у військових діях і в окупації, захистити громадянський простір і припинити безкарність», – заявила Фіона Фрейзер, голова Місії ООН з прав людини в Україні.
